Наш ассоциированный член www.Bikinika.com.ua

АМІЗОН - досвід застосування в педіатричній практиці


В даний час в педіатричній практиці (крім етіотропної терапії) все більше уваги приділяється патогенетично виправданою регуляції запального процесу з використанням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) [4]. Однак можливість їх застосування у дітей обмежена через те, що для багатьох препаратів цієї групи характерні такі побічні ефекти, як подразнюючу дію на слизову оболонку травного тракту, ульцерогенний ефект, токсичний вплив на костномозговое кровотворення [4] та ін.

Цих побічних ефектів практично повністю позбавлений вітчизняний препарат АМІЗОН виробництва ВАТ «Фармак», що відноситься до групи ненаркотичних анальгетиків [2] і надає виражену знеболюючу, протизапальну, жарознижувальну і інтерфероногенну дію.

АМІЗОН створений в Інституті фармакології АМН України, пройшов повний цикл експериментальних і клінічних досліджень і згідно з рішенням Фармакологічного комітету МОЗ України (протокол № 8 від 31.10.1996 р) дозволений до клінічного застосування і зареєстрований в Україні (реєстраційні свідоцтва № Р / 97/70 / 16 і № Р / 97/70/15) в якості анальгетика-антипиретика. Це оригінальне хімічну сполуку, що відноситься до похідних ізонікотинової кислоти - N-метил-4-бензилкарбамідопіридинію йодид [5, 6]. В результаті експериментальних досліджень, проведених в НДІ фармакології і токсикології АМН України, Інституті біохімії ім. А.В. Палладіна, Інституті фізіології ім. А.А. Богомольця НАН України, в яких вивчали механізм фармакологічної дії АМІЗОНУ, встановлено, що препарат поряд з анальгезирующим, протизапальну і жарознижуючим ефектом має виражену інтерфероногенну дію (тобто є індуктором ендогенного інтерферону) [1, 8, 9]. Отримані дані дозволили рекомендувати його для лікування і профілактики захворювань вірусної етіології [1-3].

За даними клінічних спостережень, АМІЗОН по вираженості жарознижуючого і протизапального дії перевершує саліцилати, фенілбутазон та ібупрофен і не викликає розвитку побічних ефектів, властивих цих препаратів (перш за все не має ульцерогенної ефектом), а його аналгетичну активність відповідає такий метамізолу натрію і амінофеназону [2] .

Максимальний аналгезуючий ефект при застосуванні АМІЗОНУ досягається повільніше, ніж при використанні метамізолу натрію (2 ч і 30 хв відповідно), однак зберігається більш тривалий час, що обумовлено особливостями його фармакокінетики [2].

На відміну від інших ненаркотичних анальгетиків АМІЗОН малотоксичний. Так, в порівнянні з похідними піразолону (амінофеназон, метамізол натрію, фенілбутазон, комбінація фенилбутазона і амінофеназону) він не робить негативного впливу на склад периферичної крові, костномозговое кровотворення, а також місцевоподразнюючої дії на слизову оболонку травного тракту, що вигідно відрізняє його від інших нестероїдних протизапальних засобів [1, 2, 9].

Аналгезуючий ефект АМІЗОНУ реалізується через ретикулярну формацію стовбура головного мозку і периферичні опиоидергическая механізми. Протизапальну і антиексудативну дію препарату зумовлена ​​його стабілізуючим впливом на клітинні і лізосомальнімембрани, антиоксидантний ефект, а також зменшенням вираженості судинних запальних реакцій під його впливом [1, 8, 10].

АМІЗОН не володіє канцерогенним, мутагенним, тератогенну і ембріотоксичну властивостями, не викликає розвитку алергічних реакцій [2, 8], що надзвичайно важливо при застосуванні цього препарату в педіатричній практиці.

При використанні в терапевтичних дозах препарат не викликає розвитку ускладнень і побічних реакцій, що дало підставу рекомендувати його для широкого клінічного застосування [1, 2, 7, 9].

Під час спалаху вірусного гепатиту А і Е в окремих регіонах України (жовтень-листопад 1996 г.) було проведено дослідження, присвячене вивченню противірусних властивостей АМІЗОНУ [9]. Препарат призначали дітям у віці 5-12 років в дозі 125 мг 2-3 рази на добу, дітям у віці 13-15 років - 4 рази на добу після їжі протягом 5 днів. Встановлено, що максимальний клінічний ефект АМІЗОНУ при лікуванні дітей з вірусним гепатитом А (ВГА) досягається в разі його раннього використання - ще в переджовтяничний період або з 1-го дня появи жовтяниці. Призначення АМІЗОНУ дітям в перші дні хвороби призводило до значного зменшення кількості випадків середньотяжкоготечії гепатиту за рахунок переважання випадків легкого перебігу хвороби, сприяло скороченню тривалості жовтяничного періоду в середньому на 2,2 ± 0,3 дня, зменшення періоду гипербилирубинемии - на 3,5 ± 0,2 дня, гіпертрансфераземія - на 3,1 ± 0,15 дня. При застосуванні АМІЗОНУ частота випадків затяжного перебігу ВГА у дітей у віці 5-8 років знизилася в 6 разів, 9-15 років - в 3,7 рази. Загальна тривалість захворювання у дітей, які отримували АМІЗОН, скоротилася в молодшій віковій групі в середньому на 4,6 ± 0,3 дня, у старшій - на 5,3 ± 0,4 дня.

Встановлено також позитивний вплив АМІЗОНУ на показники клінічних досліджень у дітей з вірусним гепатитом Е (ВГЕ) і вірусним гепатитом змішаної етіології (ВГА + ВГЕ) [9]. Встановлено також позитивний вплив АМІЗОНУ на показники клінічних досліджень у дітей з вірусним гепатитом Е (ВГЕ) і вірусним гепатитом змішаної етіології (ВГА + ВГЕ) [9]

Результати імунологічних досліджень показали, що АМІЗОН має виражену імуномодулюючу дію при лікуванні дітей з гепатитом А і Е, усуває Т-лимфопению, сприяє нормалізації співвідношення хелпери / супресори, підвищує функціональну активність Т- і В-лімфоцитів і природних кілерів (NК-клітини). Припускають, що стимуляція цитотоксичної активності NК-клітин є одним з основних факторів елімінації гепатоцитів, інфікованих вірусами гепатиту, що сприяє зниженню вираженості вирусемии і прискоренню саногенеза [9].

АМІЗОН має стимулюючий вплив на фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) периферичної крові і систему фагоцитуючих макрофагів (СФМ), що було підтверджено показниками фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ), яку вивчали за допомогою чашкового методу.

Лікування Амізон призводить до елімінації «середніх молекул» з крові і тим самим сприяє зменшенню вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, а також до елімінації найбільш патогенної Середньомолекулярні фракції циркулюючих імунних комплексів, мабуть, за рахунок підвищення активності СФМ. Показово, що у дітей, які отримували АМІЗОН, спостерігалась позитивна динаміка показників цитогенетичних досліджень. Так, відсоток аберантних метафаз, середнє число аберацій на одну клітку і число сестринських хромітадних обмінів у дітей з ВГА та ВГЕ, які отримували АМІЗОН, були достовірно нижче, ніж в групі пацієнтів, які отримували тільки базисну і глюкозовітамінную терапію [9]. Це обумовлено Інтерфероногенна дією АМІЗОНУ, оскільки встановлено, що ендогенні інтерферони беруть безпосередню участь в репарації хромосом при впливі різних мутагенів, в тому числі вірусних [1, 3, 10].

Встановлено, що в ранній період реконвалесценції після перенесеного ВГА титри сироваткового інтерферону у дітей, які отримували АМІЗОН, були істотно вище, ніж в групі дітей, яким препарат не призначали (20,6 ± 0,8 і 6,8 ± 0,3 ОД / мл відповідно; p <0,01). У групі дітей, які отримували АМІЗОН, збільшувалася також число реконвалесцентов з високим (більше 32 ОД / мл) рівнем сироватковогоінтерферону, яке склало 40,5 ± 3,6% проти 15,6 ± 1,7% в групі дітей, які не отримували препарат (p <0,01). Встановлено також сприятливий вплив АМІЗОНУ на метаболізм вазоактивних простаноїдів у дітей з вірусними гепатитами, що сприяло більш швидкій нормалізації показників мікроциркуляції [9].

