Міжнародна конференція «Державне регулювання цін на лікарські засоби: міжнародний досвід». Частина 1

1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І реімбурсації В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА
2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В РОСІЇ
3. ЦІНОУТВОРЕННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН: ДОСВІД ІЗРАЇЛЮ
4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В ЄС НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ
5. PS

17 травня 2012 року в Києві в готелі «Русь» за офіційної підтримки МОЗ України відбулася Міжнародна конференція «Державне регулювання цін на лікарські засоби: міжнародний досвід», організатором якої виступила компанія «МОРІОН». У заході взяли участь представники профільних регуляторних і контролюючих органів України та зарубіжних країн, експерти фармринку, в тому числі аналітики і юристи, а також топ-менеджмент фармацевтичних компаній.

В Україні давно на порядок денний винесено питання про впровадження системи реімбурсації в сфері лікарського забезпечення. Сьогодні вже зроблено перший дієвий крок в цьому напрямку - затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (Далі - пілотний проект). Згідно з цим документом на першому етапі буде введено державне регулювання цін на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії, а згодом планується введення системи часткової компенсації державою витрат на ці препарати. Основна мета проекту - збільшення споживання лікарських засобів для лікування артеріальної гіпертензії, а значить і порятунок життів наших співгромадян, за рахунок вивільнених коштів завдяки зниженню цін на препарати, які беруть участь в пілотному проекті.

В рамках конференції провідні експерти галузі обговорили проект Порядку розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою , Який розроблений в рамках реалізації пілотного проекту. Конференція послужила платформою для дискусії, забезпечивши можливість удосконалити документ до його прийняття шляхом проведення конструктивного діалогу між усіма зацікавленими сторонами і з урахуванням міжнародного досвіду в цій сфері.

Учасників конференції привітав Роман Богачев, заступник міністра охорони здоров'я України, підкресливши значущість розробки адекватного механізму регулювання цін на українському фармринку з використанням системного підходу та залученням всіх зацікавлених сторін в особі регуляторних органів, професійних асоціацій і фармацевтичних компаній. Обговорювана тема ціноутворення на лікарські засоби є соціально-значущої і викликає чимало. Сьогодні перед регуляторними органами та всіма учасниками ринку стоїть завдання організувати конструктивний діалог з питання ціноутворення на фармринку і створити базу для планомірного впровадження механізмів реімбурсації.

Тему актуальності налагодження механізмів регулювання цін на лікарські засоби продовжив Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів. Він звернув увагу присутніх на те, що фахівці Держлікслужби вже не перший рік займаються вивченням зарубіжного досвіду в цій сфері. Як показали дослідження, всі європейські країни після світової економічної кризи почали проводити політику по скороченню витрат на охорону здоров'я шляхом стримування зростання цін на лікарські засоби і проведення генеричною заміни в рамках системи реімбурсації. Сьогодні перед нашою країною стоїть завдання розробити і налагодити механізм регулювання цін на лікарські засоби в рамках реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою з урахуванням міжнародного досвіду.

Михайло Нестерчук, генеральний директор ДП «Державний експертний центр» МОЗ України, зазначив, що обговорюваного пілотного проекту передували й інші спроби здійснювати цінове регулювання на українському фармринку, які в кінцевому підсумку давали зворотний очікуваному ефект - замість зниження цін на ліки вони викликали їх подорожчання. Тому в процесі реалізації даного пілотного проекту повинні бути враховані його можливі наслідки і вже на даному етапі вироблений ефективний механізм регулювання цін. М. Нестерчук зазначив, що в розробці пілотного проекту і проекту Порядку розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою брали активну участь фахівці ДП «Державний експертний центр».

М. Нестерчук також акцентував увагу на тому, що в проекті Порядку розрахунку передбачено, що граничні рівні оптово-відпускних цін будуть розраховуватися окремо для кожної дозування кожної лікарської форми препаратів, включених до пілотного проекту.

