Який вектор розвитку фармринку вибере Україна?

1. 2-й кадр форуму «Чим можемо заспокоїтися - гроші люблять тишу: тс-фрейм »
2. ПОТЕНЦІАЛ РИНКІВ ТС І СНД
3. Фармвиробників НА ПРОСТОРІ ТС
4. ПРИВАБЛИВІСТЬ РИНКІВ СНД ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИКА
5. 3-Й ФРЕЙМ ФОРУМУ «ЯКОЮ БУДЕ СТРУКТУРА РИНКУ: ЄС-ФРЕЙМ »
6. ТРЕНДИ РОЗВИТКУ НА ОСНОВНИХ фармринку ЄВРОПИ
7. МОЖЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОГО ІНТЕГРУВАННЯ ЛАНЦЮЖКИ «ВИРОБНИК - ОПТОВИК - АПТЕКА»
8. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД виписування рецептів ПО МНН
9. ДИСКУСІЯ. І КУДИ? МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ФАРМРИНКУ УКРАЇНИ

Фрейми 2 і 3. 6-7 лютого в Києві в готелі «Русь» відбувся IX Щорічна аналітична форум «Фармринок України-2014. В рамках ефективних понять », організаторами якого виступили компанії« МОРІОН »,« Proxima Research »,« КОМКОН Фарма-Україна »і« УкрКомЕкспо », а генеральним спонсором - компанія« STADA CIS ». В ході першого фрейму учасники форуму підвели підсумки розвитку фармринку в 2013 р і поділилися прогнозами розвитку українського і світового фармринку на 2014 р Під час другого і третього фреймів обговорювалися особливості ринків країн Митного союзу (МС) і ЄС.

2-й кадр форуму
«Чим можемо заспокоїтися - гроші люблять тишу:
тс-фрейм »

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ НА РИНКАХ РОСІЇ ТА УКРАЇНИ: МАРКЕТИНГ І УДАЧА. Регуляторного тиску І «ВИЖИВАНІСТЬ» І «опірність» РИНКУ: У КОГО БІЛЬШЕ РЕСУРСІВ І НА ЧИЄ БЛАГО ВОНИ ПІДУТЬ?

Другий фрейм, присвячений ринкам країн МС і СНД, відкрив Олег Фельдман, директор підрозділу охорони здоров'я «Сіновейт Комкон». У своїй доповіді він розповів про структурні зміни на фармринку Росії і України, а також про зміни, пов'язані з регуляторним втручанням з боку державних органів.

На початку виступу доповідач нагадав учасникам форуму про поточні характеристиках локальних ринків, зазначивши, що всі внутрішні трансформації на них роблять більший вплив, ніж глобальні тренди. При цьому глобальні тренди запізнюються в своєму прояві на локальних ринках. В основному тренди на локальних ринках визначаються регуляторними ініціативами, які, як правило, випереджають необхідні системні реформи і не мають дорожніх карт подальшого їх розвитку. І це не дає можливості операторам ринку ставити перед собою довгострокові стратегічні цілі.

Що ж стосується структурних змін ринку? По-перше, це зміни, викликані регуляторної практикою державних органів - зміни в системі ціноутворення, стимулювання кластерних переваг (преференції вітчизняним виробникам, орієнтація на дешеві генерики і т.д.), а також фактичне примушування до локалізації виробництва, яке практикується в Росії. По-друге, зміни в структурі співвідношення сил лідерів ринку. По-третє, зміни в співвідношенні сегментів ринку і їх підсегменті (співвідношення вітчизняних / імпортних, Rx- / ОТС, інноваційних / генеричних препаратів і т.д.). По-четверте, зміни в ланцюжку виробник - дистриб'ютор - роздріб, а також зміни в структурі споживчих переваг.

Зміни структури ринку в Україні доповідач продемонстрував у вигляді динаміки частки компаній-виробників в призначеннях лікарів, що відбиває сукупність їх маркетингових зусиль, зазначивши значне зміцнення своїх позицій в цьому сегменті компаній «Фармак», «Такеда» і «Кусум». При цьому, якщо розглядати динамічні показники зміни частки призначень, то середньозважені темпи зростання (CAGR) за період 2008-2013 рр. на рівні 30-40% фіксуються лише для невеликої групи компаній, частка яких у виписці невелика. При цьому максимальний CAGR для великих компаній становить близько 10-15%. Тобто, невеликі компанії при правильному маркетингу демонструють темпи зростання, істотно випереджають середні ринкові.

