«Голуби летять над нашою зоною»: ввезення / вивезення товарів в / із СЕЗ «Крим»

«Кримський» ПДВ

Митний «дим вітчизни»

Спочатку давайте зосередимося на «ввізних / вивізних» нормах Закону № 1636, що стосуються конкретно товарів. І постараємося розібрати їх по кісточках і «перевести» на людську мову.

Але перш заглянемо в розд. ІІ МКУ, щоб з'ясувати, як розуміти термін «товари, повністю виготовлені, досить перероблені і випущені у вільний обіг». Виявляється, перелік товарів, що вважаються повністю виготовленими в країні, визначений в ст. 38 МКУ. Критерії достатньої переробки (а також операції, які в жодному разі не відповідають цим критеріям) перераховані в ст. 40 МКУ. Що ж стосується випуску імпортованого (реімпортований) товару у вільний обіг, то обмежимося зауваженням, що згідно з ч. 2 ст. 76 (ч. 3 ст. 80) МКУ підтвердженням такого (українського) статусу товарів є митна декларація (далі - ТД).

Нагадаємо також, що заходами тарифного регулювання є встановлення мит (відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р № 584-VII), а нетарифного - наприклад, квотування або ліцензування. Отже ...

1. Пункт 6.4 ст. 6 Закону № 1636 дозволяє товари кримського походження і розмитнені там же - увага! - до 27.04.2014 р. тепер (т. е. починаючи з 27.09.2014 року і до 31.12.2014 р включно) в статусі товарів українського походження ввозити в континентальну частину України без сплати ввізних митних зборів і застосування квот.

Проте на підставі п.п. 4 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636 Кабмін має право тимчасово обмежити ввезення / вивезення певних товарів (робіт, послуг). До речі, подробиці оформлення ввезених / вивезених товарів, які підлягають ветеринарно-санітарному (фітосанітарного) контролю шукайте в листі ДФСУ від 28.10.2014 р № 8682/7 / 99-99-24-01-10-17.

2. Пункт 6.6 ст. 6 Закону № 1636 дає дозвіл по суті аналогічне п. 6.4. Цей дозвіл в чомусь навіть ширше того, оскільки не встановлює ніяких обмежень по часу, але в чомусь і вужче, оскільки, по-перше, звільняє тільки від сплати ввізних митних зборів (але не виключає заходів нетарифного регулювання), а у друге, тому що дане звільнення обумовлюється отриманням сертифіката про походження товару за формою У-1 (лист ДФСУ від 07.10.2014 р № 6547/7 / 99-99-25-02-08-17), код документа 7015, посвідченого печаткою та підписом уповноваженої особи будь-якої торгово-промислової палати на території України (крім кримської і севастопольської).

3. Підпункт 6 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636 встановлює, що у всіх інших ситуаціях, що не врегульовані вищевказаними нормами, кримські товари ( «кримські» - не в сенсі вироблені в Криму, а будь-які, наявні на його території, т. Е. Як ми розуміємо, в тому числі і випущені у вільний обіг теж - з причини незадовільного стану на 27.09.2014 р) при ввезенні на континентальну частину України розглядаються як іноземні товари.

4. Відповідно до п.п. 5 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636 починаючи з 27.09.2014 р будь-які ввозяться з Криму на континентальну частину України товари оформляються в митному режимі імпорту, а при вивезенні в Крим будь-які українські товари оформляються в митному режимі експорту (в вільну митну зону). При цьому - увага! - зазначені в пунктах 1 і 2 вище преференції стосуються тільки ввезення товарів з Криму, тому якщо ввезені товари не відповідають критеріям ні п. 6.4, ні п. 6.6 ст. 6 Закону № 1636, то, автоматично відповідаючи п.п. 6 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636, такі товари оформляються в митному режимі імпорту без будь-якого поблажливості, т. Е. На загальних підставах. Аналогічно при вивезенні в Крим будь-які українські товари оформляються в митному режимі експорту (в вільну митну зону) теж на загальних підставах. До речі, про нюанси оформлення ТД в таких ситуаціях див. Лист ДФСУ від 26.09.2014 р № 5626/7 / 99-99-24-01-06-17 ( «Податки та бухгалтерський облік», 2014 року, № 80, с. 3 ).

Під «загальними підставами» ми маємо на увазі, по-друге, сплату всіх належних (як ввізних, так і вивізних) мит (і, звичайно ж, всіх інших супутніх платежів за митні формальності - але це в будь-якому випадку ☹), а по-перше, - увага! -

Про це прямо сказано в консультації з підкатегорії 210.01 БЗ.

Власне кажучи, в цьому немає нічого незвичайного. Адже згідно з п. 2.1 ст. 2 ПКУ податкові зміни вводяться виключно шляхом внесення змін безпосередньо в сам ПКУ, а такі Законом № 1636 ні в розд. V «ПДВ», ні в розд. VІ «Акцизний податок» ПКУ не вносилися.

До речі, ще раз звертаємо вашу увагу, що операції з кримськими суб'єктами тепер віднесені (п. 5.2 ст. 5 Закону № 1636) до контрольованих згідно ст. 39 ПКУ, а крім того - поставки таким суб'єктам підлягають (п. 6.1 ст. 6 Закону № 1636) експортного контролю (на предмет виключення поставок зброї або продукції подвійного призначення), а також фінмоніторингу (на сьогодні поки що регулюється Законом України «Про попередження та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму »від 28.11.2002 р 249-IV, проте на зміну йому з 07.02.2015 р прийде новий Закон України від 14.10.2014 г. № 1702-VII // см. «Податки та бухгалтерський облік», 2014 року, № 90, с. 3 ).

Тепер ми з вами готові відповідати на деякі практичні питання.

Чи потрібно «кодувати» ПН?

Товар імпортовано з Криму. Чи обов'язково вказувати код УКТ ЗЕД у графі 4 податкової накладної (далі - ПН) при його наступних продажах (і перепродажах - см. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 75, с. 45)?

Це питання звучить часто. Але перш, ніж заглиблюватися, зауважимо, що після 27.09.2014 р його практична цінність, мабуть, зійде нанівець, і ось чому. З вказаної дати при ввезенні товарів з Криму відповідно до п.п. 5 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636 обов'язково оформляється ТД. А відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 р № 651,

Здається, що переписати код УКТЗЕД з ТД в НН - не найбільша проблема ... ☺

Це - «після 27.09.2014 р», а до? - запитаєте ви.

Давайте разом подивимося, як сформульована відповідна норма - п.п. «І» п. 201.1 ПКУ, згідно з якою в НН вказується даний обов'язковий реквізит -

Як бачимо, в відношенні підакцизних товарів все однозначно - в графі 4 ПН зазначати код УКТ ЗЕД обов'язково. Підемо далі.

Згідно з п.п. 4 п. 1 ст. 4 МКУ ввезенням товарів на митну територію України вважається їх переміщення через митний кордон України. При цьому згідно зі ст. 10 МКУ митний кордон України збігається з державним кордоном. А відомі проблеми обходяться законодавцем на підставі того, що:

- по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 9 МКУ з одного боку, митна територія України включає вільні митні зони, а з іншого - для цілей розд. V «Митні режими» і розд. ІХ «Митні платежі» МКУ - не включає їх;

- по-друге, відповідно до п. 3.2 ст. 3 Закону № 1636 в Криму «створена» своєрідна (тут ми маємо на увазі виключення, встановлені п.п. 3 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636) вільна митна зона.