Про те, яку частину українського фармринку зачіпає дію пілотного проекту, і про потенційний ефект для споживачів в разі його реалізації розповів Сергій Орлик, керівник проекту «Фармконсалтінг». Отже, в даному проекті братимуть участь препарати з трьох груп АТС-класифікації 2-го рівня - С07 «Блокатори бета-блокатори», С08 «Антагоністи кальцію», С09 «Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему». В рамках цих груп є обмеження - дія проекту поширюється на генеричні продукти, представлені тільки в формі таблеток і / або капсул. Цим умовам відповідають 535 лікарських форм і 119 брендів, зареєстрованих в Україні, з яких в I кв. 2012 р продавалося 227 лікарських форм і 99 брендів лікарських засобів. Також С. Орлик на прикладі молекул бісопрололу і лізиноприлу проаналізував можливості встановлення граничних цін на підставі медіанної і середньозваженої вартості, продемонструвавши, що в першому випадку рівень розрахункової ціни наближений до діапазону найбільш доступних за ціною препаратів, а в другому - враховує рівень цін найбільш продаваних лікарських форм і дозувань аналізованих лікарських засобів.

Підводячи підсумок свого виступу, доповідач зазначив, що попередні розрахунки на підставі використання медіанної ціни показали потенційну економію в результаті реалізації пілотного проекту тільки для молекули бісопрололу 5 мг, № 30 на рівні 7,5 млн грн. і лізиноприлу 10 мг, № 30 - 8 млн грн. У свою чергу, зекономлені кошти дозволять придбати додатково 242 тис. Упаковок бісопрололу і 293 тис. Упаковок лизиноприла в найбільш «ходових» дозуваннях.

Таким чином, ефективність реалізації пілотного проекту можна буде оцінити з точки зору збільшення споживання антигіпертензивних препаратів і відповідного поліпшення показників здоров'я населення України в результаті підвищення економічної доступності лікарських засобів.

Позицію Міністерства охорони здоров'я України щодо пілотного проекту представив Микола Хобзей, директор Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України. Сьогодні перед державою стоїть завдання забезпечення пацієнтів адекватної медичної допомогою, зокрема, шляхом раціоналізації існуючої фармакотерапії і підвищення економічної доступності лікарських засобів для населення.

Серед ключових проблем, що існують в даний час на українському фармринку, Н. Хобзей виділив недосконалість системи призначень лікарських засобів і відсутність системи компенсації вартості лікарських засобів з боку держави.

Доповідач підкреслив, що чим більше невиправданого застосування лікарських засобів, тим, відповідно, більше ускладнень, пов'язаних з полипрагмазией. А це, в свою чергу, негативно позначається на показниках смертності та інвалідності. У цьому контексті в рамках лікарських призначень необхідно не тільки обгрунтовано підходити до вибору препаратів, а й враховувати індивідуальні особливості пацієнтів.

СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І реімбурсації В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА

Молдова пройшла тернистий шлях в сфері впровадження цінового регулювання на фармринку і системи реімбурсації. Досвід сусіда, який також починав з сегмента лікарських засобів для лікування артеріальної гіпертензії як одного з найбільш значущих і поширених захворювань серцево-судинної системи, дуже цінний для українських колег, які дебютували в рішенні цих наболілих питань.

Тему ціноутворення і регулювання цін на лікарські засоби в Республіці Молдова розкрив у своїй доповіді Олександру Коман, генеральний директор Агентства з ліків Республіки Молдова. Молдова як за кількістю населення, площі, так і за обсягом фармацевтичного ринку значно поступається Україні. Проте, в цій країні вже не перший рік активно розвивається система реімбурсації - кількість найменувань лікарських засобів, вартість яких повністю / частково компенсується державою в рамках первинної медичної допомоги, перманентно збільшується.

А. Коман привів коротку характеристику молдавського фармринку. Так, в Молдові зареєстровано 6081 найменування лікарських засобів, в тому числі 4934 зарубіжного і 1147 вітчизняного виробництва. За підсумками 2011 року обсяг імпорту лікарських засобів в Республіку Молдова склав 200 млн дол. США, а загальна середньодушове споживання медикаментів склало 48 дол.

Система цінового регулювання на фармринку Молдови еволюціонувала з 1995 р В ході реалізації першого етапу цінового регулювання були введені тапрейскурантні (єдині) ціни на лікарські засоби. На другому етапі в 1996-1997 рр. регулювання було переключено з загальної величини ціни на торговельну надбавку (20%), причому тільки на обмежений список лікарських засобів, що включає 112 найменувань. У 1998 р розпочався третій етап із застосуванням граничної сумарної торговельної надбавки для оптового і роздрібного сегмента в розмірі 50%, розподіл якої відбувалося між цими двома ланками товаропровідної ланцюга за обопільною згодою. 4-й етап цінового регулювання, запущений рік тому і триває по теперішній час, передбачає зниження торгової надбавки з 50 до 40%, з яких до 15% для підприємств, які імпортують та / або поширюють оптом медикаменти як імпортні, так і вітчизняні, і до 25% для аптек та їх філій.

На тлі таких регуляторних ініціатив цікаво простежити динаміку індексу цін на лікарські засоби в Молдові. Так, істотно на подорожчанні медикаментів в країні відбилося введення ПДВ на цю продукцію - в 2006 р індекс цін досяг свого піку за останні 6 років, склавши 24% (рисунок). Потім цей показник пішов на спад. Однак в кризовий період в результаті девальвації національної молдавської валюти знову піднявся до рівня 2005 - 16%. Після подолання негативних тенденцій у міру стабілізації економіки країни індекс цін на лікарські засоби почав знижуватися і в 2011 р склав -2,2%.

А. Коман привів перелік нормативних документів, згідно з якими визначається порядок ціноутворення на лікарські засоби в країні. Зокрема, відповідно до постанови від 02.07.1997 р № 603 про затвердження Положення про ціноутворення на медикаменти та інші фармацевтичні та парафармацевтические вироби [Назва в редакції Пост. прав. від 10.08.2010 р № 720, в силу 17.08.2010 р] затверджений наступний порядок ціноутворення на медикаменти:

• лікарські засоби, вироблені в Республіці Молдова, реалізуються на внутрішньому ринку за відпускними цінами із застосуванням торговельної надбавки. За рахунок торговельної надбавки покриваються операційні, інвестиційні та фінансові витрати. Відпускна ціна - ціна, за якою вітчизняний виробник продає медикаменти на території Республіки Молдова, в розрахунку якої передбачений норматив рентабельності по підприємству до 15%. Розмір оптової торгової надбавки незалежно від кількості посередників не повинен перевищувати 15%, а роздрібної - 25%;
• імпортовані препарати реалізуються на території Республіки Молдова за закупівельною ціною із застосуванням торговельної надбавки. Закупівельна ціна - ціна закордонних виробників за вирахуванням суми наданої комерційної знижки (дискаунті), зазначеної в первинних документах, яка не може перевищувати ціну виробника, зареєстровану в Національному каталозі цін виробника на ліки, з урахуванням внесених митних платежів, понесених транспортних витрат (за необхідності, в залежності від умов поставки) і плати за контроль якості медикаментів, перерахованої в національній валюті (леях) згідно з офіційним обмінним курсом, встановленим Нацбанком Молдови на день проведення митних процедур. Розмір оптової торгової надбавки також незалежно від кількості посередників не повинен перевищувати 15%, а роздрібної - 25%.

На шляху до будь-якої мети неодмінно виникають ті чи інші перешкоди. У справі реалізації політики ціноутворення на лікарські засоби в Республіці Молдова також виникали певні труднощі, зокрема:

• необхідність виконання великого обсягу роботи (реєстрація цін виробників на всі медикаменти, включені до Держреєстру - близько 6000 найменувань);
• відсутність процедури реєстрації цін виробників на медикаменти країн СНД (крім Російської Федерації, реєстрація цін на життєво важливі і необхідні лікарські засоби);
• недосконале законодавство Республіки Молдова в сфері реєстрації цін виробників на медикаменти;
• відсутність офіційної інформації від регуляторних органів.

Робота з удосконалення системи ціноутворення на лікарські засоби в Республіці Молдова ведеться безперервно. Більш того, економія бюджетних коштів на медикаментозне забезпечення не обмежується лише стримуванням цін, але і зумовлюється раціональним використанням наявних ресурсів. У цьому контексті в країні планомірно в систему охорони здоров'я впроваджуються фармакоекономічні підходи в сфері закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти.

малюнок

Зміна індексу цін на лікарські засоби в Республіці Молдова в 2005-2011 рр.

Тему медичного страхування в Республіці Молдова висвітлив Мірча Бугу, генеральний директор Національної медичної страхової компанії Республіки Молдова. Введення обов'язкового медичного страхування було запроваджено в Республіці Молдова з 1 січня 2004 р числі основних цілей впровадження компенсації ліків з фондів обов'язкового медичного страхування:

• фінансовий захист громадян у разі необхідності закупівлі ліків для амбулаторного лікування (в структурі витрат на охорону здоров'я 70% покривається за рахунок приватних коштів);
• підвищення доступу населення до ліків;
• скорочення частки госпіталізацій і застосування амбулаторних методів лікування;
• зниження показників захворюваності та смертності (зокрема від серцево-судинних захворювань).

Введення обов'язкового медичного страхування в Республіці Молдова передбачає наявність обмеженого списку ліків. Вартість лікарських засобів повністю або частково (в середньому 50, 70 або 90%) компенсується з фондів обов'язкового медичного страхування. При цьому компенсація здійснюється тільки на підставі спеціального рецепта суворої звітності, виписаного, як правило, сімейним лікарем. Ціна компенсації (на 1 од. - таблетка, капсула і т.д.) розраховується на підставі середньої ціни всіх зареєстрованих препаратів даного типу.

Що стосується порядку ціноутворення на лікарські засоби, витрати на які компенсуються з фонду обов'язкового медичного страхування, то на відміну від ринку в цілому роздрібна торгова надбавка в цьому сегменті не повинна перевищувати 15%.

У список ліків, що підлягають компенсації, включаються тільки препарати, зареєстровані в Республіці Молдова, що містять тільки одне активна речовина. У пріоритетному порядку включаються генерики і медикаменти місцевих виробників.

Залежно від розміру соплатежей лікарські засоби, вартість яких компенсується в рамках обов'язкового медичного страхування Республіки Молдова, підрозділяються на наступні групи:

• частково компенсуються:
• в Середньому 50 и 90% - при гіпертонічній хворобі, серцево-судинні, сечогінні засоби;
• в Середньому 70% - гастроентерологічні, гепатопротектори, антіастматічні и неврологічні;
• Повністю компенсуються (для дітей, вагітних, псіхотропні, протіепілептічні та протідіабетічні препарати).

Поповнення списку здійснюється пропорційно фінансовим можливий ФОНДІВ обов'язкового медичного страхування. В период 2005-2011 рр. загальна кількість міжнародних непатентованих найменувань лікарських засобів, що увійшли до списку підлягають компенсації, планомірно збільшилася з 9 до 92, а торгових найменувань - з 87 до 934.

Право відпустки компенсується лікарських засобів мають лише аптеки, які уклали з Національною медичною страховою компанією (НМСК) відповідні договори. Медикаменти відпускаються тільки на підставі дійсних рецептів при пред'явленні посвідчення особи і поліса обов'язкового медичного страхування пацієнта. При цьому забороняється заміна призначеного в рецепті медикаменту іншим препаратом. Пацієнт не оплачує або оплачує тільки частину роздрібної вартості лікарського засобу, а після закінчення місяця аптека надає НМСК рахунок до оплати компенсованих сум, яка здійснюється протягом місяця.

Які ж результати виконаної роботи в сфері розвитку медичного страхування в Республіці Молдова? Так, в період 2006-2011 рр. кількість рецептів на лікарські засоби, компенсовані за кошти з фондів обов'язкового медичного страхування, зросла з 0,73 до 3,21 млн, а витрати на компенсацію ліків в цей період збільшилися з 23,8 до 153,5 млн леїв. Протягом останніх років в країні відзначено зниження смертності від серцево-судинних захворювань - з 734 смертей з розрахунку на 100 тис. Населення в 2004 р до 633 в 2011 р Таким чином, вже сьогодні можна говорити, що за роки свого існування система медичного страхування принесла плоди - значно збільшилося споживання лікарських засобів, в результаті чого знизилася смертність.

Виступи гостей з Молдови прокоментувала Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, зазначивши, що українські фахівці впродовж багатьох років підтримують тісні відносини з молдовськими колегами в сфері обміну досвідом з регулювання фармацевтичного ринку.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В РОСІЇ

Іван Глушков, заступник генерального директора холдингу «STADA CIS» (Росія), поділився досвідом в сфері цінового регулювання в своїй країні. Росія - одна з небагатьох країн, де відсутня система реімбурсації, але діє державно цінове регулювання в сегменті життєво необхідних і важливих лікарських засобів (ЖНВЛС). ЖНВЛС віднесені до продукції, по якій забезпечується пріоритетний розвиток виробництва, першочергове виділення необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів.

Слід зазначити, що список ЖНВЛС формувався починаючи з 1991 р, проте аж до 1 квітня 2010 року, коли завершилася обов'язкова реєстрація цін на всі препарати, що входять до списку ЖНВЛС, повнота реєстрації цін залишала бажати кращого.

В даний час сегмент ЖНВЛС акумулює в цілому, до якого включено роздрібний, госпітальний сегменти і пільгове медикаментозне забезпечення, 49% ринку. Безпосередньо цінове регулювання передбачає обмеження оптових і роздрібних торгових націнок на зареєстровані оптово-відпускні ціни. При визначенні торгових націнок використовується диференційований підхід - ЖНВЛС розділені на 3 цінові сегменти - до 50 руб., 50-500 руб. і понад 500 руб. Причому в кожному регіоні Російської Федерації рівень допустимих націнок коливається в широкому діапазоні. Подібний підхід до цінового регулювання приніс певні плоди у вигляді стримування зростання цін в регульованому сегменті.

Проте, обов'язкова реєстрація цін на ці препарати привела до дефектуру значної кількості лікарських засобів, так як виробники просто не зареєстрували ціни на них, щоб попередити ризики, пов'язані з тим, що зафіксовані на певному рівні і підлягають перегляду лише у виняткових випадках ціни негативно відіб'ються на їх виручці. Для локального виробництва реєстрація цін на препарати, що знаходяться в обігу, виходячи із середньозваженої вартості відпустки за попередній період, призводить до виникнення збитків у виробників найбільш дешевих препаратів, так як їх виробництво здійснюється з мінімальною рентабельністю. Для імпортованих препаратів фіксація цін призвела до різкого скорочення поставок. Як показав досвід Росії, в результаті з ринку зникли цілі групи препаратів за міжнародною непатентованою назвою. Крім того, нерідко виробники реєстрували максимально можливі ціни на свої препарати, щоб нівелювати потенційні ризики.

Російський уряд має серйозні плани щодо вдосконалення системи ціноутворення на лікарські засоби. При цьому вже в 2014 році планується припинення регулювання цін на лікарські засоби на основі граничних оптово-відпускних цін на ЖНВЛС.

ЦІНОУТВОРЕННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН: ДОСВІД ІЗРАЇЛЮ

Зсередини на систему ціноутворення і регулювання цін глянув представник однієї з найбільших в світі генеричних компаній - Роні Шило, медичний директор компанії «Тева» (Ізраїль). Вступні дані про ізраїльське фармринку, наведені доповідачем, допомогли учасникам конференції порівняти потенціал ринку цієї країни на тлі українського. Так, при населенні 7,8 млн чоловік обсяг ізраїльського фармринку за підсумками 2011 р склав 1,4 млрд дол. Обсяг видатків на фармацевтичну продукцію з розрахунку на душу населення в минулому році склав 1970 дол. У країні діє система реімбурсації, що покриває 100% населення.

Реімбурсація здійснюється за міжнародними непатентованими назвами лікарських засобів, як генеричним, так і оригінальним, в розрізі окремих дозувань і форм випуску. Реімбурсіруемие препарати реалізуються пацієнтам з 15% співоплати від максимальної дозволеної ціни (мінімальний розмір співоплати становить близько 4 дол.) І не перевищує встановлений рівень (близько 50 дол. На місяць сукупних витрат на лікування).

В Ізраїлі діє система зовнішнього референтного ціноутворення на фармринку. При цьому зниження цін забезпечується, як правило, за рахунок сильної конкуренції в сегменті генеричних лікарських засобів. При цьому в країні відсутні преференції для локальних фармацевтичних компаній.

Роздрібна торгова націнка в країні диференційована і коливається в діапазоні від 37% в сегменті низьковартісних препаратів до 17,5% в високовартісних ціновому сегменті.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ В ЄС НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ

Михайло Юнко, адвокат юридичної фірми «Noerr LLP» (Німеччина), зазначив, що в даний час загальна кількість найменувань лікарських засобів, зареєстрованих та допущених до обігу в Німеччині, становить 88 537. Для порівняння цей показник в Україні не перевищує 15 тис.

У Німеччині державному регулюванню підлягають ціни на готові Rх-препарати, що відносяться до підлягає продажу виключно через аптеки (включаючи продукцію in bulk) і ціни на готові Rх-препарати, що виготовляються в умовах аптеки. У свою чергу, на готові препарати ОТС-групи (як лікарські засоби, що знаходяться у вільному обігу, так і пов'язані з таким, що підлягає продажу виключно через аптеки) і на готові лікарські засоби, що продаються стаціонарним медичним установам через аптеки, які функціонують при таких установах, державне цінове регулювання не поширюється.

Структура ціни лікарського засобу на фармацевтичному ринку ЄС розподіляється наступним чином: виробник акумулює в цій величині 64,5%, дистриб'ютор - 5,8%, аптечний ритейл - 20,3%, а решта 9,4% з'їдаються податками.

Державне цінове регулювання на фармринку здійснюється переважно на рівні оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробництва лікарських засобів в умовах аптеки. Виробники мають право самостійно встановлювати ціни на лікарські засоби, але вони не завжди в повному обсязі компенсуються в рамках обов'язкового медичного страхування. Тому виробники ліків на практиці намагаються підвести рівень цін на свої препарати під рівень відшкодування за рахунок державного або приватного медичного страхування.

В оптовому сегменті встановлена ​​гранична торговельна надбавка, що складається з фіксованої торгової надбавки в розмірі 0,7 євро за упаковку незалежно від вартості лікарського засобу, яка є компенсацією логістичних витрат дистриб'ютора, і гнучкою надбавки в розмірі 3,15% відпускної ціни виробника без ПДВ, але не більше 37,8 євро за упаковку (компенсація інших витрат дистриб'ютора). Для гнучкої надбавки допускаються знижки на користь аптек.

У роздрібному сегменті також встановлена ​​гранична торговельна надбавка, яка включає 3% закупівельної ціни без ПДВ + фіксована надбавка в розмірі 8,10 євро за упаковку.

При виробництві лікарських засобів в умовах аптек ціна формуються наступним чином: 90% закупівельної ціни речовини і упаковки без ПДВ + рецептурний збір (2,50 євро, 5 євро або 7 євро).

Доповідач також охарактеризував ключові обмеження в сфері відшкодування вартості лікарських засобів за рахунок медичного страхування.

Підводячи підсумки, доповідач зазначив, що предметом державного регулювання цін на лікарські засоби в ЄС є дві складові: політика ціноутворення і політика відшкодування вартості (реімбурсації) лікарських засобів. Метою державного регулювання цін на лікарські засоби є забезпечення по можливості рівних відпускних цін на одні й ті ж препарати в будь-яких аптеках. Механізм державного регулювання цін на лікарські засоби є в достатній мірі прозорим, хоча і потребує вдосконалення. Однією з головних проблем у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби в даний час є питання мінімізації витрат на відшкодування вартості лікарських засобів, перш за все інноваційних. Участь у фінансуванні витрат на відшкодування лікарських засобів приймає не тільки держава, а й певною мірою (за рахунок системи обов'язкових та добровільних знижок) також фармацевтичний бізнес і пацієнт, який сплачує страхові внески і здійснює доплати до вартості ліків.

PS

Отже, в рамках конференції прозвучала цінна інформація з перших вуст як представників регуляторних органів України та зарубіжних країн, так і провідних експертів галузі в сфері бізнесу, аналітики та юриспруденції.

Учасники заходу зосередилися на таких ключових темах, актуальних в сучасних реаліях розвитку українського фармацевтичного ринку, як державне регулювання цін на лікарські засоби в Україні, міжнародний досвід в сфері референтного ціноутворення і реімбурсації, можливості і обмеження регуляторних методів втручання в розвиток фармацевтичного ринку з метою підвищення доступності ліків для населення.

Значимість впровадження даного проекту для подальшого розвитку лікарського забезпечення громадян України та розробки механізмів страхової медицини на сучасному етапі розвитку українського фармринку важко переоцінити. Підвищення доступності ліків для пацієнтів сприятиме зменшенню поширеності захворювань і збільшення середньої очікуваної тривалості життя. А це, в свою чергу, сприятливо відіб'ється на розвитку економічного потенціалу країни.

Анна Шібаєва

Далі буде ...

З доповідями конференції можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua та www.morion.ua .

Цікава інформація для Вас: