Харчові волокна можуть захистити від грипу?

1. Вплив харчових волокон на імунну систему
2. Харчові волокна і синтез коротко жирних кислот
3. Висновки і подальші плани

Резюме. Результати роботи, проведеної на лабораторних тваринах

Згідно з даними нового доклінічного дослідження, проведеного вченими Університету Монаша (Monash Universities), Австралія, наявність харчових волокон у харчуванні лабораторних мишей підвищує їхня здатність до виживання при інфікуванні вірусом грипу . Результати роботи опубліковані онлайн в журналі «Immunity». Дослідники вважають, що дієта, багата харчовими волокнами, змінює склад кишкової мікрофлори, що призводить до збільшення освіти коротко жирних кислот (КЦЖК), що, в свою чергу, пригнічує надмірні імунні відповіді і активує Т-лімфоцити.

Автори роботи доктор Бенжамін Марсленд (Benjamin Marsland) зауважив, що в ході попередніх досліджень вчені вже не раз звертали увагу на благотворний вплив харчових волокон і КЦЖК на перебіг різних хронічних запальних патологій, включаючи бронхіальну астму та алергію. Однак вони побоювалися, що такі диетологические втручання можуть призвести до загального ослаблення імунних відповідей і підвищити сприйнятливість до інфекційних патологій, наприклад вірусу грипу А, який є значущим інфекційним агентом, тому що викликає найбільш поширене в світі вірусне захворювання. Щорічно їм інфікується близько 20% населення планети, що є причиною значного підвищення загальної захворюваності та смертності.

Вплив харчових волокон на імунну систему

В ході нового дослідження фахівці вивчали вплив дієти з високим вмістом харчових волокон на інфікування грипом. Для цього вони поділили лабораторних мишей на 3 групи. Гризунам з 1-ї групи давали корм з низьким вмістом харчових волокон (<0,3% сирої клітковини), 2-й - з додаванням целюлози, 3-й - з великою кількістю інуліну. Целюлоза є погано ферментіруемие харчові волокна і в даному дослідженні використовувалася в контрольній групі мишей для обліку можливих змін в засвоєнні вітамінів і мінеральних речовин. Всіх лабораторних тварин дослідники интраназально заразили вірусом грипу А, а потім спостерігали за перебігом інфекційного захворювання.

Виявилося, що найбільш висока виживаність і клінічні показники досягнуті у мишей з 3-ї групи. Звуження прохідності дихальних шляхів у них було менше виражено, ніж у гризунів з 1-й і 2-ї груп. При гістологічному дослідженні вчені звернули увагу на накопичення еритроцитів в легенях у тварин з перших двох груп, що вказує на руйнування судин і навколишніх тканин. Проаналізувавши активність окремих ферментів у лабораторних мишей, вчені прийшли до висновку, що у гризунів з 3-ї групи була знижена активність мієлопероксидази, яка відіграє важливу роль в руйнуванні тканин при грипі. Таким чином, миші, що вживали велику кількість харчових волокон, були захищені від ускладнень, викликаних вірусом грипу.

Харчові волокна і синтез коротко жирних кислот

Відомо, що кількість харчових волокон в раціоні харчування може впливати на склад кишкової мікрофлори. В ході дослідження вчені проаналізували зразки мікробіома кишечника у мишей з різних груп. Вони відзначили, що у всіх гризунів в мікрофлорі переважали бактерії загону Bacteroidales. Однак у мишей з 1-й і 2-ї групи визначалося велика кількість бактерії сімейства Rikenellaceae, а у тварин з 3-ї групи - збільшення частки мікроорганізмів сімейства Bacteroidales на тлі зменшення кількості бактерій типу Firmicutes. Вчені відзначили, що бактеріальна ферментація харчових волокон супроводжується утворенням КЦЖК, в основному ацетатов, пропионатов і бутират. Оцінюючи рівні КЦЖК в зразках фекалій мишей, дослідники прийшли до висновку, що у тварин з 3-ї групи змінювалася кількість КЦЖК за рахунок збільшення частки бутирата (11,2% проти 1,3% у гризунів з перших двох груп). Виявлені зміни були не тільки відносними, а й абсолютними - прийом інуліну супроводжувався посиленням синтезу всіх типів КЦЖК. Так, кількість ацетату збільшувалося в 1,82 рази, пропионата - в 1,39 рази, а бутирата - в 138,5 рази.

З огляду на значне збільшення кількості бутирата, дослідники сконцентрувалися на вивченні впливу саме цього типу КЦЖК. Вони встановили, що додавання даного з'єднання до питної води тварин призводило до імунному захисті, аналогічної такої при вживанні великої кількості харчових волокон. При гістологічному аналізі тканин легенів лабораторних тварин вчені відзначили, що прийом бутирата уповільнював утворення запальних інфільтратів в дихальних шляхах і знижував швидкість руйнування тканин і судин.

Висновки і подальші плани

Автори роботи відзначили, що сучасна західна дієта, що характеризується великою кількістю їжі з високим вмістом цукру і жиру і дефіцитом клітковини, може обумовлювати підвищення сприйнятливості до запальних захворювань і зниження рівня імунного захисту від інфекцій. Вони вважають за доцільне проведення додаткових досліджень, які були б спрямовані на визначення найбільш корисних для людини типу харчових волокон. В даний час дослідники планують проведення нової роботи, в якій постараються оцінити вплив різних дієтологічних підходів на ризик розвитку хвороб дихальних шляхів.

• Cell Press (2018) A high-fiber diet protects mice against the flu virus. ScienceDaily. May 15.
• Trompette A., Gollwitzer ES, Pattaroni C. et al. (2018) Dietary fiber confers protection against flu by shaping Ly6c- patrolling monocyte hematopoiesis and CD8 + T Cell metabolism. Immunity. May 15 [Epub. ahead of print].

Юлія Котіковіч