Активне і пасивне куріння: вплив і ефекти при відмові від шкідливої ​​звички

Резюме. Відносно запалення, ліпідного профілю та ризику розвитку інфаркту міокарда

Куріння є відомим фактором ризику розвитку інфаркту міокарда , Що впливає на різні механізми, що прискорюють атерогенез. Активне куріння асоційоване з ендотеліальної дисфункцією, атерогенним ліпідним профілем, нижчим рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності в крові і несприятливим впливом на згортання крові.

У той час як вивчення негативного впливу активного куріння присвячена велика кількість наукових робіт, про ефекти пасивного куріння відомо набагато менше. Крім того, обмежена кількість літератури в даному напрямку надає часом суперечливу інформацію про механізми і переваги припинення куріння щодо ризику розвитку інфаркту міокарда, пов'язаного з пасивним курінням.

У зв'язку з цим вчені з Нідерландів і Республіки Мальта провели аналіз даних, ґрунтуючись на результатах Мальтійського вивчення гострого інфаркту міокарда (Maltese Acute Myocardial Infarction Study - MAMI), яке представляє собою порівняльне популяційні дослідження, що вивчає в тому числі вплив активного і пасивного куріння, а також припинення куріння на ризик розвитку інфаркту міокарда та ефекти щодо запалення і ліпідного профілю. Результати цієї роботи опубліковані 8 серпня 2017 року в розділі «Open Heart» «Британського медичного журналу» ( «The BMJ»).

Діагноз інфаркту міокарда автори визначали у відповідності з керівними принципами Об'єднаного комітету Європейського товариства кардіології та Американського коледжу кардіології (Joint European Society of Cardiology / American College of Cardiology committee). У дослідженні взяли участь 423 пацієнта (у віці до 70 років), госпіталізованих з першим інфарктом міокарда, і 465 учасників (до 75 років) контрольної групи, які не мають в анамнезі інфаркту міокарда, кардіохірургічних втручань або блокади лівої ніжки пучка Гіса.

В ході дослідження оцінені дані за загальноприйнятими факторами ризику розвитку інфаркту міокарда: вік, стать, куріння (як активне, так і пасивне), споживання алкоголю, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія і інші потенційні змінні. Також в аналіз включені: маса тіла, зріст, окружність талії і стегон, біохімічний аналіз крові.

Як поточним, так і колишнім курцям було запропоновано вказати середня кількість сигарет, що викурюються в добу, вік, коли вони почали курити, а в разі колишніх курців - вік, в якому вони припинили курити. Особи, котрі піддавалися пасивному курінню, були тими, хто повідомив, що в даний час живе з активним курцем або проводить час в закритих громадських місцях з активними курцями, в тому числі на роботі.

Виявлено, що ризик розвитку інфаркту міокарда у курців в 2,7 рази, а у колишніх курців - в 1,6 рази вище в порівнянні з некурящими учасниками. При цьому ризик безпосередньо залежить від кількості років куріння і викурених сигарет на добу, досягаючи показника 12,8 у найбільш активних курців. Пасивне куріння зареєстровано у 69,2% некурящих осіб і колишніх курців. Відзначається, що особи, схильні до пасивному курінню як в домашніх умовах, так і поза домом, мають в середньому в 3,2 рази вищий ризик розвитку інфаркту міокарда. Вплив пасивного куріння виключно в домашніх умовах підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда в 2,0 рази, причому незалежно від тривалості впливу, а в громадських місцях - в 1,2 рази, але за умови впливу більше 1 год на добу.

Відзначається, що у курців виявлено більш високий рівень високочутливого С-реактивного білка в крові в порівнянні з колишніми курцями і некурцями особами (2,05; 1,69 і 1,28 мг / л відповідно). У них же зафіксовані і більш високі рівні тригліцеридів, співвідношення загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів високої щільності, а також більш низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності в крові в порівнянні з некурящими учасниками. Профіль ліпідів у колишніх курців аналогічний даним показником у некурящих, за винятком рівня тригліцеридів в сироватці крові, який у колишніх курців виявився вищим (1,29 і 1,07 ммоль / л відповідно).

Як відзначають вчені, ризик розвитку інфаркту міокарда в середньому в 2,5 рази частіше в осіб, які припинили куріння від 1 до 4 років назад, і він практично повністю нівелюється після 5 років без куріння. Більш того, рівень тригліцеридів в сироватці крові знижується з роками після припинення куріння, при цьому особи, які припинили курити більше 15 років тому, в результаті мають аналогічне некурящим учасникам значення цього показника.

Резюмуючи, варто відзначити, що як активне, так і пасивне куріння є чинниками ризику розвитку інфаркту міокарда , І цей ризик різко зростає при інтенсифікації куріння і значно знижується через 5 років після припинення куріння. Підвищений ризик розвитку інфаркту міокарда, пов'язаний з курінням, відбивається в більш вираженому запальному стані (що проявляється рівнем високочутливого С-реактивного білка в крові) і зміненому липидном профілі, причому підвищення рівня тригліцеридів і зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності є найбільш значущими змінами.

На закінчення дослідники прийшли до висновків, що як активне, так і пасивне куріння надає виражений негативний вплив щодо ризику розвитку інфаркту міокарда, при цьому ризик безпосередньо залежить від кількості років куріння і викурених сигарет на добу. На думку авторів, необхідно розробити програми підвищення обізнаності про ризик розвитку інфаркту міокарда, зростаючому навіть при пасивному курінні. Слід заохочувати припинення куріння, оскільки принаймні деякі з патологічних ефектів куріння оборотні. З огляду на високу поширеність як активного, так і пасивного куріння і їх значний вплив на ризик розвитку інфаркту міокарда, обидва ці чинники слід брати до уваги при вивченні способу життя, навколишнього середовища і генетичних детермінант.

Нагадаємо, згідно зі статистикою, українці стали менше курити .

• Attard R., Dingli P., Doggen CJM et al. (2017) The impact of passive and active smoking on inflammation, lipid profile and the risk of myocardial infarction. Open Heart, 4 (2): e000620.

Олег Мартишін