Українська армія розбігається: чому і як це зупинити

1. «Суцільний совок»
2. «Мені 40 років, а я повинен сидіти, як школяр»
3. «Тримали на морозі мінус 20, поки він не став писатися»
4. Утримати і зберегти
5. «Досвід, який отримали кров'ю, зараз може піти в пісок»

Фото: УНІАН

Недотримання умов контракту, свавілля командирів і навіть побої і побори - на що тільки не скаржаться контрактники, які звільняються з українського війська. За останні два роки кількість тих, хто йде з армії, зросла в десять разів. Для обороноздатності країни це може стати катастрофою.

Чому Збройні сили втрачають людей і як виправити ситуацію, розбиралася BBC News Україна .

«Суцільний совок»

У травні 2014 року на хвилі патріотичного піднесення Богдан Муха з Луцька пішов добровольцем на контракт до Збройних сил України. Три роки по тому він звільнився з армії вже зовсім в іншому настрої. 41-річний юрист і колишній міліціонер каже, що в українській армії зіткнувся з численними зловживаннями, порушенням своїх прав і навіть побоями.

«Це був суцільний совок, невігластво, ігнорування моїх прав і свобод, - скаржиться Муха. - Нас ставили в позицію, що ми повинні свого командира в дупу цілувати, щоб він нас кудись відпустив ».

Звільнившись, Муха поповнив когорту невдоволених, кількість яких зростає щороку.

Як повідомили в Генштабі, в 2016 році ряди збройних сил покинули 2,6 тис. Військовослужбовців, а в 2017-му їх кількість зросла майже в десять разів - до 20,1 тис. Це трохи менше 10% всього складу української армії. Цього року відтік може зрости. За перше півріччя вже звільнилися 9,5 тис. Осіб.

Міноборони наводить ще більші цифри. За їхніми даними, 11 тис. Звільнилися за січень-червень 2018 року. Ще понад 18 тис. Військових заявили, що мають намір звільнитися до кінця року.

«Відтік в 30 тис. На рік - це катастрофа, - каже військовий експерт і екс-офіцер Генштабу Олег Жданов. - Ми можемо в грудні отримати військові частини, які будуть оцінюватися як обмежено боєздатні або небоєздатні ».

Уже зараз, за ​​його даними, укомплектованість військових частин в середньому становить 60%.

«Мені 40 років, а я повинен сидіти, як школяр»

У 2016 році бійці 53-й бригади підняли скандал: вони скаржилися, що чотири доби жили під відкритим небом майже без їжі. Воду добували, топлячи сніг, а в лазні були понад місяць тому.

У Генштабі кажуть, що найчастіше контрактники скаржаться на низьку зарплату, відсутність службового або постійного житла, застаріле озброєння і техніку, а також погану, а часом взагалі відсутню інфраструктуру у віддалених гарнізонах.

Втім, контрактники, з якими поспілкувалися журналісти, кажуть, що грошове забезпечення хоча і важливий, але не визначальний фактор. Набагато більше особовий склад деморалізує свавілля командирів, радянські підходи і недотримання навіть тих прав, які гарантовані за контрактом.

Богдан Муха згадує, як у 2016 році 14-ю бригаду, в складі якої він служив, вивели із зони бойових дій. Тільки не в пункт постійної дислокації, а на полігон, де протягом п'яти місяців воїнів тримали посеред поля.

За словами колишнього військового, всупереч контракту у бійців не було ні вихідних, ні нормованого робочого дня. Більшість з них не відпускали в сім'ї, які вони не бачили вже кілька місяців. Коли Муха спробував поскаржитися на гарячу урядову лінію, а потім звернувся до суду, стало тільки гірше - керівництво виносило йому догани, кілька місяців поспіль урізав зарплату, а потім бійця перевели в іншу військову частину з поганою характеристикою.

Врешті-решт він звільнився. Але стверджує, що хотів би продовжити службу, причому на передовій. Тільки не рядовим, а офіцером. Тільки ось переатестувати колишнього майора міліції з вищою освітою, за його словами, відмовляються.

«Мені 40 років, я мужик, у мене син, а я повинен сидіти, як школяр, 24 години на добу, 7 днів на тиждень за чиєю вказівкою. І це не в зоні бойових дій, а на полігоні », - обурюється він.

У 2016-2018 роках питання про те, як звільнитися, займав перше місце серед усіх звернень військовослужбовців на гарячу лінію громадської організації «Юридична сотня», говорить юрист організації Антон Красов.

Причиною напруги стали прогалини в законодавстві. Тільки в червні 2018 вступив в силу закон, який упорядкував процедуру звільнення військовослужбовців. До цього звільнитися було вкрай проблематично. Причому стосувалося це не тільки безстрокових контрактів до кінця особливого періоду, а й контрактів на певний термін.

«Процес звільнення був припинений аж до липня 2018 року, - пояснює Красов. - Військовослужбовці, які відслужили терміни своїх контрактів, переслужілі по 20, 25, а то і 30 місяців. Вони жили і воювали в щоденному очікуванні, абсолютної неясності щодо термінів звільнення і свого подальшого життя ».

Колишній контрактник Сергій, який просить не називати свого прізвища, каже, що звільниться в минулому році він зміг тільки завдяки контузії. Його колеги, яким не вдавалося піти за станом здоров'я, свідомо домагалися дисциплінарних стягнень, щоб звільнитися за службовою невідповідністю. Деякі йшли навіть на кримінальний злочин - самовільне залишення військової частини. У минулому році, за даними Генпрокуратури, було зареєстровано 3,2 тис. Таких правопорушень. Це на 36% більше, ніж в попередньому, 2016 році.

«Якщо є посвідчення учасника бойових дій, вони підпадають під амністію, - пояснює Сергій. - Правда, все одно дають два роки умовно, але зате на волі і не в армії ».

«Тримали на морозі мінус 20, поки він не став писатися»

Такий відтік кадрів - логічний, каже Сергій, який прийшов в армію в 2016 році після істотного підвищення зарплат військовим. Тоді доходи в армії виросли в 2,5-3 рази. Наприклад, рядовий поза зоною АТО став отримувати мінімум 7 тис. Гривень замість 2,3 тис.

«Люди, які купилися на велику зарплату, красиві білборди і переможні сюжети телеканалів, виявили, що армія далеко не так, як по телевізору, - каже Сергій. - Насправді, умови скотинячі, а десь в Польщі на заробітках можна отримувати набагато більше ».

Гарантовані за контрактом виплати, зокрема «підйомні», колишній військовослужбовець намагається вибити від держави вже 2,5 року. За його словами, навіть на свою зарплату військові не можуть розраховувати - в своєму підрозділі він зіткнувся з поборами з боку вищих чинів. Командири нібито спочатку погрожували підлеглим доганами та фінансовими стягненнями, а потім «погоджувалися» відмовитися від догани, якщо бійці заплатять їм особисто по 2 тис. Гривень.

Підрозділ Сергія, за його словами, півтора року не мало пункту постійної дислокації. Люди жили в наметах на холоді, речі постійно гризли миші, навіть харчування отримували з перебоями.

Скаржитися було безглуздо. Сергій згадує, як один з рядових поскаржився на гарячу лінію через те, що на їх пост не підвозили продукти.

«В результаті нам привезли хліб, але солдата, який подзвонив, відправили на чергування і тримали на морозі -20, поки він не став писатися від запалення сечового міхура», - обурюється екс-контрактник.

Утримати і зберегти

Військове керівництво через відтік кадрів б'є на сполох, адже це впливає на боєздатність армії.

«Ми змушені набирати нових контрактників, проводити повний цикл їх підготовки, а через певний термін вони знову звільняються. Нам потрібно тримати потужне ядро ​​Ввооруженних сил, тоді це буде сприяти посиленню здатності армії », - пояснював начальник Генштабу - головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко.

Утримувати кадри влада сподівається підвищенням зарплат і різними соціальними перевагами. Зокрема, Рада нацбезпеки погодив, що з наступного року мінімальна зарплата військових виросте до 10 тис. Гривень на місяць. Правда, раніше в Генштабі просили більше. За підрахунками відомства, базове грошове забезпечення повинно вирости як мінімум удвічі - до 15 тис. Гривень.

Також повинна запрацювати процедура виплати компенсації за оренду житла для солдатів і сержантів на контракті. Зараз така компенсація передбачена тільки для офіцерів.

Крім того, президент Петро Порошенко обіцяв наступного року забезпечити житлом понад 20 тис. Контрактників.

Але цього недостатньо, каже Олег Жданов. Потрібно міняти всю систему - будувати нову армію з новою правовою базою.

«Мало перевести на український радянський статут, за яким у рядового немає прав, а тільки обов'язки, - пояснює експерт. - Я вже мовчу, що ви не знайдете контрактника, перед яким би держава на 100% виконало б свої зобов'язання відповідно до контракту ».

«Досвід, який отримали кров'ю, зараз може піти в пісок»

Українська армія за останні чотири роки навчилася добре воювати, але не навчилася жити мирним життям, особливо в пунктах постійної дислокації, каже військовий експерт Олексій Арестович.

Відсутність оновленої, чітко прописаної системи взаємодії підлеглих і керівництва породжує нерозуміння і конфлікти поколінь, зазначає він. В результаті «новенькі» називають армію «совком», а командири працюють за старими схемами, ховаючись від незадоволених за паперів та нарадами.

Особливо обурюються ті, хто має бойовий досвід.

«Якщо контрактник - воїн, який два роки їздив в танку на" передку ", то зараз помсти плац йому не в кайф, - пояснює Арестович. - Всі ці папери, ведення документообігу, рутина в пункті постійної дислокації, для людей - це дуже важка психологічна ломка. І вони йдуть ».

Для професійної армії втрата людей, які пройшли АТО, - особливо велика проблема, підтверджує Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

«Найбільш критичний відтік середньої ланки з бойовим досвідом. Адже досвід, який отримали кров'ю, зараз може піти в пісок », - пояснює він.

Щоб досягти успіху українська армія повинна стати справжньою професією на довгі роки, а не тимчасовою підробітком, каже військовий експерт Олексій Арестович

Експерти визнають, що 250 тис. Військових - занадто велика армія для скромного оборонного бюджету України, який зараз становить трохи більше 2,5 млрд. Євро.

Для порівняння європейським країнам 100 тис. Особового складу обходиться приблизно в 10 млрд євро. Тобто український оборонний бюджет повинен становити 25 млрд євро.

Україна могла б скоротити своє військо, щонайменше, на 30%, одночасно поліпшивши забезпечення тих, хто залишився, говорить Згурець. Але для цього доведеться динамічно проводити реформи. Зокрема, автоматизувати бойове управління і взяти на озброєння нові зразки ракетних засобів ураження, які повинні компенсувати меншу чисельність армії в разі настання Росії.

Крім того, професійний рівень тих військових, які залишаться, повинен істотно зрости. «Ми сьогодні не можемо дати нашим солдатам дорогі, технологічні зразки озброєнь, - пояснює експерт. - Кадри занадто швидкоплинні, вони ігнорують заходи безпеки і не хочуть вивчати складне зброю. Ми маємо проблеми навіть з використанням мінометів ».

Реформи повинні зробити службу в армії професією з кар'єрними перспективами навіть для рядових і сержантів, коли контракти підписують на 5-10 років.

«Це повинно стати справжньою професією, яка дає становище в суспільстві, а не можливість перебитися між полуницею в Польщі і будівництвом в Підмосков'ї, - пояснює Арестович. - Якщо ми будемо реформувати армію в тому ж темпі, як і все суспільство, ми її втратимо ».