Закупівлі лікарських засобів через міжнародні організації - як це працює?

Подібний підхід до проведення державних закупівель є новим для України, хоча в світі використовується досить давно і апробований багатьма країнами. Розглянемо на прикладі ЮНІСЕФ, в чому він полягає.

Механізм закупівельних послуг ЮНІСЕФ зазвичай є частиною програми співпраці з країною і детально описаний на сайті організації. Варіанти залучення ЮНІСЕФ для надання таких послуг можуть бути різними. У разі їх максимального використання держава фактично отримує можливість передати функцію закупівлі певної продукції спеціальним підрозділам ЮНІСЕФ, відкриваючи, таким чином, доступ до значного досвіду та ресурсів організації в цій сфері.

ЮНІСЕФ також надає підтримку в плануванні потреб для закупівель, організації та моніторингу подальшого використання і розподілу продукції всередині країни. Передбачається, що цей механізм застосовується урядами в якості транзитного інструменту до формування національної системи, яка дозволить ефективно проводити закупівлі своїми силами.

ЮНІСЕФ надає закупівельні послуги в тому числі щодо певної стандартної номенклатури вакцин, лікарських засобів і медичного обладнання. За додатковою домовленістю з ЮНІСЕФ також можливі закупівлі продукції, яка не входить в стандартну номенклатуру. З точки зору договірного оформлення, процес є досить простим - він передбачає укладення між ЮНІСЕФ та національним урядом меморандуму про взаєморозуміння, який визначає рамкові умови для подальших поставок. Індивідуальні операції оформляються у вигляді замовлень на надання тієї чи іншої послуги із закупівлі і повідомлень ЮНІСЕФ про їх акцепт.

Уряд здійснює авансовий платіж в повному обсязі відповідно до узгодженої попередньої кошторисом. Ці кошти використовуються ЮНІСЕФ для закупівлі від імені уряду необхідної продукції у постачальників, покриття операційної комісії ЮНІСЕФ, витрат на страхування, перевезення та ін. Фінальний розрахунок, виходячи з фактично понесених ЮНІСЕФ витрат, проводиться після поставки продукції одержувачу.

Закупівлі замовленої продукції проводяться ЮНІСЕФ самостійно на підставі встановлених правил і процедур організації. Постачальники відбираються конкурентним способом, включаючи методи попередньої кваліфікації з оцінкою, серед іншого, системи якості, фінансової стабільності, виробничих потужностей і прихильності етичним стандартам.

З огляду на статус ЮНІСЕФ та значні обсяги проведених ними закупівель, організація має можливість укладати довгострокові контракти з постачальниками, забезпечуючи ефективне планування, високі стандарти якості і конкурентні ціни. Таким чином, уряд країни як замовник і отримувач продукції фактично не бере участі в ухваленні рішення про вибір конкретного постачальника і умов співпраці з ним, що дозволяє мінімізувати в тому числі і корупційні ризики, які часто пов'язані з проведенням тендерних процедур.

З огляду на корупційну «славу» державних закупівель лікарських засобів в Україні, а також вкрай складний досвід їх проведення в 2014 р, цілком зрозуміло, що Кабінет Міністрів України розглядає варіант залучення до цього процесу міжнародних організацій, принаймні до проведення в секторі необхідних реформ. З юридичної точки зору, часткова або повна передача державних закупівель лікарських засобів міжнародних організацій вимагає внесення змін до цілої низки нормативних актів, включаючи не тільки накази самого Міністерства охорони здоров'я, а й, як мінімум, в закон про державні закупівлі, який зараз передбачає обов'язкове проведення для таких закупівель тендерних процедур.

Для забезпечення прозорості та комплексного регулювання нового механізму доцільним може бути також прийняття окремого закону, який встановить спеціальні правила для закупівель через міжнародні організації, в тому числі щодо їх бюджетування, оподаткування, митного оформлення й ін. Подібний підхід вже був раніше застосований до закупівель за кошти грантів Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, особливості яких регулюються окремим законом, прийнятим в 2012 р

В цьому відношенні, безумовно, одним з ключових є питання часових рамок для створення необхідної нормативної бази, оскільки, як яскраво продемонстрував досвід минулого року, графік проведення державних закупівель є не менш важливим, ніж їх процедура.

Вікторія Подворчанська,
керівник практики
фармацевтичного права
і охорони здоров'я юридичного бюро
«Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» Україна
Стаття підготовлена з використанням даних www.unicef.org

Читайте також: Державні закупівлі через міжнародні агентства: аналіз концепції