Виражений інтерфероногенний ефект АМІЗОНУ послужив підставою для його застосування при лікуванні і профілактиці ГРВІ у часто і тривало хворіючих дітей (ЧДБ). Дітям у віці 5-12 років препарат призначали в дозі 0,125 г протягом 5-7 днів поспіль за 7-10 днів до початку сезону підвищеної захворюваності на ГРЗ з повторенням профілактичного курсу протягом 3-5 днів через 2 тижні. Одночасно діти отримували антиоксиданти (вітаміни А, Е, С) в дозах, відповідних віку.

Встановлено суттєве (в 3, 5-6 разів) зниження частоти повторних ГРВІ в період сезонного підйому захворюваності (лютий-березень і жовтень-листопад), якщо профілактичний прийом АМІЗОНУ проводили 2 рази в рік (за тиждень до сезонного підйому). Крім того, на тлі прийому АМІЗОНУ ГРВІ протікали в легшій формі, не розвивалися бактеріальні ускладнення (отит, пневмонія, у дітей старших вікових груп - синусит) і загострення хронічного бронхіту [8].

Результати проведеного дослідження застосування АМІЗОНУ як профілактичний засіб (порівнювали з прийомом плацебо) під час епідемії грипу в лютому 1999 р показали його високу ефективність у порівнянні з застосовувалися раніше для цієї мети лікарськими препаратами (бендазол, ремантадин, мефенамінова кислота та ін.) [8 ]. Для профілактики грипу дітям можна призначати АМІЗОН в дозі 0,125 г через день протягом 2-3 тижнів; доцільно одночасно застосовувати комплекс полівітамінів, адаптогенні препарати (корінь солодки, екстракт ехінацеї пурпурової).

АМІЗОН ефективний при лікуванні таких дитячих інфекцій, як кір, краснуха, вітряна віспа, епідемічний паротит (ЕП), скарлатина, коклюш. Застосування АМІЗОНУ сприяє швидкому зниженню підвищеної температури тіла, усунення симптомів інтоксикації і запалення [10].

Так, при ранньому призначенні АМІЗОНУ хворим на кір перебіг захворювання був у легшій формі і рідше виникали ускладнення (особливо пневмонія і отит), прискорювався процес одужання.

У дітей з краснухою під впливом АМІЗОНУ зменшувалася тривалість гарячкового періоду, знижувалася вираженість інтоксикаційного синдрому, зникала лімфаденопатія. Призначення АМІЗОНУ хворим з вітряною віспою сприяло скороченню тривалості гарячкового періоду і висипань, запобігало пустулізацію везикул, істотно зменшувало ексудацію [3].

Використання АМІЗОНУ дозволило істотно оптимізувати лікування хворих з ЕП. Застосування препарату з першої доби захворювання не тільки прискорювало усунення явищ інтоксикації і запального процесу в уражених слинних залозах, а й сприяло попередженню розвитку таких ускладнень, як орхіт і орхоепідідіміт, що виникають у хлопчиків старшої вікової групи. Встановлено також ефективність профілактичного призначення АМІЗОНУ в осередках ЕП, особливо в закритих дитячих колективах (дитячі будинки, санаторії і т.д.) [10].

При скарлатині призначення АМІЗОНУ на додаток до антибактеріальної терапії сприяє швидкому усуненню інтоксикації, запального процесу в зіві, прискорює одужання. Включення АМІЗОНУ до складу комплексної терапії при лікуванні дітей з кашлюк сприяє більш швидкому усуненню основних симптомів захворювання, в тому числі спазматичного кашлю, зниження частоти розвитку ускладнень з боку бронхолегеневої системи [3].

Включення АМІЗОНУ в лікувальний комплекс при ангіні і загостреннях хронічного тонзиліту у дітей дозволило істотно зменшити вираженість інтоксикаційного синдрому, прискорити усунення вогнища запалення в піднебінних мигдалинах і попередити розвиток таких гнійно-запальних ускладнень, як паратонзиллит і паратонзіллярний абсцес. Профілактичне призначення АМІЗОНУ в групі ЧБД в період підвищеної захворюваності сприяє зниженню частоти загострень хронічного тонзиліту і поєднаної з ним патології бронхолегеневої системи [8].

Встановлено ефективність АМІЗОНУ при лікуванні хворих з серозним менінгітом і менінгоенцефалітом вірусної етіології [1]. Приєднання АМІЗОНУ до комплексної терапії покращувало стан хворих - швидше зникали основні симптоми захворювання (інтоксикаційний і менінгеальний), прискорилася санація ліквору, нормалізувалися показники імунного гомеостазу.

З урахуванням протизапального і знеболюючого ефектів АМІЗОНУ рекомендується призначати його при больовому синдромі різного генезу, герпетічeской інфекції, ревматичних захворюваннях [7].

Низька токсичність АМІЗОНУ, можливість його застосування для лікування дітей (починаючи з 5-річного віку), відсутність побічних ефектів і доступна ціна дозволяють рекомендувати цей препарат для широкого використання в педіатричній практиці з лікувальною і профілактичною метою.

A.Ф. Фролов, BM Фролов,
І.В. Лоскутова, І.А. Позднякова
Київська медична академія
післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика
(кафедра мікробіології
і епідеміології)

Луганський державний
медичний університет
(Кафедра інфекційних хвороб
і епідеміології)

Український науковий центр медичної генетики НАН та МОЗ України
(Відділ екологічної генетики
і імунології)

публікація підготовлена
за матеріалами, наданими
ВАТ «Фармак», г. Киев, ул. Фрунзе, 53

ЛІТЕРАТУРА

1. Берестова Т.Г., Руденко А.А., Даниленко В.Ф. і ін. Ефективність амізону в лікуванні серозних менінгоенцефалітів // Актуальні проблеми КЛІНІЧНОЇ фармакології: Матер. 2-ї Української Наукової конференции. - 1998. - С. 61-70.
2. Бухтіарова Т.А. Експериментальне дослідження впліву нового неопіоїдного анальгетика амізону на периферичної кров та кровотворення // Ліки. -1997. - № 6.-С. 69-73.
3. Даниленко В.Ф., Максимов Ю.М., Трінус Ф.П. Амізон - новий нестероїдний протизапальний препарат, що володіє противірусними і иммунокорригирующая властивостями // IV Російський національний конгрес «Людина і ліки»: Тез. доп. - М., 1997. - С. 193.
4. Дзяк Г.В. Нестероїдні протизапальні препарати: нові уявлення про механізм дії і нові можливості // Лікування та діагностика. - 1997. - № 3. - С. 12-17.
5. Карпова О.І. Амізон - новий вітчизняний ненаркотичний анальгетик // Пробл. медицини. - 1998. - № 3. - C. 5-7.
6. Колотилов М.М., Розенфельд Л.Г., Бухтіарова Т.А. Найближчі результати застосування нового вітчизняного йодовміщуючої неопіоїдних анальгезирующего препарату - амізону при променевій терапії хворих на рак гортані // Журн. вушних, носових i горлових хвороб. - 1998. - № 4. -С. 49-52.
7. Руденко А.Е., Трінус Ф.П., Корженевский Л.В. Амізон в лікуванні уражень нервової системи при оперізуючий герпес // Врачеб. справа. - 1996. - № 5, 6.- C. 134-136.
8. Соцький Я.А., Антонова Л.Ф. Ефективність нового вітчізняного препарату «Амізон» при aнгінax та его Вплив на імунологічні показатели // Проблеми екологічної та медичної генетики i КЛІНІЧНОЇ імунології. Зб. наук. праць. - Вип. 4 (24). - Kиїв - Луганськ, 1999. - С. 265-285.
9. Фролов А.Ф., Гайдаш І.С., Фролов В.М., Лоскутова І.В. Вірусні гепатити А і Е у дітей. - Київ - Луганськ, 1996. - 210 с.
10. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Лоскутова І.В., Коробка Л.Н. Ефективність амізону в комплексній терапії епідемічного паротиту // Проблеми екологічної та медичної генетики и КЛІНІЧНОЇ імунології. 3б. наук. праць. - Вип. 2 (22) .- Київ - Луганськ, 1999.- C. 286-298.

Новости