Переходячи до фармринку Росії, О. Фельдман виділив компанії, CAGR яких за період 2004-2012 рр. за обсягом продажів перевищує середньоринковий показник в 17,8%. При цьому структурно перелік компаній істотно відрізняється від такого для українського ринку. Розглядаючи темпи зростання продажів препаратів цих же компаній в сегментах Rx- і ОТС, в більшості випадків безрецептурні препарати демонструють випереджаючі темпи зростання щодо Rx-сегмента.

При цьому загальна тенденція переважного зростання показника CAGR для відносно невеликих компаній фактично така ж, як і в Україні, за винятком того, що абсолютні показники такого зростання вище.

Як правило, таке зростання досягається за рахунок правильно збалансованого портфеля продуктів і ефективної стратегії їх просування на ринок, а також розуміння трендів ринку і вміння реалізовувати їх у своїй стратегії розвитку.

Друга частина доповіді була присвячена оцінці реалізації пілотного проекту в Україні та його поточним і перспективному впливу на ринок, а також виписування рецептів за міжнародними непатентованими назвами (МНН). Доповідач представив один з варіантів дорожньої карти щодо впровадження програм відшкодування із зазначенням заходів, які необхідно здійснити, щоб система відшкодування працювала ефективно. На його думку, проблеми при впровадженні пілотного проекту головним чином виникають через те, що регуляторними органами при реалізації вихоплювались окремі ланки цього ланцюжка.

У Росії з кінця 2012 р, за півроку до введення обов'язкового виписування рецептів по МНН, відзначено істотне збільшення призначень по МНН, зокрема в сегменті кардіологічних препаратів. При цьому така тенденція характерна і для пільгового, і для комерційного сегментів і пов'язана була головним чином з впровадженням стандартів лікування та адміністративним тиском на лікарів здійснювати лікування в рамках цих стандартів.

За результатами опитування серед російських лікарів щодо практики виписування рецептів, 38% респондентів призначають одне торгове найменування, 31% - кілька препаратів-синонімів, 24% - МНН, вказуючи кілька торгових найменувань, і лише близько 7% лікарів призначають виключно МНН.

В цілому спостерігається позитивна динаміка зростання призначень по МНН, але драйвером цього процесу є не закон про виписку по МНН, а впровадження стандартів лікування.

При опитуванні фармацевтів також зафіксовано збільшення звернень пацієнтів з рецептами по МНН, при цьому 55% ​​з них не знають, який саме препарат вони хочуть або можуть придбати в рамках виписаного МНН. Це створює серйозне підгрунтя для підвищення ролі Первостольник в рекомендаціях при виборі препарату для пацієнта.

У заключній частині доповіді О. Фельдман розповів про ставлення українських лікарів до пілотного проекту по артеріальній гіпертензії, зазначивши чітко виражену позитивну динаміку в їх загальній оцінці проекту. При цьому наслідки Пілотного проекту безпосередньо позначаються на структурі призначень.

Аналіз показав, що в загальному потоці пацієнтів зафіксовано збільшення кількості пацієнтів з діагнозом «артеріальна гіпертензія» і зменшується частка з діагнозом «ішемічна хвороба серця». Це свідчить про стимулювання лікарів фіксувати саме такий діагноз, що в цілому призвело до зростання потоку пацієнтів з артеріальною гіпертензією на 19%. При цьому сумарний обсяг призначень по молекулам, охопленим Пілотним проектом, збільшився на 16%.

У сегменті кардіологічних препаратів в розрізі АТС-класифікації 3-го рівня поряд з помітним приростом призначень в підгрупах C09A «Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту», C07A «Блокатори бета-блокатори» і C08C «Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини» скорочується частка призначень препаратів груп C09C «Прості препарати антагоністів ангіотензину II» і C09D «Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину II» (тобто простих і комбінованих сартанів). Хоча саме вони відносяться до нових поколінь лікарських засобів для лікування артеріальної гіпертензії.