Таким чином, приходимо до приємного висновку: якщо ввезені з Криму товари відповідають критеріям п. 6.4 або п. 6.6 ст. 6 Закону № 1636, то вони стовідсотково не відповідають статусу ввезених на митну територію України. Але навіть якщо вони і підпадають під п.п. 6 п. 12.4 ст. 12 Закону № 1636 і починаючи з 27.09.2014 р по цій причині набули статусу закордонних, вони все одно не відповідають статусу ввезених на митну територію України, якщо вони не були переміщені (нехай і раніше) до Криму через митний кордон України (т. е. були ввезені до Криму з інших країн). ☺

Спираючись на цю букву закону, ми чітко розуміємо, наскільки ця «вільна митна зона» де-факто відрізняється від, так би мовити, «нормальної», яка контролювалася б митними органами України ...

Іншими словами, ми вважаємо, що

Сподіваємося, що наші аргументи переконають фіскалів, і вони в цьому контекстом не будуть чіплятися, наприклад, до наявності на товар сертифіката про походження товару за формою В-1. ☹

Геть грошові знаки!

Чи можна обійти проблеми з платежами між континентальними і кримськими контрагентами - суб'єктами підприємництва шляхом використання готівкових грошових коштів (зокрема, гривні або рубля РФ), наприклад, при розрахунках за товари?

Іншими словами, чи може кримський суб'єкт підприємництва здійснити закупівлі на континентальній частині України за готівку і вивезти такий товар (через митницю) в Крим? І чи може континентальний суб'єкт зробити те ж в Криму і ввезти товар (зрозуміло, теж через митницю)? Зрозуміло - все легально ... ☺

Нагадаємо, що згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636 суб'єкти підприємництва, які мають податкову адресу (місцезнаходження) на території Криму, прирівнюються з метою оподаткування (!) До нерезидентам, а мають податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування (!) До резидентів.

Робити акцент на словах «з метою оподаткування» в обговорюваному контексті не варто ось з якої причини.

Як відомо, ч. 1 ст. 7 Декрету № 16-93 свідчить ось що:

При цьому Правила № 200, хоча і роблять якісь винятки, але настільки «точкові», що вони ситуацію не рятують. До речі, всупереч назві, Правила № 200 регулюють як використання валюти суб'єктами госпдіяльності - нерезидентами на території України, так і суб'єктами госпдіяльності - резидентами поза територією України.

Так ось, недавньою постановою Правління НБУ від 03.11.2014 р № 699 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014 року, № 90, с. 3 ) Платежі між суб'єктами материкової України і тими, що розташовані в Криму, прямо прирівняні до зовнішньоекономічних розрахунках між резидентом і нерезидентом, що ставить жирний хрест на можливості їх проведення в готівковій формі. ☹

До і після

Перш, ніж обговорювати «перехідні» питання, що виникли в зв'язку з набранням чинності Законом № 1636, потрібно відзначити, що в такій неординарній, щоб не сказати - безпрецедентної ситуації - неможливо сформулювати єдиний безпрограшний і абсолютно безпечний алгоритм дій господарюючих суб'єктів хоча б навіть тільки з нашого боку угоди. Тим більше, що не можна точно спрогнозувати позицію таких «гравців», як ДФСУ, НБУ і так звані «влади» (окупаційні) Криму і їх ляльководи (які теж говорять про швидке створення на території Криму якоїсь «вільної економічної зони»).

Тому очевидне більшість суб'єктів вже пішли по шляху розриву контрактів - і тут ви вже повністю в курсі справи, оскільки прочитали докладну статтю в «Податки та бухгалтерський облік», 2014 року, № 35, с. 24. Ми ж обмежимося коротким обговоренням ПДВ-наслідків не розірваних угод, причому таких, до виконання яких є добра воля обох сторін (це важливо, оскільки, по-видимому, необхідно буде вносити зміни в правовстановлюючі документи - контракти, договори і т. Д .) ...

1. Товар оплачено кримському постачальнику - колишньому платнику ПДВ, а ввезення на сьогодні ще немає. Що буде?

Вважаємо, що дана операція знайшла відображення в ПДВ-обліку нашого покупця, т. Е. Була отримана ПН (а при відповідність критеріям - зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних - ЄРПН), і відповідно - був збільшений податковий кредит (ПК).

Зрозуміло, що тепер при ввезенні товару буде складена ТД в режимі імпорту, а значить, покупцеві доведеться сплатити на митниці ПДВ на підставі п.п. 194.1.1 ПКУ з включенням цієї суми в НК на підставі абз. першого п.п. 201.12 ПКУ. При цьому «перший» НК, очевидно, доведеться сторнувати. ☹

Позиція ДФСУ з цього питання невідома, але напевно їх «жаба» не погодиться з «першим» НК.

2. Отримано передоплату за товар від кримського покупця - колишнього платника ПДВ, а вивезення на сьогодні не було. Що буде?

Припускаємо, що дана операція знайшла відображення в ПДВ-обліку нашого постачальника, т. Е. Була видана ПН (а при відповідність критеріям - зареєстрована в ЄРПН), і відповідно - було збільшено податкове зобов'язання (ПЗ).

Мабуть, в даній ситуації можна говорити про зміну умов поставки, але оскільки операція, так би мовити, залишилася обкладається (змінилася лише ставка - з 20% або 7% - на 0%), то НК постраждати не повинен. Що ж стосується відбитого АЛЕ, то ми не бачимо іншого варіанту, як на підставі бухгалтерської довідки «мінусувати» його за допомогою стр. 8.1 декларації за період, в якому здійснено вивезення (оформлена ТД).

При цьому доведеться оформити додаткову угоду до договору, а що утворився «вершок» перерахувати назад.

Позиція ДФСУ з цього питання також невідома, але дане відомство давно привчило нас і всіх платників до «поганого», тому не виключено, що контролери будуть намагатися вже відображені суми ПЗ тупо «зафіскаліть» і з описаним вище їх сторнуванням НЕ согласятся.☹

3. Товар відвантажено кримському покупцеві, коли той був платником ПДВ, а оплати на сьогодні не було. Як бути?

Припускаємо, що дана операція знайшла відображення в ПДВ-обліку нашого постачальника, т. Е. Була видана ПН (а при відповідність критеріям - зареєстрована в ЄРПН), і відповідно - було збільшено ПЗ.

Тут ви чисті перед бюджетом. Дочекайтеся оплати. До речі, чекати вам буде спокійніше з огляду на те, що після 27.09.2014 р відоме 90-денне обмеження вас вже не стосується (абз. Другий п. 9.4 ст. 9 Закону № 1636).

4. Товар отриманий від кримського постачальника, коли той був платником ПДВ, а оплату поки не робили. Що робити?

Вважаємо, що дана операція знайшла відображення в ПДВ-обліку нашого покупця, т. Е. Була отримана ПН (а при відповідність критеріям - зареєстрована постачальником в ЄРПН), і відповідно - був збільшений НК.

Що робити? - Оплатити поставку, звичайно. По можливості…

А в іншому - чекати нових підзаконних актів і лояльних роз'яснень.

І вірити в краще ... ☺

висновки

• Операції з кримськими суб'єктами тепер віднесені до контрольованих, а крім того - поставки таким суб'єктам підлягають експортному контролю і фінмоніторингу.

• У графі 4 ПН код УКТЗЕД, крім підакцизних товарів, обов'язково вказувати тільки для тих, що ввозяться з Криму, товарів, які самі були ввезені до Криму з інших країн.

• При роботі з кримськими контрагентами слід обмежитися тільки безготівковою формою розрахунків.

документи статті

1. ПКУ -Податковий кодекс України від 02.12.2010 р № 2755-VI.

2. МКУ -Таможенний кодекс України від 13.03.2012 р № 4495-VI.

3. Закон № 1636-Закон України «Про створення вільної економічної зони« Крим »і особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р № 1636-VII.

4. Декрет № 16-93 - Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р № 16-93.

5. Правила № 200 -Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р № 200.