Наш ассоциированный член www.Bikinika.com.ua

Новий альбом ДДТ - новий експеримент Шевчука

Слухаючи останній альбом ДДТ, складно уявити його в контексті будь-якого іншого часу. Хоч можна і сказати, що рисою лихоліття Шевчук наділяє майже всі свої альбоми.

«Периферія» - це альбом бунту і незгоди. І легкої сатири.

«Відлига» можна порівняти з «Миром номер нуль» - і та і інша роботи по-своєму висловлюють мрійливість і легкий страх перед майбутнім.

Втім, два цих альбому ріднить ще дещо. Перш за все - прозвучала еволюція і прихід до нового звуку. Будь то провісник легендарної «Актриси весни» або ж записаний з якимсь розривом шаблонів напівекспериментальні і еклектичний «Світ номер нуль».

Будь то провісник легендарної «Актриси весни» або ж записаний з якимсь розривом шаблонів напівекспериментальні і еклектичний «Світ номер нуль»

«Галя ходи», як альбом, можна легко поставити в один ряд з обраними роботами групи. Цю спробу групи експериментувати навіть можна назвати успішною, хоч не завжди вона була лаконічною. Частково завдяки втраті атмосферности і догляду в улюблені Шевчуком гітарні пасажі.

«Повітовий місто» хоч і нагадує одну з пісень Pixies - «Crackity Jones», все ж звучить якось по-особливому. Тепло і завзято.

Хоч і важко уявити ДДТ у вигляді панк-групи, але, як не дивно, ці ризики навіть йдуть на користь групі. Навіть спроба поставити колектив в ранг виконавців-важковаговиків в треку «Мертва людина» цілком собі вписується в образ експериментаторів.

Грубий гітарний дисторшен, взбівкі ударних, яких так бракувало на ранніх альбомах групи. Все це, втім, не дисгармонує. Стилістика витримана, мінусів майже немає.

Однак якщо подивитися на новий лонгплей ДДТ в цілому, то, безумовно, такі пісні, як «Російська весна», «Білий дім» і «Балтійське море», будуть вибиватися із загальної концепції. Втім, спроби об'єднати акустичний саунд з дисонуючими рифами і ударами по тарілках ніколи не вважалися вдалими.

А Юрій Шевчук зовсім не Майкл Джиро, щоб без наслідків для запису перевантажувати композиції і перебивати акустичні нотки вагою гітарних пасажів. Безумовно, слідуючи словами самого Юрія Юліановича, експеримент вдався.

«Галя ходи» нехай і не можна назвати самим експериментальним альбомом ДДТ, він все ж може претендувати на цей титул.

Новости