Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День другий. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Другий день конференції був відкритий сесією «Мистецтво виживання - хто кого виживе ... Консолідація по-українськи: куди будемо летіти?». Розбір польотів на фармринку не обмежився українськими реаліями. Сесія була насичена інформацією про суміжних ринках, чий досвід видався дуже корисним гравцям вітчизняної Фарм.

Про поточну ситуацію на фармринку країн колишнього Радянського Союзу розповіла Анна Шипкова, керівник відділу маркетингових досліджень компанії «Фармексперт Аналітика і Консалтинг» (Росія).

Незважаючи на те що за часів існування СРСР всі країни, що входять в його склад, мали більш однорідне простір фармацевтичних ринків як в економічному, так і в законодавчому плані, сьогодні ця ситуація цілком інакша. Після розпаду СРСР кожна країна пострадянського простору пройшла власний шлях у розвитку фармгалузі. Хтось орієнтувався на європейську модель, хтось на американську, хтось на російську, при цьому коректуючи їх з урахуванням національних реалій, в результаті чого в даний час ми маємо ряд унікальних особливостей і відмінностей фармринків країн пострадянського простору, що об'єктивно ускладнює можливість їх порівняння між собою. Однак, незмінно об'єктивними залишаються цифри, що характеризують різні параметри функціонування аптечного роздробу.

Одним з невід'ємних питань, який вирішується урядом кожної з держав в області соціальної політики, є регулювання фармринку. Майже у всіх державах діють закони з загальним формулюванням в назвах «Про ліки / Про лікарські засоби / про обіг лікарських засобів» (РФ, Україна, Білорусь, Азербайджан, Вірменія), в деяких країнах фармринок регулюється більш загальними законодавчими документами, наприклад, в Казахстані це Кодекс РК «Про здоров'я народу і систему охорони здоров'я», в Киргизстані - «Державна лікарська політика».

Також слід відзначити тенденцію, характерну для більшості фармринків країн СНД, - уряду формують довгострокові програми розвитку системи охорони здоров'я ( «Дорожня карта» в РФ, Державна програма розвитку охорони здоров'я «Саламатти Казахстан» на 2011-2015 рр.), В тому числі національної фармацевтичної промисловості (Фарма-2020 на РФ, Держпрограма з розвитку фармпромисловості на 2011-2015 рр. в Білорусі). Метою розвитку фармацевтичної промисловості є збільшення на ринках частки якісних вітчизняних лікарських засобів за доступними цінами, що знизить залежність ринків від імпортних ліків, і можливість їх експорту за кордон після набуття належної конкурентоспроможності внаслідок переходу фармпідприємств на відповідність стандартам GMP. Іншим важливим напрямком діяльності урядів в області лікарської політики є співфінансування лікарського забезпечення для соціально незахищених категорій громадян.

Для реалізації цих державних програм з бюджетів виділяються значні кошти. ВООЗ наводить такі дані за обсягом фінансування охорони здоров'я в країнах СНД: найнижчі показники витрат відзначені в Казахстані та Вірменії, найбільш високі - в Грузії та Молдові. Всі країни мають витрати, при яких система охорони здоров'я експертами ВООЗ визнається як життєздатна, досягнувши рівня, що рекомендується витрат в 5% ВВП. Для порівняння - в розвинених країнах з високим рівнем життя витрати на охорону здоров'я становлять 8-10%.

Сумарний обсяг роздрібних фармринків країн колишнього Радянського Союзу в цінах кінцевого споживання за підсумками I кв. 2012 р перевищив 6 млрд дол. США, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2011 р Левову частку в цьому обсязі - більше 80% - акумулюють ринки Росії, України і Казахстану. У доларовому еквіваленті в I кв. 2012 р порівнянні з аналогічним періодом попереднього року все фармринки продемонстрували позитивну динаміку роздрібних продажів, за винятком Білорусі на тлі значної девальвації національної валюти.

Важливим маркером стабільності і прогнозованості розвитку фармринку є співвідношення продажів імпортних і вітчизняних препаратів. Вплив зарубіжних фармкомпаній на фармринки СНД, зокрема, на цінову і асортиментну політику, зумовлюється структурою продажів в грошовому вираженні - повсюдно від 70% і більше домінує імпортна продукція. Для збільшення частки вітчизняних препаратів в загальному обсязі продажів лікарських засобів уряду вводять різні преференції, наприклад, пріоритет відпустки вітчизняних препаратів з аптек, як це активно здійснюється в Білорусі. Найбільш сприятливі показники за часткою вітчизняних ліків на ринку відзначають для України з максимальною часткою вітчизняних препаратів майже в 30%, а також Росії та Білорусі.

Роздрібний ринок країн СНД має слабку тенденцію до переважання рецептурних препаратів - на найбільших фармринку - Росії, України, Казахстану і Білорусі - частка цього сегмента в структурі роздрібних продажів в грошовому вираженні становить 50-60%. На ринках інших країн СНД цей показник вище - 65-77%. У структурі продажів Rx-препаратів лідирують кошти для лікування серцево-судинної системи, а серед ОТС-препаратів - кошти від застуди.

Серед безрецептурних препаратів-лідерів, які увійшли в топ-10 за обсягом роздрібних продажів, можна назвати Арбідол, Ессенціале, Терафлю, Нурофен, Лінекс, Вітрум, Анаферон, пенталгін , Антигриппин, Но-шпа. Ці бренди мають значні обсяги продажів, в тому числі за рахунок активної промоції з боку компаній-виробників; слід відзначити і схожу тенденцію в орієнтації на попит споживачів і випуск упаковок з великою кількістю таблеток / капсул, наприклад, для Ессенціале і Лінекс.

Серед препаратів рецептурної групи лідирують Актовегін, Конкор і Предуктал, а також ряд інших препаратів. Важливе місце серед лідерів ринку займають препарати для підтримки діяльності серцево-судинної системи, стабільність продажів яких забезпечує режим їх застосування - щодня тривалими курсами.

Реклама лікарських засобів є потужним фактором, що впливає на обсяг продажів, внаслідок чого її активно використовують компанії-виробники, зацікавлені в максимізації прибутку. З іншого боку, вона може привести до безконтрольного споживання лікарських засобів і негативних наслідків для здоров'я населення. На цьому тлі майже у всіх країнах передбачені нормативні акти, що регулюють рекламу лікарських засобів. Наприклад, часткова заборона реклами безрецептурних засобів в Україні або експертиза кожного окремого рекламного звернення в Білорусі і Казахстані з обов'язковим обмеженням ефірного часу і наявністю попереджувальних написів, які рекомендують звернутися до лікаря.

Реклама рецептурних засобів найчастіше заборонена, їх просуванням займаються медичні представники, діяльність яких в ряді країн також регулюється. Як правило, заборонені будь-які види компенсації, які можуть вплинути на просування лікарських засобів (наприклад в Україні, Росії), час візитів медичних представників обмежена неробочими годинами, а також профільними конференціями та семінарами (в Казахстані, Киргизстані, Росії).

Аналіз цінової сегментації роздрібних фармринків досліджуваних країн показав, що найбільш затребуваною є продукція в ціновому діапазоні 2-20 дол. - її частка становить 60-80% обсягу продажів у грошовому вираженні. Дешевші лікарські засоби займають від 9% (в Азербайджані) до 30% (в Киргизстані), а більш дорогі, 20-200 дол., - від 9% (в Молдові) до 26% (у Вірменії). Середня націнка роздрібної ланки при цьому становить від 19% (в Киргизстані) до 40% в Грузії, що багато в чому визначається ціновим регулюванням з боку держави, що діє в країні.

Як правило, в кожній країні виділений перелік лікарських засобів, яким, на думку експертів, слід приділяти особливу увагу через їхню високу соціальну значущість. Найчастіше на такі переліки поширюється цінове регулювання, що має обов'язковий (як в РФ, Україні), або рекомендаційний характер (в Казахстані). У Білорусі ціни на всі лікарські засоби підлягають державному регулюванню в залежності від їх цінового діапазону.

При формуванні цін на лікарські засоби, на які не поширюється державне цінове регулювання, діють закони вільної ринкової конкуренції, що зберігають таку тенденцію: як правило, лікарські засоби з низьковартісні цінового сегмента мають більш високу сукупну торговельну націнку до ціни виробника, ніж препарати високовартісного цінового сегмента.

Об'єктивно велике значення при аналізі фармринків має показник чисельності населення, від якого залежать розмір аптечної мережі та обсяг роздрібного ринку, який визначається купівельною спроможністю населення. Одним з важливих показників є середньодушове споживання лікарських засобів на душу населення, среденемесячний показник якого за підсумками I кв. 2012 р становить від 10 дол. в Росії (це максимальний показник) до мінімального в 3 дол., яка зазначена в Вірменії та Киргизстані.

При цьому чисельність населення, яка припадає на 1 аптеку, практично скрізь свідчить про високу конкуренцію на ринках (2,2-3,5 тис. Осіб). Про виправданому рівні конкуренції можна говорити, коли цей показник близький до 4,5 тис. Осіб на 1 аптеку. Цей факт мотивує аптечні мережі використовувати різні методи, що дозволяють їм виживати, наприклад, розвиваючи формат дискаунтерів. Найчастіше торгова націнка в них знаходиться на рівні 8-15%, а на окремі позиції в певні моменти і зовсім може мати негативні значення (наприклад з метою залучення покупців). Така ситуація значно знижує рентабельність бізнесу і врешті-решт може призвести до того, що ряд мереж, що використовують подібну політику, опиняться за порогом рентабельності, а виживуть ті з них, хто має можливість залучати додаткові інвестиції в умовах негативної рентабельності, а після відходу з ринку слабших гравців, ймовірно, повернуться до торгових націнок, що дозволяє отримувати виправдану прибуток.

Таблиця 1 Ключові параметри роздрібних ринків країн колишнього Радянського Союзу
за підсумками I кв. 2012 г. Таблиця 2 Ключові параметри діяльності аптечних установ в країнах колишнього Радянського Союзу за підсумками I кв. 2012 г. Показник Росія Україна Казахстан Білорусь Азербайджан Грузія Киргизстан Молдова Вірменія Товарообіг в грошовому вираженні, тис. Дол. * 27,6 11,6 11,7 18,8 41,5 16,1 14,4 12,3 9,6 товарообіг в натуральному вираженні, тис. упаковок * 7,3 5,1 4,7 8,8 8,0 5,6 6,6 3,2 2,4 Середня роздрібна націнка,% 32 25 30 24 30 40 19 30 30 кількість осіб на 1 аптеку, тис. осіб 2,6 2,3 2,2 3,5 7,5 3,3 4,8 3,0 3,1 Широта асортименту (кількість SKU, тис.) ** 12,1 9,7 5,3 5,3 6,2 5,3 3,9 3,9 3,0

Середньозважена вартість 1 упаковки лікарського засобу знаходиться на рівні 3 дол., Її низькі показники відзначають в Киргизстані, Білорусі та Казахстані і високі - в Вірменії та Азербайджані.

Однією з якісних характеристик фармринку є широта аптечного асортименту. У ряді країн в обігу на ринку відзначають менше 4 тис. Товарних позицій, в той час як в Росії і Україні асортимент майже в 3 рази ширше і становить 12 тис. І 9,7 тис. Відповідно.

Цікаві показники середньомісячного товарообігу аптек. За підсумками I кв. 2012, середньомісячний товарообіг в грошовому вираженні по країнах СНД склав понад 18 тис. Дол. на одну аптечну точку, а в натуральному - майже 6 тис. упаковок, що реалізуються щомісяця 1 аптекою.

Детальну картину українського фармринку представив у своїй доповіді Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Динаміка роздрібного ринку лікарських засобів в грошовому вираженні на протязі останніх 6 років демонструє двозначні прирости (малюнок). Прогноз динаміки ринку на 2012 р в гривневому вираженні склав близько 17%. Слід звернути увагу, що за підсумками I кв. 2012 р приріст склав 12%, проте в II півріччі очікується прискорення темпів приросту обсягу роздрібної реалізації в зв'язку зі збільшенням капітальних вкладень в розвиток інфраструктури напередодні «Євро-2012». Крім того, прискорення динаміки в II півріччі може бути зазначено на тлі низького базису для порівняння роком раніше в умовах відсутності сплеску сезонних продажів через відсутність епідемії грипу.

малюнок

Обсяг аптечних продажів лікарських засобів в грошовому і натуральному вираженні, а також доларовому еквіваленті за підсумками 2005-2011 рр., А також прогноз на 2012 р

У доларовому еквіваленті в 2009 р відзначали яскраво виражене падіння обсягу роздрібного ринку лікарських засобів в зв'язку з девальвацією національної валюти по відношенню до долара США. Згодом у міру стабілізації курсу валют темпи приросту ринку в доларовому і гривневому вираженні розвивалися в унісон. У поточному році прогноз динаміки ринку в доларовому еквіваленті буде визначатися девальваційної складової.

У натуральному вираженні динаміка роздрібного ринку лікарських засобів залишає бажати кращого. Сьогодні вже досягнутий докризовий рівень, проте прогноз на 2012 р неоднозначний - при помірному розвитку можна очікувати незначного приросту на рівні 1% в порівнянні з попереднім роком, при несприятливому сценарії можлива загроза скорочення ринку на 4% в натуральному вираженні, що може виступити початком другої хвилі кризи на українському роздрібному ринку лікарських засобів.

Які чинники впливають на український роздрібний фармринок? Погода в економіці визначається динамікою зростання ВВП - в нашій країні за останні кілька місяців прогноз його динамік був знижений з 4,7 до 3,2%, що свідчить про наростання негативних тенденцій. В умовах повного фінансування ринку з кишені споживача важливим фактором є динаміка реального наявного доходу населення, яка в 2012 р прогнозується на рівні 7,7%. А з огляду на те, що одним з провідних драйверів зростання ринку в грошовому вираженні є інфляція, то цим показником також необхідно приділяти значну увагу. Так, в поточному році індекс цін промислового виробництва очікується на рівні 10,5%, а інфляції - 8%.

Поряд з перерахованими вище існують чинники, які можуть чинити негативний вплив на ринок. Зокрема, обмежена доступність до ринків запозичення, можливе падіння попиту на український експорт на зовнішніх ринках, що може позначитися на курсі валют, який протягом останнього року експерти вже не беруться прогнозувати з огляду на непередбачуваність макроекономічної і політичної ситуації. Крім того, український фармринок шторм регуляторними ініціативами, що також не вносить ясності в його майбутнє.

Обсяг ринку лікарських засобів визначається надходить в нього товарною масою. У кризовий період в умовах зниження купівельної спроможності населення сегмент внутрішнього виробництва лікарських засобів демонстрував випереджаючі темпи приросту в грошовому вираженні в порівнянні з сегментом імпорту, а в 2011 р їх динаміка зрівнялася - + 14% в сегменті імпорту і + 16% виробництва.

В Україні активно розвивається сегмент, умовно названий «імпорт за гривню» - зарубіжні фармкомпанії створюють локальні підприємства у формі ТОВ, які в якості основної валюти при здійсненні господарсько-комерційної діяльності використовують гривню. Такі компанії також мають можливість взаємодіяти безпосередньо з аптечними мережами. За підсумками 2011 р, частка сегмента «імпорт за гривню» в загальному обсязі ввезення готових лікарських засобів в Україні в грошовому вираженні досягла 38%. В рамках топ-20 зарубіжних виробників лікарських засобів за обсягом аптечних продажів в грошовому вираженні половина компаній здійснюють діяльність у формі ТОВ.

Що стосується розподілу впливу між українськими і зарубіжними фармкомпаніями на роздрібному ринку лікарських засобів, то в 2009-2011 рр. в грошовому вираженні вітчизняні компанії продовжили нарощувати питому вагу, тоді як в упаковках тренд в посткризовий період змінився на користь імпортної продукції. Середньозважена вартість 1 упаковки препаратів вітчизняного виробництва в 4 рази нижча від імпортної, за підсумками березня 2012 року цей показник склав 10 грн. для вітчизняних і 42 грн. для імпортних препаратів.

Становлення сегмента дистрибуції на українському фармринку знаходиться на етапі зрелості- позначилися ключові гравці. Так, за підсумками 2011 р, сумарна питома вага першої п'ятірки українських дистриб'юторів ( «БаДМ», «Оптима-Фарм», «Альба-Україна», «Фра-М», «Вента») за обсягом поставок лікарських засобів в аптечних мереж досяг 87% загального обсягу продажів у грошовому вираженні, для порівняння в 2010 році цей показник становив 71%, а в 2009 році - 66%. Примітно, що з регулярною періодичністю кожні 2 роки ринок втрачає одного з великих гравців.

В аптечному ритейлі основна частка сумарного виторгу припадає на аптеки - 78%, аптечні кіоски акумулюють лише 9% цього обсягу, аптечні пункти - 13%. У розрізі міст максимальний виторг з розрахунку на 1 аптеку відзначений для Києва і Донецька - 253 тис. Грн. в місяць, а мінімальний показник для великого міста відзначений для Львова - 116 тис. грн.

Усереднений показник виторгу на 1 торгову точку характеризує узагальнену ситуацію на ринку, при цьому важливо розуміти, що діапазон за цим показником досить широкий. С. Іщенко нагадав, що в середньому по країні виторг 1 торгової точки оцінюється в 116 тис. Грн. у місяць. При цьому в нашій країні частка аптек з місячним виторгом більше 1 млн грн. становить лише 1% загальної кількості торгових точок і 9% роздрібних продажів. Сегмент з виторгом 500-1000 тис. Грн. в місяць також не сильно поширений, їх частка - 4%. Майже половина аптек - 46% загальної кількості торгових точок - зосереджена в сегменті з виторгом 100-500 тис. В грн. місяць. 20% припадає на аптеки з місячним виторгом 50-100 тис. Грн. і 29% - менше 50 тис. грн.

У загальній кількості торгових точок на частку мегамережею станом на 01.03.2012 р доводиться 21%, а двома роками раніше - 17%, що свідчить про зміцнення тенденції до укрупнення аптечного рітейлу.

Що стосується рентабельності аптечного бізнесу, то в даний час цей показник залишає бажати кращого - менше 1%. Які шляхи підвищення рентабельності аптек в непростій фінансово-економічної ситуації? Серед таких можна виділити наступні:

• оптимізація логістичних витрат, так як сьогодні логістика - самий ригідний бізнес-процес в аптечній мережі;
• категорійний менеджмент;
• мерчандайзинг;
• мотивація провізорів першого столу (мотивація на продаж високомажінального товару);
• взаємодія з виробниками;
• імплементація сучасних IT-рішень.

Приклад співпраці лікарняної каси і R & D-компанії на українському фармринку привів Андрій Стогній, генеральний директор ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна». В рамках спільного проекту компанії «ГлаксоСмітКляйн» в ході реалізації соціальної програми «Оранж Кард» і лікарняної каси Житомирської області здійснюється фінансова допомога пацієнтам з бронхіальною астмою та хронічними обструктивними захворюваннями легень для придбання препарату Серетид.

Програма «Оранж Кард», основною метою якої є підвищення доступності інноваційних препаратів компанії шляхом надання пацієнтам персональної знижки, стартувала в світі в 2001 р, в Україні - в 2004 р Сьогодні в програмі «Оранж Кард» в Україні беруть участь близько 100 тис. пацієнтів по препарату Серетид. «ГлаксоСмітКляйн» - лідер в лікуванні респіраторних захворювань, щорічно витрачаючи на R & D близько 4 млрд фунтів. При цьому R & D - це дуже кропіткий, довготривалий і витратний процес - створення 1 інноваційного препарату займає 8-10 років і коштує близько 1 млрд дол.

Благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» створена в 2000 р Основною метою даної організації є забезпечення її членів медикаментами і виробами медичного призначення в медичних установах області, а також за її межами. Кількість членів організації в даний час досягає майже 200 тис. Осіб (15,5% населення). У 2011 р медична допомога за рахунок лікарняної каси виявлялася в 331 615 випадків (у 2010 р - в 319 723).

Згідно з попередніми результатами в спільному проекті взяли участь 66 з 82 відібраних пацієнтів. Витрати на їх лікування (ліки в стаціонарі) до проекту в 2010 р склали 29 Ціна: 226 грн; витрати на Серетид для цих пацієнтів під час проекту - 12 520 грн. Кількість загострень значно знизилося. У 17 (26%) пацієнтів було 1 загострення, у 2 - 2. Лікування в стаціонарі (ліки) обійшлося в 3913 грн. Всього витрати на період проекту склали 16 Ціна: 433 грн. У 70% пацієнтів виявлено поліпшення або стійка ремісія. Серед додаткових переваг: зменшення витрат на перебування в стаціонарі (вартість ліжко-місця, оплата персоналу, харчування), підвищення ефективності використання ліжко-місця, зменшення днів непрацездатності, оплати лікарняних, зниження інвалідизації, підвищення якості життя.

Отже, як показав досвід, реімбурсація інноваційних препаратів в нашій країні можлива. Більш того, впровадження системи відшкодування витрат на лікарське забезпечення в рамках, подібних даному проекту, здатне реально підвищити доступність препаратів в Україні для пацієнтів, а також підготувати платформу для впровадження реімбурсації на державному рівні. Однак для цього необхідно залучення додаткових фінансових ресурсів.

Досвідом ведення аптечного бізнесу в курортному кримському регіоні поділився Ігор Скиба, голова ПК «ФНТК« АТЕК », президент Асоціації фармацевтів Криму, заслужений працівник охорони здоров'я АР Крим. Історія Феодосійського науково-технічного кооперативу «АТЕК» налічує понад 20 років. За ці роки аптечна мережа в Криму відкрила більше 20 аптек в Феодосії, Сімферополі, Старому Криму, Ялті, Леніне. Поряд з аптечним рітейлом підприємство активно розвиває оптові поставки лікарських засобів в різні міста півострова. Відмінною особливістю аптек «АТЕК» є їх індивідуальність і відповідність інтер'єру місцевих особливостей кожного куточка півострова. Майже 90% приміщень, в яких розташовані аптечні установи «АТЕК», знаходяться в їх власності. Серед останніх проектів І. Скиба наголосив на створенні аптечного маркету площею 400 кв. м, де широко представлені вироби медичного призначення для догляду за тяжкохворими пацієнтами. Такий підхід до формування аптечного асортименту в невеликому курортному містечку позбавить його жителів від необхідності купувати товари в більших населених пунктах. Крім того, в аптеках мережі «АТЕК» активно розвивається екстемпоральних виробництво. Деякі аптеки мережі пропонують клієнтам додатковий сервіс у вигляді консультацій лікарів. А для персоналу регулярно проводяться спеціальні тренінги з метою підвищення кваліфікації співробітників. Одним з головних показників високопрофесійної роботи є обсяг продажів.

В рамках дискусій експерти галузі обговорили можливості розробки механізмів відшкодування вартості лікарських засобів для населення України. При цьому в даний час держава поки не бере на себе фінансові зобов'язання в цій сфері, а соціальну функцію в рамках окремих проектів беруть на себе оператори ринку, пропонуючи пацієнтам пільгові умови придбання необхідних медикаментів.

Думка представника лідируючої української дистриб'юторської компанії - Олександра Суходольського, директора компанії «БаДМ», щодо перспектив підвищення ефективності співпраці між ланками товаропровідної ланцюга з урахуванням змін регуляторної та макроекономічного середовища, а також шляхи підвищення рентабельності фармацевтичного бізнесу в Україні наші читачі зможуть дізнатися в наступному номері « щотижневика АПТЕКА ».

Далі буде…

Анна Шибаєва

З доповідями конференції можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua и www.morion.ua .

Цікава інформація для Вас: