Ефективна противірусна терапія при ГРВІ

1. Подвійний удар по причині застуди
2. Про долю вірусів
3. ГРОПРІНОЗІН® в дії
4. ГРОПРІНОЗІН®: сучасні ліки зі смаком малини
5. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Щорічно в осінньо-зимовий період в Україні спостерігається підвищення рівня захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Цей сплеск, в свою чергу, значною мірою підвищує актуальність питання раціональної терапії даної групи захворювань. Останнім часом великий інтерес серед медичної і фармацевтичної громадськості викликало обговорення теми ефективності і безпеки терапії ГРВІ за допомогою противірусних і иммунокорригирующих препаратів. В якості продовження даної дискусії буде цікаво розглянути фармакотерапевтический профіль лікарського засобу, вдало поєднує такі властивості, як противірусну та імуномодулюючу.

Надзвичайна актуальність питання ефективного лікування ГРВІ обумовлена ​​в першу чергу їх широкою поширеністю, високим рівнем захворюваності і ризиком розвитку різних ускладнень. Так, відомо, що на частку даних патологій припадає близько 95% всіх інфекційних захворювань, а майже 90% населення щорічно переносять хоча б 1 епізод ГРВІ (Юліш Є.І., Крівущев Б.І., 2009 року; Гриневич О.Й., Матяш В.І., 2011). При цьому в середньому протягом року доросла людина хворіє ними не менше 2-3 разів, дитина - до 6-10 раз (Гриневич О.Й., Матяш В.І., 2011). В результаті протягом 60 років людина витрачає на ГРВІ близько 6 років свого життя. Особливою групою ризику щодо розвитку цих патологій є часто хворіють і пацієнти з хронічними захворюваннями дихальних шляхів (Юліш Є.І., Крівущев Б.І., 2009).

Відомо, що причиною розвитку ГРВІ є різні вірусні збудники, яких в цілому на сьогоднішній день налічується більше 200 видів: аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальних віруси та ін. Така різноманітність збудників перешкоджає виробленню природного імунітету, що є однією з причин високої частоти захворюваності . Другим істотним чинником поширеності ГРВІ є відносна легкість передачі вірусів і їх мінливість.

Основними воротами проникнення інфекції в наш організм при ГРВІ є ніс і глотка. Потім відбувається ураження дихальних шляхів з подальшими розмноженням вірусів і пошкодженням епітелію. При цьому тривалість інкубаційного періоду становить в середньому 2-3 доби. Слід зазначити, що ушкодження епітелію супроводжується порушеннями проникності кровоносних і лімфатичних судин, зменшенням мукоциліарногокліренсу, збільшенням бактеріальної адгезії і колонізації патогенними мікроорганізмами - таким чином створюються сприятливі умови для розвитку вторинної бактеріальної інфекції (Юліш Є.І., Крівущев Б.І. 2009 ).

В процесі одужання важливу роль відіграє активація клітинної ланки імунного захисту, продукція антитіл відбувається дещо пізніше (печінка А.М., Дземан М.І., 2010).

Слід зазначити, що ускладнення при ГРВІ розвиваються досить часто - в 20-30% випадків. Основними їх причинами є порушення імунного захисту, які можуть спостерігатися протягом тривалого терміну. Відмічається в результаті таких порушень зниження здатності протистояти бактеріальної інфекції може значно подовжувати період повного одужання і залишає можливість для розвитку ускладнень протягом тривалого часу. Особливе місце серед ускладнень ГРВІ займає так званий синдром послевірусной астенії, який може розвиватися у 65% хворих протягом 1 міс після перенесеного захворювання. Серед його основних симптомів можна відзначити втому і емоційні порушення (Мельников О.О., Аверкиева Л.В., 2004). Пацієнти з цим синдромом більш схильні до розвитку бактеріальних інфекцій, алергічних захворювань, хронічної бронхолегеневої патології, гаймориту, ангіни, отиту та інших захворювань.

Подвійний удар по причині застуди

При лікуванні ГРВІ поряд з симптоматичною терапією широко застосовуються препарати, здатні безпосередньо впливати на причину захворювання, - респіраторні віруси. Основні лікарські засоби можна умовно розділити на наступні групи:

• противірусні препарати прямої противірусної дії;
• противірусні ліки опосередкованої дії - стимулятори інтерфероноутворення та імуномодулятори;
• препарати змішаного механізму дії;
• інші кошти (печінка А.М., Дземан М.І., 2010).

У цьому контексті особливу увагу привертає препарат ГРОПРІНОЗІН® від компанії «Ріхтер Гедеон», діюча речовина якого має пряму противірусну та імуномодулюючу властивостями. Інозин пранобекс складається з 2 складових: інозину - активного компонента, що є метаболітом пурину, і солі 4-ацетамідобензойной кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанол (ДІП) - допоміжної речовини, що підвищує доступність інозину для лімфоцитів. Активний і допоміжний компоненти знаходяться в молярному співвідношенні 1: 3.

Про долю вірусів

Давайте розберемося, яким чином активний компонент Гропринозин здійснює противірусну та імуномодулюючу дію, а для цього необхідно трохи більше дізнатися про віруси і про хід інфекційного процесу.

Кожен окремо взятий вірус (віріон) представляють собою нуклеїнових кислот (РНК або ДНК) і білки, покриті білковою оболонкою. Взаємодіючи з чутливою до даного вірусу кліткою епітелію органів дихальної системи, віріон вивільняє свій геном і переналаштовує роботу інфікованої клітини таким чином, щоб весь її синтетичний апарат працював на відтворення все нових і нових віріонів. Так, клітинні ферменти, які раніше синтезували білки для потреб самої клітини, починають продукувати вірусні білки. При цьому всі основні процеси життєдіяльності клітини, в першу чергу синтез нуклеїнових кислот і білків, опиняються під контролем вірусного генома. А ферменти вже не встигають виконувати свою основну функцію - забезпечувати потреби клітини, таким чином порушуються процеси її нормальної життєдіяльності, наростають метаболічні зміни. За рахунок ресурсів клітини продукуються компоненти віріона, які утворюють вірусні частки шляхом самосборки. Потім відбувається вивільнення дочірніх віріонів з інфікованої клітини з уже виснаженими ресурсами. Дочірні віріони проникають в ще неінфіковані клітини слизової оболонки дихальних шляхів, а також потрапляють в судинне русло - віруси поширюються по всьому організму, поряд з цим з'являються і перші симптоми застуди - загальне нездужання, озноб, головний біль та ін.

Яка ж роль в запобіганні розвитку цього процесу пов'язане з активною діючою речовиною Гропринозин? Він розриває цю патогенетичну ланцюжок на етапі відтворення дочірніх вірусів. Інозин пранобекс перешкоджає синтезу вірусних білків і нуклеїнових кислот, а саме - зв'язується з рибосомами вражених вірусом клітин, що уповільнює синтез вірусної матричної РНК і призводить до пригнічення реплікації РНК- і ДНК-геномних вірусів. У цьому полягає прямий противірусний ефект препарату. При цьому в ході досліджень in vivo було доведено, що инозин пранобекс не тільки гальмує процес напрацювання дочірніх вірусних частинок, але і активізує знижену через інфекцію продукцію клітинної матричної РНК - основи для синтезу білків, наприклад, в лімфоцитах - клітинах імунної системи, підтримуючи таким чином їх функціональну активність (Ohnishi H., Kosuzume H., Inaba H. et al., 1982).

Поряд з цим инозин пранобекс в складі Гропринозин володіє також опосередкованим противірусним ефектом, який реалізується завдяки стимуляції синтезу ендогенного інтерферону.

Для розуміння всієї важливості наявності у противірусного препарату ще й імуномодулюючої ефекту необхідно враховувати той факт, що віруси мають імуносупресивної дії (Campoli-Richards DM, Sorkin EM, Heel RC, 1986; Ohnishi H., Kosuzume H., Inaba H. et al. , 1982). Тому перспективним напрямком також є вжиття заходів для забезпечення адекватної імунної відповіді на присутність інфекційного агента. Примітним є і той факт, що инозин пранобекс проявляє імуномодулюючий ефект щодо клітинної системи імунітету, активно задіяною в боротьбі з інфекцією вже на ранніх етапах її розвитку. Також ГРОПРІНОЗІН® впливає на різні клітини імунної системи, активізуючи їх функції, наприклад на Т-хелпери, макрофаги, NK-клітини (Ohnishi H., Kosuzume H., Inaba H. et al., 1983). Інозин пранобекс сприяє активізації синтезу білків лімфоцитами, сприяючи таким чином нормалізації їх функції щодо боротьби з вірусною інфекцією (Ohnishi H., Kosuzume H., Inaba H. et al., 1982). Крім того, активна речовина в складі Гропринозин стимулює синтез цитокінів, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-2 та ін.

В результаті такого комплексного дії зменшується вірусне навантаження на організм, нормалізується діяльність імунної системи, значно активізується синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань і швидкої локалізації вогнища інфекції у разі його виникнення.

ГРОПРІНОЗІН® в дії

Гропринозин широко застосовується при ГРВІ у пацієнтів різного віку. Слід зазначити, що саме для дітей наявність противірусного препарату широкого спектру дії з сприятливим профілем безпеки особливо актуально. Таким лікарським засобом і є ГРОПРІНОЗІН®.

Ефективність і сприятливий профіль безпеки Гропринозин підтверджені в ході тривалого успішного досвіду практичного застосування, а також в ряді клінічних досліджень. Встановлено, що застосування Гропринозин при лікуванні ГРВІ сприяє зменшенню вираженості симптомів захворювання і його тривалості (Абатуров О.Є., Височина І.Л., 2009).

Результати дослідження за участю як дорослих, так і дітей з ГРВІ свідчать про ефективність препарату в боротьбі з інфекцією (Єршова І.Б., Ширина Т.В., Ткаченко В.І. і співавт., 2008; Чоп'як В.В ., Потьомкіна Г.О., 2011). Зокрема, пацієнти, які отримували ГРОПРІНОЗІН®, видужували швидше в порівнянні з групою контролю: за менший період часу нормалізувалися температура тіла, апетит, проходила головний біль, риніт, кашель. У дітей повторні ГРВІ не відзначалися протягом наступних 6 міс. Крім того, в групі, що одержувала ГРОПРІНОЗІН®, нормалізувалися показники імунної відповіді.

ГРОПРІНОЗІН®: сучасні ліки зі смаком малини

Необхідно відзначити, що ГРОПРІНОЗІН® з недавнього часу випускається у вигляді сиропу. ГРОПРІНОЗІН® в таблетках підійде дорослим, які ведуть активний спосіб життя і небажаючим надовго випадати з ладу через хворобу. У той же час застосування сиропу Гропринозин актуально для дітей, оскільки, по-перше, дозволяє зручно дозувати препарат, а, по-друге, має приємний аромат і смак.

ГРОПРІНОЗІН® - ефективний лікарський засіб для боротьби з ГРВІ для дорослих і дітей, яке дозволить швидше впоратися з симптомами хвороби і повністю відновитися.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ГРОПРІНОЗІН® (GROPRINOSIN) Склад. Інозин пранобекс. Лікарська форма. Таблетки. Р.с. № UA / 6286/01/01 від 03.01.2012 р до 03.01.2017 р Лікарська форма. Сироп. Р.с. № UA / 6286/02/01 Термін дії посвідчення 27.12.2013 р до 27.12.2018 р Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Код АТС J05A Х05. Показання: інфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів із нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, ГРВІ; бронхіт вірусної етіології, риновірусні і аденовірусні інфекції; епідемічний паротит, кір (важка або ускладнена); захворювання, викликані вірусами простого герпесу Herpes simplex типу I або Herpes simplex типу II (герпес губ, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес), підгострий склерозуючий паненцефаліт, генітальний герпес; захворювання, викликані вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний лишай, в тому числі рецидивуючий, у хворих з імунодефіцитом), вірусом Епштейна - Барр (інфекційний мононуклеоз), цитомегаловірусом, папіломавірусом людини; гострий і хронічний вірусний гепатит В; хронічні рецидивні інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у тому числі хламідіоз та інші захворювання, викликані внутрішньоклітинними збудниками). Протипоказання: підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого з допоміжних речовин препарату; гострий напад подагри; гіперурикемія. Побічні ефекти: препарат, як правило, добре переноситься навіть при тривалому застосуванні. Найбільш часто відзначають короткочасне незначне підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові і сечі, викликане метаболізмом інозину, яке нормалізується через кілька днів після закінчення застосування лікарського засобу. Інші побічні реакції, про які повідомлялося в ході клінічних досліджень застосування інозину пранобекс протягом 3 місяців або довше, а також в постмаркетинговий період, класифікуються як часто (> 1% випадків), нечасто (<1% випадків) і дуже рідко (<0 , 01%). Часто (> 1%): з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, погане самопочуття; з боку шлунково-кишкового тракту: нудота з блювотою або без, біль в надчеревній ділянці; з боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, висипи на шкірі; з боку печінки і жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, ЛФ або азоту сечовини в крові; з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у суглобах. Нечасто (<1%): з боку нервової системи: нервозність, сонливість або безсоння; з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, запор; з боку нирок і сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об'єму сечі). Дуже рідко (<0,01%): з боку шкіри і підшкірної тканини: кропив'янка; з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк); з боку шлунково-кишкового тракту: відсутність апетиту. Виробник. ТОВ «Гедеон Ріхтер Польща».

Цікава інформація для Вас: