Акт про відмову від підпису в наказі: зразок і порядок складання документа
Акт відмови від підпису в наказі потрібен для фіксування дій співробітника, якщо той висловлює небажання ознайомитися з документом.
Так, роботодавець підстраховується, щоб потім його можна було використовувати в якості офіційного докази при суперечках і пред'явленні претензій різного роду. Працівник, відмовляючись ставити підпис, також захищає себе, якщо наказ містить неправомірні вимоги або складений неправильно.
Хто і коли його складає
Подібні акти створюють після відмови і записи про це на самому наказі. У складанні бере участь інспектор з кадрів або фахівець відповідної служби. Для дотримання правил підписати цей документ повинні ще й свідки. Запрошують кілька співробітників і вказують їх дані, в тому числі посаду, прізвище та ініціали.
У законодавстві практично всі судові розгляди починаються зі з'ясування дати вручення наказу. Поширена думка, що це і ознайомлення - одне і те ж, але має значення саме факт отримання документа на руки.
Зміст, оформлення, зберігання
Акту про відмову привласнюють номер після реєстрації. У шапці пишуть інформацію про підприємство (реквізити) або використовують бланк. Правильним вважається оформлення в довільній формі, але для зручності бажано створити шаблон.
Тут ви можете безкоштовно скачати бланк і зразок Основних напрямів
Після присвоювання номера документ заповнюється текстом. Залежно від виду наказу, який частіше за все відноситься до кадрових питань (звільнення, дисциплінарне стягнення і т. Д.), Вказують причину його створення, посилаючись на статті Трудового кодексу.
В середині документа описують ситуацію з позначенням дати того, що відбувається, співробітника, номера вихідного наказу і даних про керівництво, яка підписала його. У нижній частині перераховують свідків і залишають графи для їх підписів. Укладач також залишає її. В середині важливо написати про те, чим мотивований відмову.
Якщо працівник відмовляється підписати такий акт, то фахівець з кадрів знову складає аналогічний документ, але замість початкового наказу вказує іншу інформацію, що стосується теми, реєстраційного номера і дат.
В архіві даний документ зберігається протягом 3 років. Це правило встановлено в спеціальному переліку документації для державних установ і підприємств, яким прийнято керуватися і в інших організаціях.