Що можуть протиставити цьому виробники? наприклад:

• перешкоджати спрощеним підходам регуляторів до вибору терапевтичних схем, тобто не включати препарати в протоколи лікування лише за даними обсягу споживання;
• розробляти перспективні портфельні стратегії;
• критично ставиться до якості власного бізнесу, тестуючи його перш за все на стійкість в умовах, що змінюються;
• по можливості розробляти мультісценарние стратегії розвитку власного бізнесу.

ПОТЕНЦІАЛ РИНКІВ ТС І СНД

Про розвиток фармринків країн колишнього Радянського Союзу в 2013 р розповів Микола Демидов, директор компанії «IMS Health» в Росії і країнах СНД.

У 2013 р сумарний обсяг фармринку країн колишнього Радянського Союзу, за винятком Росії, досяг 8 млрд дол. США в цінах дистриб'юторів. При цьому випереджаючі темпи приросту фіксуються для локальних виробників, яким у багатьох країнах надаються преференції з боку держави.

Всі країни СНД заявили про рух у бік реімбурсації, але далеко не все зробили практичні кроки до їх реалізації, такі як підготовка і впровадження пілотних проектів. Ще однією проблемою для учасників ринків в деяких країнах є паралельна торгівля, яка останнім часом активно розвивається і змушує фармкомпанії задуматися над захистом від неї.

Щодо темпів зростання ринку. Всі ринки країн СНД в 2013 р демонструють приріст в доларовому еквіваленті, причому деякі з них на рівні 20%. Але основним фактором зростання є не споживча активність, так як в натуральному вираженні темпи зростання значно нижчі, а в деяких країнах фіксується їх спад.

Темпи зростання російського фармринку сповільнюються і в 2013 р склали близько 7,5%. При цьому зростання забезпечується переважно за рахунок роздрібного сегмента. Основними причинами уповільнення є погіршення макроекономічної та соціальної ситуації, а також посилення негативного впливу регуляторної політики в сфері ціноутворення.

Ринок Казахстану є одним з найбільш швидкозростаючих на просторах СНД, середньозважений річний приріст за період 2008-2013 рр. становить близько 15%. При цьому сегмент пільгового лікарського забезпечення розвивається активніше, ніж роздрібний сегмент. Хоча в більшості країн основним платником є ​​населення, тому розвиток ринку безпосередньо залежить від його платоспроможності.

Середньозважена вартість упаковки, яка характеризує купівельну спроможність, структуру споживання і особливості побудови взаємин між учасниками товаропровідної ланцюжка в різних країнах, істотно відрізняється і не залежить від рівня ВВП на душу населення. Таким чином, вона більшою мірою залежить від особливостей організації торгівлі. Різниця в ціні на окремі препарати в різних країнах може досягати 30-40%, хоча кілька років тому ціна могла відрізнятися в рази.

Ринки країн СНД складаються в основному з рецептурних препаратів, в грошовому вираженні цей показник становить близько 65%, але частка ОТС-препаратів і раніше знаходиться на дуже високому рівні в порівнянні з багатьма ринками розвинених країн. Це пов'язано з відсутністю лінійок препаратів, представлених на розвинених ринках. Тому в сфері розвитку сегмента рецептурних препаратів зберігається великий потенціал. Але, з іншого боку, розвиток Rx-сегмента відбувається переважно за рахунок впровадження систем відшкодування.

Для більшості великих фармкомпаній, що мають значний обсяг продажів на ринках країн СНД, характерно уповільнення темпів приросту продажів. Розглядаючи топ-10 компаній, які демонстрували найбільші темпи зростання в 2012 р, лише 4 зберегли свої місця в аналогічному рейтингу 2013 г. При цьому динаміка їх продажів сповільнилася.

Щодо прогнозів розвитку українського фармринку компанія IMS дає досить оптимістичний прогноз. Середньозважений річний приріст на період 2013-2017 рр. передбачається на рівні 8-9%.

Ключовими факторами, що впливають на розвиток ринків країн СНД в 2013 р, були незадоволений попит, висока захворюваність, заміщення (зміна структури споживання в бік більш дорогих препаратів), розвиток каналів продажів, активне просування продукції і інвестиції. До факторів, які зумовлюють їх розвиток в 2014 р, відносяться валютні ризики і захисні механізми від них, фактори впровадження систем відшкодування, регуляція в сфері ціноутворення, захист локальних виробників, стійкість товаропровідної ланцюжка, паралельна торгівля, зниження маржі. Дії, які необхідно вжити операторам ринку в 2014 р, - це спрощення допуску препаратів на ринок, конкурентна підвищення цін, оптимізація витрат, забезпечення доступності лікарських засобів, оперативна інтеграція, консолідація і перебудова бізнес-моделі.

Фармвиробників НА ПРОСТОРІ ТС

Іван Глушков, заступник генерального директора холдингу «STADA CIS», в своїй доповіді окреслив ключові повноваження Євразійської економічної комісії в рамках ТС і озвучив нововведення, які очікуються для фармкомпаній на ринках країн МС.

Спочатку в ТС входило 3 держави (Росія, Білорусь і Казахстан). За останні 2 роки заявки на вступ подали ще 7 держав, 3 з яких - не визнані (Киргизія, Таджикистан, Вірменія, Сирія, Республіка Абхазія, Республіка Південна Осетія, Придністровська Молдавська Республіка).

Керує ТС Євразійська економічна комісія (ЄЕК). ТС створив структуру, здатну дуже швидко приймати рішення: вищий євразійський рада - 3 глави держав, які збираються 3 рази в рік. Рішення для них готує комісія з 3 чоловік - прем'єр-міністри Росії і Казахстану і голова правління банку розвитку Білорусі. Тому питання, що потрапляють на розгляд комісії, приймаються досить швидко.

ЄЕК має широку сферу повноважень, що охоплює макроекономічну політику, митне регулювання, енергетичну політику, трудову міграцію, валютну політику, зовнішню торгівлю та інші. Також ЄЕК має повноваження в сфері технічного регулювання, що включає більше 60 видів діяльності, в тому числі регулювання обігу лікарських засобів та виробів медичного призначення (ВМП).

В кінці 2012 р при ЄЕК створена робоча група, що займається підготовкою проекту угоди про єдині принципи і правила обігу лікарських засобів та ВМП на території ТЗ.

За інформацією, опублікованою ЄЕК, для реалізації угоди необхідно прийняти ряд рішень, таких як:

• Єдині правила належних практик (GxP);
• Єдині вимоги до інструкції для медичного застосування, маркування та ін .;
• Єдині правила реєстрації лікарських засобів, вироблених в умовах належної виробничої практики; єдині вимоги до реєстраційного досьє;
• Єдина форма реєстраційного посвідчення лікарського засобу;
• Порядок ведення Єдиного реєстру лікарських засобів Митного союзу і Єдиного економічного простору;
• Порядок створення інформаційної системи Митного союзу і Єдиного економічного простору в сфері обігу лікарських засобів.

Відповідно до опублікованого ЄЕК плану більшість цих рішень повинні були бути підготовлені протягом 2011-2012 рр. Але на даний момент рішення підготовлені лише за єдиними правилами належної лабораторної практики (GLP), належної клінічної практики (GCP) і належної виробничої практики (GMP).

Основними пунктами угоди є:

• заборона з 2017 р обігу лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не відповідають вимогам GMP;
• єдині правила допуску на ринок лікарських засобів і ВМП локального виробництва, при цьому допуск імпортних препаратів кожна країна визначать самостійно;
• близько 30 нормативно-правових актів, які регулюють обіг лікарських засобів;
• гармонізація законодавства з міжнародними нормами, переважно європейськими.

ЄЕК планує до вересня 2014 р підписати угоду з обігу лікарських засобів та ВМП, а також ратифікувати його до квітня 2015 р До травня 2014 року планується підписати, а до січня 2015 р ратифікувати Євразійський економічний договір як альтернативу цивільному кодексу. І тільки після підписання і ратифікації цих документів будуть прийматися рішення за єдиними правилами обігу лікарських засобів та ВМП.

ПРИВАБЛИВІСТЬ РИНКІВ СНД ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИКА

Про привабливість ринків країн СНД для українського виробника розповів Олександр Партишев, комерційний директор Корпорації «Артеріум». Корпорація «Артеріум» є лідером серед українських компаній - експортерів готових лікарських засобів в країни СНД. Вона має представництва в Узбекистані, Росії, Білорусі, Казахстані та Азербайджані.

Обсяг продукції, що експортується збільшується з кожним роком і в 2013 р досяг порядку 35 млн дол.

Компанія також постійно розширює географію експорту. Так, на сьогодні завершено реєстрацію та розпочато продаж деяких препаратів на ринку В'єтнаму, також розпочато реєстрацію лікарських засобів на інших ринках Південно-Східної Азії. Привабливість ринків країн СНД і Південно-Східної Азії визначається насамперед високими темпами їх зростання.

В останні роки при експорті лікарських засобів в країни СНД компанія стикається з помітно підсилилася, кампанією по підтримці національного виробника локальними регуляторами, тому для розвитку експортного потенціалу вітчизняних виробників в довгостроковій перспективі необхідно шукати ефективні виробничі проекти в країнах СНД, в першу чергу в країнах МС.

3-Й ФРЕЙМ ФОРУМУ
«ЯКОЮ БУДЕ СТРУКТУРА РИНКУ:
ЄС-ФРЕЙМ »

МАЙБУТНЯ МОДЕЛЬ ФАРМРИНКУ: ЄС ПРОТИ ТС

З перспективами розвитку ринків країн ЄС і СНД аудиторію ознайомив Михайло Пількевич, директор підрозділу забезпечення сервісу в Східній Європі компанії «IMS».

Свою презентацію доповідач почав з огляду витрат на охорону здоров'я та фармацевтичну продукцію в країнах Єврозони. В середньому витрати на охорону здоров'я в цьому регіоні становлять близько 6%, а витрати на реімбурсації - 1,3% ВВП.

У країнах, де темпи зростання ВВП знижуються, уряд змушений шукати шляхи економії коштів. І якщо подивитися на європейські ринки, то шляхів досить багато. Наприклад, регулювання оптово-відпускних цін та націнок, використання генериків, вартість яких нижче, як альтернативу оригінальним препаратам і ін.

Вплив інноваційних препаратів на розвиток ринків країн ЄС поступово знижується. В період 2003-2007 рр. середній показник виведених на ринок нових молекул становив 48, а їх питома вага в ринку лікарських засобів - 3,3%. В період 2008-2012 рр. ці показники становили 46 молекул і 2,3% відповідно.

Торкаючись прогнозів розвитку світового фармринку, доповідач зазначив, що незважаючи на уповільнення темпів зростання в 2013 р, в наступні роки приріст становитиме 4-7%. І до 2017 року обсяг світового фармринку досягне 1,2 трлн дол. Приріст буде відзначатися за рахунок виведення нових брендів та інноваційних продуктів, захищених патентами, але в той же час скоротиться обсяг продажів препаратів, які втратили патентний захист, і буде приблизно дорівнює такому нових продуктів. Тому ключову роль у розвитку світового ринку будуть грати генеричні препарати, а також зростання розвиваються фармринків, до яких відноситься і Україна.

До основних трендів генеричних ринків М. Пількевич відніс перманентне зменшення обсягу брендовані генериків, підвищення виробниками виробничих стандартів, а також консолідацію ринку.

На ринках країн СНД досить широко представлені генеричні генерики, при цьому в країнах ЄС подібна ситуація спостерігається тільки в Великобританії, де система реімбурсації спочатку базувалася на основі МНН. Частка генериків в країнах ЄС збільшується, що особливо яскраво виражено на ринках Іспанії, Франції та Ірландії. Це пов'язано зі стратегією цих держав, спрямованої на економію коштів. На ринках, що розвиваються частка генериків також буде збільшуватися.

На закінчення М. Пількевич виділив основні зміни, з якими зіткнуться всі учасники фармринку в майбутньому:

• знизиться фінансове навантаження на пацієнтів за рахунок впровадження системи реімбурсації;
• фармкомпанії скорочуватимуть витрати на рекламу, а також консолідуватися;
• дистриб'ютори і роздрібна мережа піддадуться тиску як з боку регуляторних органів, так і виробників;
• лікувальні установи будуть змінювати практику призначення, збільшуючи частку генериків.

ТРЕНДИ РОЗВИТКУ НА ОСНОВНИХ фармринку ЄВРОПИ

Дональд Макартур, незалежний аналітик з питань міжнародного фармацевтичного досвіду, в своїй доповіді розкрив 5 основних трендів розвитку європейських ринків.

Перший тренд - це відсутність єдиного європейського фармацевтичного ринку як такого. Є тільки деякі загальні тенденції. Як приклад відсутності єдиного ринку доповідач розповів про закупівлі препаратів в м Слёйс (Нідерланди). Місто розташоване недалеко від Бельгійської кордону і відокремлений від решти частини Нідерландів морем. Логічніше було б закуповувати лікарські засоби в Бельгії, але аптеки закуповують продукцію в Роттердамі.

Другий тренд - зниження цін у зв'язку з референтним ціноутворенням і паралельної торгівлею. Як референтних країн вибираються країни з подібною економічною ситуацією і системою охорони здоров'я. Але при цьому багато хто з них часто просто запозичують ціни на препарати в інших державах, не проводячи власних розрахунків. Підходи до референтного ціноутворення також відрізняються: одні для розрахунку беруть середнє значення ціни в референтних країнах, інші - мінімальне значення, а деякі використовують систему подвійної референтної ціни, перераховуючи ціни кожні півроку.

Третій тренд - етика виробників, спрямована на прозорість механізмів роботи компаній. Зокрема, був прийнятий закон «Sun shine act», згідно з яким слід публікувати результати не тільки позитивних клінічних досліджень, але і всі дані. Для цього створено спеціальний сайт, на якому компанія зобов'язана опублікувати всі результати клінічних досліджень.

Четвертий тренд - ставлення до препаратів для лікування рідкісних захворювань. Тобто, до пацієнтів з рідкісними захворюваннями повинно бути таке ж ставлення, як і до пацієнтів з поширеними нозологіями. І препарати для лікування рідкісних захворювань повинні бути включені в систему реімбурсації. При цьому підходи до ціноутворення на препарати від рідкісних хвороб істотно відрізняються від стандартних. У багатьох країнах виробники самі визначають ціну на них. На сьогодні не всі держави використовують повну систему відшкодування вартості препаратів-сиріт. Також є препарат Glybera компанії «UniQure», показаний для лікування генів від рідкісних захворювань, який не продають в Європі, так як виробник встановив ціну близько 1,5 млн євро за 1 дозу.

П'ятий тренд - глобалізація дистриб'юторів. Останнім часом багато європейських дистриб'ютори стикаються з такими проблемами, як скорочення обсягу продажів, зниження маржі, відсутність поставок в лікувальні заклади та ін. Так, 3 найбільші європейські дистриб'юторські компанії, оборот кожної з яких перевищує 20 млрд євро, змушені продати свій бізнес американським і британським дистрибьюторськими компаніям. Тобто, оборот в 20 млрд євро не дає гарантії збереження бізнесу.

МОЖЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОГО ІНТЕГРУВАННЯ ЛАНЦЮЖКИ «ВИРОБНИК - ОПТОВИК - АПТЕКА»

Гжегож Орновського, директор компанії «МІБ Україна», розповів про інтеграцію товаропровідної ланцюжка.

На сьогодні гравці фармринку зазнають значного тиску з боку регуляторних органів щодо ціноутворення і націнок. При цьому сегмент дистрибуції все більше втрачає свою значимість в товаропровідної ланцюжку. В таких умовах учасникам ринку необхідно горизонтально інтегруватися, відкривати нові канали дистрибуції, оптимізувати управління бізнесом та витратами, використовувати ІТ-технології для управління асортиментом і інші маркетингові заходи. Також компаніям необхідно виводити нові бренди і задуматися про вертикальну консолідації.

На сьогодні консолідація аптек в країнах ЄС носить неоднорідний характер. Наприклад, в Італії, Іспанії, Франції та Німеччини консолідація заборонена законом. А в Швеції роздрібний сегмент до 2009 р був в монополії держави, але потім був проданий трьома частинами, тому аптечні мережі охоплюють 100% ринку.

Серед компаній, які володіють найбільшими європейськими аптечними мережами, відзначені компанії Alliance Boots, що включає понад 2700 торгових точок, Celesio - 2100 точок, Pelion - 2100, Phoenix - 1247, Galenica - 467 і OPG - 398. При цьому компанії Alliance Boots, Pelion і Galenica - це і виробник, і оптовик, і аптечна мережа, і компанія, що надає інші послуги учасникам фармринку. Але компанія Pelion як виробник тільки починає розвиватися. Такий консолідації передувала багаторічна історія розвитку.

Унікальним прикладом консолідації є польські компанії Pelion і Neuca. Після консолідації всередині компанії відбувається диверсифікація і реалізуються різні послуги під різними брендами. При цьому компанія Neuca планує консолідувати ще й мережу клінік в Польщі для просування своїх Rx-препаратів.

Для просування ОТС-препаратів польські виробники збільшують інвестиції в аптечний маркетинг за рахунок зниження інвестицій в рекламу на телебаченні.

Підводячи підсумки, доповідач зазначив наступне:

• в Європі є тільки два приклади успішної консолідації - це Alliance Boots і Galenica, процес консолідації яких зайняв багато років;
• компанії, що виробляють «свої» препарати, обережно вибирають асортимент, зазвичай генеричні, нішеві чи масові препарати;
• вертикальна консолідація в Польщі все ще перебуває на початковій стадії;
• рецептурні препарати насамперед вимагають просування серед лікарів;
• структура зовнішньої служби для просування ОТС-препаратів в аптеках змінюється разом з ринком;
• навіть маючи велику частку на ринку країн, де існує система реімбурсації, регуляції можуть привести до втрати займаних позицій в ринку;
• сьогодні основним джерелом прибутку роздробу і опту в Польщі є додаткові доходи від виробників.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД виписування рецептів ПО МНН

Микола Орлов, партнер юридичної компанії «ОМР», зазначив, що зміни в законодавстві України щодо виписування рецептів по МНН ніяк не змінять ситуацію, проти якої вони були спрямовані. Зокрема, можливість просування лікарями окремих брендів за винагороду.

У Великобританії фармацевт зобов'язаний відпускати препарат конкретної торгової марки, якщо в рецепті зазначений виробник, або генеричний препарат, якщо рецепт виписаний по МНН. При цьому наголошується дуже високий рівень призначення генериків.

В Ірландії виписування рецептів по МНН дозволяється, але не є обов'язковим. При цьому частка генериків на ринку в період 2010-2012 рр. подвоїлася і становить 50%.

У Німеччині рецепти виписуються як з використанням МНН, так і без нього. Рівень реалізації генериків - високий і стимулюється кількома факторами, такими як обов'язкова генерична заміна фармацевтом, доплата пацієнта за оригінальний препарат в разі його відмови від генерика, а також фінансові санкції для лікарів.

Іспанія, так само як Італія і Франція, є країною з низьким рівнем споживання генериків. При цьому зобов'язання призначення по МНН не встановлені, але фармацевти зобов'язані вибирати найдешевшу альтернативу.

У Португалії з 2011 р лікарі зобов'язані виписувати рецепти по МНН. Але існують деякі особливості, зокрема, призначення лікарями здійснюються в електронній формі, фармацевти вибирають один з трьох найдешевших препаратів за вказаною МНН, вжито низку заходів щодо фінансового стимулювання фармацевтів.

З недавніх пір виписування рецептів по МНН стало обов'язковим в Греції. При цьому є винятки для груп препаратів, де призначення по МНН недоцільно в медичних цілях, а також лікар має право призначати патентовані препарати за торговим найменуванням в 15% випадків.

У Фінляндії право виписувати рецепти на підставі МНН чи ні залишається на розсуд лікаря. У той же час з 2003 р генерична заміна в межах «цінового коридору» є обов'язковою. А державна служба з лікарських засобів регулярно публікує перелік взаємозамінних препаратів.

В Естонії і Литві виписування рецептів по МНН є обов'язковим за деякими винятками.

Таким чином, в більшості країн виписування рецептів по МНН залишається на розсуд лікаря і лише в декількох країнах стало обов'язковим. У той же час як у пацієнтів, так і у лікарів виникають сумніви щодо ефективності, якості і безпеки генериків. Але, незважаючи на це, виявляють збільшення обсягу продажів генериків на європейських ринках і зниження цін на них.

Далі буде ...

З доповідями форуму можна ознайомитися на сайтах http://www.apteka.ua и http://www.morion.ua .

Денис Кірсанов,
фото Сергія Бека

ДИСКУСІЯ.
І КУДИ? МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ФАРМРИНКУ УКРАЇНИ

Кшиштоф Седлецький, глава представництва «Астеллас Фарма» в Україні, зазначив, що незважаючи на економічну кризу, український фармринок продовжує розвиватися. Однак модель його розвитку складно прогнозувати, як і модель розвитку держави. Одними із шляхів оптимізації ринку будуть його інтеграція і взаємодія ланок товаропровідної ланцюжка. Також експерт висловив свої побоювання щодо впровадження системи реімбурсації в Україні, так як на сьогодні не враховуються наслідки впровадження пілотних проектів. Але позитивним моментом залишається те, що в Україні поки не ввели ПДВ на препарати.

Ірина Каракай, заступник директора представництва «Ядран-Галенская Лабораторія д.д.» в Україні, вважає, що в поточному році на гравців фармринку і його розвиток продовжує чинити сильний вплив регуляторний вектор. Тому процес збереження темпів зростання буде залежати від гнучкості і динамічною адаптації операторів до постійних змін, що проявляється в злагодженості роботи різних рівнів, професіоналізмі функціональних команд всередині організацій, структурі повноважень, відповідальності, швидкості прийняття рішень, партнерства з контрагентами.

Нолан Таунсенд, глава представництва «Файзер» в Україні, голова Ради директорів асоціації «АПРАД», підкреслив, що прогноз розвитку залежить від періоду, на який розглядається прогноз. Так, в короткостроковій перспективі можуть бути песимістичні погляди, але в довгостроковій перспективі варто залишатися оптимістом. На сьогодні витрати на охорону здоров'я на душу населення в Україні знаходяться на низькому рівні і в короткі терміни це не виправити, але в довгостроковій перспективі вони будуть збільшуватися. Експерт також зазначив, що перш ніж впроваджувати систему ціноутворення і реімбурсації, необхідно задуматися про якість медицини, яке відображається в тривалості життя, зниження захворюваності, збільшення народжуваності та ін.

Говорячи про моделі розвитку українського фармринку, Володимир Телявскій, генеральний директор ЗАТ «Київський вітамінний завод», назвав її викривленою. В. Телявскій зазначив відсутність інтересу уряду до здоров'я і тривалості життя населення. Це проявляється у відсутності системи реімбурсації як такої і реальному впровадженні протоколів лікування. Споживач досі лікується переважно «симптоматикою». Фармкомпанії, безумовно, готові працювати з новими, прогресивними молекулами, але структура споживання свідчить про протилежне. А що реалізуються сьогодні проекти по відшкодуванню вартості препаратів спрямовані скоріше на підтримку електорату на виборах 2015 г. Основний вектор маркетингової політики виробників при просуванні препаратів на ринок буде зміщений з лікарів на фармацевтів в зв'язку із зобов'язанням лікарів виписувати рецепти по МНН.

Роберт Трновшек, генеральний директор компанії «Сандоз Україна», зазначив, що компанія «Сандоз» розглядає ринок України, як один з найбільш перспективних в Східній Європі. В Україні в найближчі роки не очікується істотних структурних змін фармацевтичного ринку. Можливі зміни будуть спрямовані на посилення його регулювання. Вітчизняні компанії на даний момент проявляють більшу гнучкість і швидкість в реагуванні на зміни ринку. Тому закордонним компаніям, які хочуть бути більш успішними на українському ринку, необхідно прискорити динаміку ведення бізнесу і бути готовими сміливіше приймати ризики інвестування.

Раджив Гупта, генеральний директор «Кусум Фарм», висвітлив український фармринок з точки зору індійських виробників. Прогнозувати розвиток фармринку на майбутній рік досить складно, оскільки в минулому році багато індійські компанії зіткнулися з дуже складною процедурою бекреліза в Україні. В результаті вони зіткнулися з відсутністю товару. «Кусум Фарм» уникла цього завдяки локалізації виробництва. При цьому вона не отримала жодних преференцій від держави, а також сплачує ПДВ на допоміжні речовини і пакувальні матеріали. Незважаючи на це Р. Гупта дав оптимістичний прогноз розвитку українського фармринку.

Цікава інформація для Вас: