9 цікавих фактів про фільм «Той самий Мюнхгаузен»

Історія фільму почалася з театральної постановки. Володимир Зельдін попросив драматурга Григорія Горіна написати п'єсу про барона Мюнхгаузена - актор мріяв зіграти цього героя, але не було відповідного матеріалу. Горін взяв за основу сюжети німецького письменника Еріха Распе і написав п'єсу «Самий правдивий». Поставлений по ній спектакль називався «Комічна фантазія ...» і йшов в Театрі Радянської армії з неймовірним успіхом! Подивившись постановку, режисер Марк Захаров вирішив негайно перенести її на екран.

Барон Мюнхгаузен існував насправді. Його звали Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен, він жив в XVIII столітті в Німеччині і був ротмістром російської служби. У 1744 він одружився на ризькій дворянкою Якобінія фон Дунтен, і вони прожили разом більше сорока років. Ставши вдівцем, він одружився на 17-річній Бернардіно фон Брун, яка вела такий веселий спосіб життя, що барон відмовився визнавати народжену в шлюбі дочка. Розлучення барона з дружиною був скандальним і завершився тим, що Бернардина втекла за кордон, а барон розорився. Після цього він поїхав до маленького містечка і прославився тим, що відкрив мисливський павільйон під назвою «Павільйон брехні» і розповідав там гостям неймовірні історії про свої пригоди.
Літературним персонажем барон став завдяки письменнику та історику Еріха Распе, який випустив збірник його розповідей під назвою «Брехливі або вигадані історії».

В образі барона Мюнхгаузена режисер Марк Захаров бачив тільки Олега Янковського , Хоча проти нього були і худрада, і сценарист Григорій Горін. Худрада вважав, що Янковський годиться Мюнхгаузена в сини, а Горін не вірив в здатності актора зіграти іронічного, тонкого і хитрого барона - він знав Янковського як виконавця ролей вольових і жорстких людей. Потім Горін зізнавався, що взяти іншого актора було б великою помилкою.

На роль Марти режисер хотів затвердити Тетяну Догилеву , Але худрада кандидатуру відхилив. На роль пробувалися Галина Золотарьова, Ірина Мазуркевич та інші актриси, серед яких була Олена Коренєва . Творці картини розклали фотографії всіх претенденток і вибрали Коренєву, незважаючи на те, що на фото вона зовсім не була схожа на романтичну героїню - у неї була стрижка «під хлопчика».
На користь Кореневой зіграло і те, що вона не була актрисою Захарівське «Ленкома» - у фільмі і так була зайнята солідна частина трупи. Основних жіночих ролей у фільмі було всього дві - Інна Чурикова приїжджала тільки на зйомки, а Олена Коренєва жила зі знімальною групою і постійно була оточена чоловічою увагою. Леонід Ярмольник навіть робив їй пропозицію, а на відмову повідомив, що просто брав актрису «на слабо» ...

Зйомки проходили в німецькому місті Вернігероде. У масовці і епізодах брали участь німецькі актори, був і німецький каскадер. Якось Олександр Абдулов запропонував йому помірятися силами - поборотися навіть не на руках, а на пальцях. Зчепилися вказівними пальцями, почали один на одного напирати, і тут пролунав хрускіт ... Німецький каскадер випадково вивихнув Абдулову палець! Довелося накладати гіпс, і Захаров був страшенно незадоволений таким дитячістю. В ході подальших зйомок Абдулов примудрився зламати ще й палець на нозі - відмовився від дублера в сцені зі стрибком з паркану ...

Однією з найскладніших виявилася сцена з виходом з лісу оленя з вишневим деревом на голові. Планували прив'язати гілки до рогам оленя з місцевого зоопарку, але виявилося, що олені якраз тільки скинули роги і прив'язувати просто ні до чого. Спробували знімати опудало, але його несправжність видавали скляні очі. Тоді вирішили знімати не оленя, а марала, але він не розумів, що від нього вимагається і замість проходу перед камерою починав перед нею валятися. Зрештою марала вдалося приманити ласощами, і він пройшов по потрібному маршруту. Але це була тільки половина справи ... З «вишневим деревом» на голові ходив балетмейстер з Театру оперети, який перед цим вивчив прохід марала і намагався потрапити в такт з твариною. Після чого дерево вирізали і поєднали зі зйомками марала.

«Той самий Мюнхгаузен» майже не постраждав від цензури - з нього перед прем'єрним показом вирізали всього дві сцени. У сцені з мисливцем, якому все говорили, що навчаються за його книжками, угледіли натяк на «Малу землю» Леоніда Брежнєва. Книга недавно вийшла в друк і була внесена до шкільної програми. Друга правка стосувалася «Пісеньки пастушки» у виконанні Любові Поліщук . Актриса тоді була в опалі на телебаченні і фрагмент з її участю вирізали. Співала за Поліщук співачка Жанна Різдв. Пізніше «Пісеньку пастушки» повернули на місце.

Ще одна правка трапилася набагато пізніше. У 1990-ті роки була вирізана частина діалогу Мюнхгаузена і пастора з першої серії. Діалог звучав так:
- Я читав вашу книжку ... Що за нісенітниця ви там навигадували, барон ?!
- Я читав вашу - вона не краще.
- Яку?
- Біблію.
У новій версії діалог закінчується на фразі Мюнхгаузена: «Ви, служитель церкви, пропонуєте мені жити у брехні?» - після чого пастор їде.

Знаменита фраза барона Мюнхгаузена: «Розумне обличчя ще не ознака розуму ...» - в сценарії звучала як «Серйозне обличчя ще не ознака розуму ...» Олег Янковський випадково обмовився, але новий варіант дуже сподобався Марку Захарову. Він залишив його в фільмі, незважаючи на протести сценариста Григорія Горіна.