О боги! Ти що, ще жива ?!

Вперше в житті я потрапила в лікарню з переломом, коли вчилася в другому класі. Мама розповідала, що в дитинстві пристойно намучилася зі мною, адже я була непосидючою і навіть гіперактивним дитиною. А пізніше з'ясувалося, що мій організм якось не так розподіляє кальцій. Підсумок: до класу шостого я ламала руки і ноги сім разів!

Хірург постійно наді мною жартував, але з віком я заспокоїлася, перестала лізти на рожен. А коли мені стукнуло 25 років, я впала на ковзанці і сильно вдарилася потилицею. У травматології сказали, що у мене струс, і відправили до хірурга.

Відкривши двері кабінету, я тут же почула перелякане:

- О боги! Ти що, ще жива ?!