Російська мова як візитна картка

Коли десять років тому в Ризі, в Балтійській міжнародній академії, вирішили відкрити професійну бакалаврську програму з підготовки перекладачів, розраховували в основному на випускників шкіл з російською мовою навчання. Але можливість освоїти нарівні з англійським і російську мову на високому рівні привернула молодих людей з латиських шкіл і громадян інших країн. Сьогодні російською відділенні в БМА, при якій відкрито і Русский центр, вчаться латиші, білоруси, українці, чехи, серби, корейці і навіть росіяни.

Директор вузівської програми «Письмовий і усний переклад» доктор філології Емма Архангельська і її колега доктор педагогіки Лариса Ігнатьєва - провідні в Латвії фахівці з викладання російської мови як іноземної, автори численних підручників і посібників для студентів і школярів. На тверде переконання авторів програми, головне їхнє завдання - показати цінність володіння літературною російською мовою.

Читайте також: «Без російського ти починаєш відставати» . Інтерв'ю з координатором проектів Російського центру БМА Ольгою Здебської

- Перекладачів сьогодні в Латвії готують і інші вузи. У чому особливість саме вашої методики? - цікавлюся я у моїх співрозмовниць.

- Ми приймаємо на навчання студентів з трьома робочими мовами перекладу - англійською, латиською та російською. В першу чергу ми розраховували на випускників російських шкіл, які хочуть здобути вищу освіту на рідній мові. Наша програма навчання привернула і раціонально мислячих випускників латиських шкіл, багато з яких були вихідцями з змішаних сімей. Так, російським вони вже володіли, а до нас прийшли, щоб освоїти трёх'язичний професійний переклад. Тому що володіння іноземною і навіть рідною мовою - це одна справа, а професійно відточений мову перекладу - зовсім інше. Хоча на початку навчання вони не завжди розуміють, навіщо ми так багато уваги приділяємо російській мові, просять дати більше англійської, - розповідає Емма Архангельська.

- Спостерігаючи за сучасними молодими людьми, за них можна порадіти, - доповнює свою колегу Лариса Ігнатьєва. - На відміну від нас, вони в свої дев'ятнадцять-двадцять років вільно володіють трьома мовами, а деякі знають і по чотири-п'ять мов! У розмові вони легко переходять з російської на англійську або на латиську, німецьку. Але, на жаль, це все на повсякденному, розмовному рівні. Мова свою молоді люди особливо не контролюють, висловлюються на спрощеному мовою, нерідко допускаючи мовні помилки і недбалість. Мене зрозуміли - і добре!

Сьогодні в нашому суспільстві, на жаль, втрачені цінності володіння літературною російською мовою. У наших нинішніх латвійських умовах, навіть навчаючись в школі з російською мовою навчання, але по білінгвальної моделі, володіння російською мовою все ж обмежено. Цих знань недостатньо, щоб письмово перекладати з іноземної мови на рідну, в нашому випадку - на російську мову.

- Перекладач з англійської або латиського повинен досконало володіти російською мовою? - уточнюю.

- Питання номер один! Причому володіти не просто гарною літературною мовою, а й різними функціональними стилями, - запевняє професор Архангельська. - А хлопці з російськомовних сімей, які до нас приходять, володіють в кращому разі хорошої розмовною мовою.

Але це лише периферійний шар літературної мови, а книжкові та письмові стилі у них дуже обмежені. Переклад же передбачає саме письмові форми, це і документи, і різного роду статті, і наукові публікації. При розробці навчальної програми ми виходили з того, що паралельно з іноземною мовою треба вдосконалювати рідну мову. І у нас створена єдина в своєму роді програма, в якій така велика увага приділяється рідної мови, починаючи з системи мови і закінчуючи редагуванням.

- Ваші студенти не питають: «А навіщо мені ці граматичні та стилістичні тонкощі, якщо я і так вільно розмовляю російською?»

- Дуже часто! - з посмішкою визнає директор програми. - Але тільки в перші дні першого семестру. У нас є такий предмет - вступ до спеціальності. Дві-три зустрічі, мінімальне завдання з перекладу елементарного тексту ... і в аудиторії варто регіт! Студенти самі чують, що і як вони перевели. Все - щеплення зроблено. На другому курсі таких питань вже ніхто не задає. На нашу молодь великий вплив робить спілкування з хлопцями, які з обміну повчилися за кордоном. Поживши півроку-рік в іншій країні, вони потім входять до нас в аудиторію, сидять і, можна сказати, з насолодою слухають красивий російську мову. Вони скучили. І нам - радість: вони, нарешті, зрозуміли цінність літературної російської мови, який зараз в Латвії, на жаль, вже стає рідкістю.

Ми говоримо своїм студентам з російських груп, що володіння рідною мовою, особливо для перекладача, - це його візитна картка. Рівень професіоналізму визначається навіть не по тому, як ви говорите по-англійськи - невеликі огріхи на іноземній мові вам пробачать, - а саме за ступенем володіння російською мовою. Це свідчення вашої кваліфікації. Якщо ви вмієте говорити на соковитому, красивому літературній російській мові, значить і інші мови ви вивчаєте, тримаючи високо планку. І коли вже на четвертому курсі ми читаємо переклади, зроблені нашими студентами, чуємо, як вони кажуть, бачимо, як вони кваліфікують і грамотно виправляють помилки, як редагують тексти, то у мене як директора, образно кажучи, за спиною виростають крильця. Не дарма ми стільки билися, розкриваючи їм всі тонкощі і таємниці російської мови!

- Але той же російську мову неможливо вивчати у відриві від російської літератури і російської культури?

- Звичайно, і ми намагаємося відкривати своїм студентам мову через Русскій мір і російську культуру. Але є складнощі. Ми повинні зберігати певний паралелізм у вивченні мов. Вивчаючи латиську мову, ми освоюємо курс латиської історії та культури, так само як і з російською культурою.

Але такий обсяг знань, який давали радянська школа або вуз, ми дати не можемо, про це не варто мріяти. Змінилася концепція освіти. У наш час студенти іняза займалися п'ять робочих днів з дев'ятої ранку до шістнадцяти годин. А зараз? Не більше двадцяти годин на тиждень, а це десять занять по дев'яносто хвилин. В день - дві-три пари максимум, і студенти йдуть. Такими є вимоги ЄС. У цих умовах ми зберегли курс міжкультурної комунікації, в рамках якого даємо російську культуру у взаємодії з іншими культурами. Решта студентам доводиться добирати самим, у кого таке бажання з'явиться.

- Яка мотивація у латиських студентів і іноземців - навіщо їм потрібна російська мова?

- Причини дуже різні. У нас гнучка програма навчання. Є трёх'язичний модуль, а є і двомовний - англо-російський і англо-латиська. Ці два якраз найбільше і залучають учнів з латиських шкіл і іноземних студентів.

З Росії у нас навчаються дівчата з сімей колишніх депортованих латишів, які осіли в Росії. У Латвії у них залишилися родичі, можливо, батьки хочуть, щоб їхні діти згадали своє коріння і освоїли латиську мову на базі російської мови. Молодь з України, з Білорусії і середньоазіатських республік приваблює можливість отримати диплом європейського вузу, при цьому живучи в комфортній для них російськомовному середовищі.

Наші латиські студенти йдуть до нас в тому числі і для того, щоб зберегти російську мову. Між іншим, латиші потім, як правило, дуже добре влаштовуються. Причому ті, які надходили до нас, сумніваючись, чи так уже їм буде потрібна російська мова в житті.

Ось, наприклад, дві наші випускниці - Ілва і Мадара, вони приїхали з латвійської глибинки, де російської мови вони не чули, а як друга іноземна вивчали німецьку мову. Але у нас вони вчили російську, ходили на лекції і семінари, слухали, записували, запам'ятовували. А в результаті обидві працюють менеджерами за кордоном в туристичних компаніях. І саме за знання російської мови укупі з латиським вважаються дуже цінними співробітницями.

Інша дівчинка в Італії працює російським перекладачем. А в Іспанії недавно наша латиська випускниця була викликана в лікарню, де оперували російського пацієнта. Її попросили перекладати російською з іспанського, який вона удосконалювала, навчаючись за програмою «Еразмус». Дівчинка страшно перехвилювалася - вона у нас навчалася на англо-латиською модулі, але впоралася, допомогло спілкування з однокурсниками! - розповідає Лариса Ігнатьєва.

- Як показує статистика, близько 30-35 відсотків наших випускників влаштовуються на роботу перекладачами, - додає до її розповіді Емма Архангельська. - І це непоганий показник. Ми в статистику вкладаємося, а далі починається життя, і багато хто працює в своїх сферах, використовуючи знання мов. У Латвії професія перекладача дуже затребувана, кваліфікованих перекладачів не вистачає. Наших студентів охоче беруть на судові засідання, для них це чудова практика усного синхронного перекладу. Але в нашій країні оплата послуг перекладача вкрай низька, тому і охочих не так багато. Працюють наші випускники в Брюсселі і в Страсбурзі в євросоюзівських структурах, там необхідне знання кількох мов, в тому числі і російського.

- Під вашим керівництвом в Латвії проходять наукові конференції для лінгвістів, викладачів російської мови і літератури. У що втілилися за ці роки ваші дослідження і напрацювання?

- Наша робота - підручники і методичні посібники з російської мови для латиських шкіл, - Архангельська розкладає на столі добірку барвистих навчальних видань. - Зараз готуємо їх до чергового перевидання, підручники дуже затребувані. У Латвії великою популярністю користується наш навчальний комплекс з російської мови як іноземної - «Просто по-російськи» для шосте, сьоме, восьме класів (підручник для дев'ятого класу вже в друкарні). Окрема тема - відеокурс «Чому це сталося» - з міжкультурного спілкування бізнесменів, що мають ділових партнерів в Росії. Ініціатор цього проекту - наш колега з Австрії професор А. Бердичівський. Зі свого боку ми доповнили його методичну концепцію живим матеріалом. Як стверджує автор ідеї, 35 відсотків ділових переговорів не закінчуються укладанням контрактів, 50 відсотків міжнародних колективів розпадаються з однієї причини - заважають міжкультурні бар'єри в спілкуванні. Тобто не так мовне, скільки нерозуміння один одного як представників різних культур. Цей посібник можна використовувати на різних курсах російської мови для бізнесменів, а також у вузах на заняттях з російської мови ділового спілкування і на уроках в старших класах шкіл і гімназій.