Нижній Новгород: пам'ятки та особливості міста

1. Що за місто
2. Багато роботи і середні зарплати
3. Гарна архітектура
4. дороге житло
5. Складна транспортна система
6. Зручний зв'язок з іншими містами
7. Сильна наука і освіта
8. Медицина
9. Торгівля и громадське харчування
10. Насичене культурне життя
11. Сині паркани і стріт-арт
12. Природа і туризм
13. Як кажуть в НиНо
14. Підсумки
15. Живете в Росії? Напишіть нам

Нижньогородці скаржаться, що в місті брудно, дорого і нудно. Багато моїх знайомих давно перебралися до Москви або Петербурга.

Михайло Кенегесов

народився і виріс в Нижньому Новгороді

Я їх погляди поки не поділяю, мені в Нижньому добре. Я корінний нижегородец, люблю своє місто і не хочу з нього їхати. Чому часом це буває непросто і що в місті хорошого, я розповім в цій статті.

Що за місто

Нижній Новгород - мегаполіс з розвиненою економікою і найближчий до Москви місто-мільйонник. Тут живе 1,26 млн осіб - це п'яте місце серед російських міст. Але чисельність жителів Нижнього потроху зменшується.

Ще в 2017 році місто представляв собою сумне видовище : Брудні вулиці, розбиті дороги і розвалюються будинки. Але всю весну 2018 року його посилено приводили в порядок перед чемпіонатом світу з футболу: прибирали сміття, лагодили дороги, добудовували нову станцію метро і стадіон, реставрували вокзал і фарбували фасади будинків, упорядковували громадські простору.

Для Нижнього ЧС -2018 виявився переломним моментом. На вулицях тепер набагато менше сміття, хоча все ще пильно, а в громадських місцях по-справжньому багатолюдно.

Вулиця Різдвяна - сама ошатна і тусовочна Міст через Оку, новий стадіон і собор Олександра Невського

Нижній Новгород заснували в 1221 році на високому пагорбі біля злиття двох великих річок - Оки і Волги - як фортеця на кордоні російських володінь. У 1612 році тут зібрали народне ополчення, щоб вигнати з Москви поляків і литовців і звести на престол російського царя.

У 1822 році в Нижньому відкрили найбільшу в країні ярмарок, через що місто швидко став центром торгівлі. Нижегородські купці, ремісники і ямщики стрімко збивали пристойні статки. Місто розбагатів, і з тих часів пішла приказка, що Пітер - голова, Москва - серце, а Нижній - кишеню Росії.

Коли до влади прийшли комуністи, ринкову торгівлю згорнули і розмістили в місті великі промислові підприємства, наприклад ГАЗ - Горьковський автомобільний завод, який працює до цих пір. На ньому роблять Шкоди, Фольксвагени і автобуси Мерседес Спринтер фірмової російського складання. Раніше головною продукцією заводу були Газелі і Волги, зараз роблять Газель Некст.

Комуністи перейменували місто в Горький. Під час Великої Вітчизняної війни тут виробляли техніку для фронту, а артилерійських снарядів наштампували більше, ніж на всіх заводах Німеччини. Так як місто знаходиться на схід від Москви, лінія фронту до нього не дійшла. Після війни Горький став центром військової промисловості і ядерних розробок, тому доступ до нього для іноземців повністю закрили.

Скасували ці обмеження після розвалу СРСР, тоді ж місто знову стало Нижнім Новгородом.

Дмитрівська вежа Нижегородського кремля - ​​один із символів міста. Пам'ятник Кузьмі Мініну, він показує ополчення дорогу на Москву

Багато роботи і середні зарплати

Сучасний Нижній Новгород - центр промисловості та технологій. У нас збирають автомобілі, кораблі, підводні човни, літаки і різні види зброї, а Нижегородська інжинірингова компанія «Атомстройекспорт» проектує атомні станції по всьому світу.

Ще Нижній вважається одним з центрів російської ІТ -индустрия. У нас є офіси розробки цифрових продуктів Тінькофф-банку, Яндекса, «Інтел», «Мейл-ру» та інших великих компаній. Працюють і чисто нижегородські контори, наприклад «Міра» - розробник програмного забезпечення в сфері зв'язку.

Тому в місті цінуються фахівці з технічною освітою: інженери, програмісти, проектувальники, конструктори. Їм просто знайти роботу. Часто вже на старших курсах такі хлопці проходять стажування на одному з підприємств, а після захисту диплома відразу виходять туди на роботу.

Вакансії в інших сферах зазвичай шукають через знайомих, на «Хедхантер» або звертаються в конкретні компанії безпосередньо. Але часто навіть великі фірми викладають в інтернет хороші вакансії більше для порядку, а людей шукають через перевірених знайомих і по сарафанне радіо.

За даними Ніжегородстата , Безробіття в місті станом на 1 жовтня 2018 року - 0,32%, а на одного безробітного припадає чотири відкриті вакансії. З моїх знайомих без роботи ніхто не сидить.

Вакансії Нижнього на сайті «Хедхантер»

Ще Ніжегородстат підрахував, що з січня по червень 2018 року середньомісячна зарплата ніжегородцев становила 44 600 Р, при цьому 28% жителів міста заробляють в середньому до 15 000 Р, 29% - понад 35 000 Р. Основна частина городян, 43%, отримують від 15 000 до 35 000 Р.

Два роки тому я працював рядовим чиновником в обласному уряді і з усіма преміями і надбавками отримував 28-30 тисяч. З досвіду моїх знайомих, штатному юристові в компанії і менеджеру в банку платять 35-40 тисяч. Керівник підрозділу в приватному освітньому центрі отримує 40-50 тисяч, на держслужбі - 60 тисяч, у фірмі з продажу нафтохімії - 70 тисяч.

На численних оборонних підприємствах навіть слюсар в залежності від розряду отримує 65-80 тисяч, хоча потрапити туди без потрібних знайомств важко. При цьому на звичайному машинобудівному заводі зарплата провідного інженера всього 35 тисяч. Молодому викладачеві вузу платять 10 тисяч, а доценту - 23 тисячі.

Часто чую історії, що люди отримують по 10-15 тисяч і змушені працювати відразу в декількох місцях, а багато хто називає зарплату в 25-30 тисяч рублів хорошою.

Я запитав у друзів, скільки грошей потрібно в Нижньому Новгороді, щоб нормально харчуватися, одягатися, ходити в кафе, купити машину, взяти іпотеку і раз на рік з'їздити у відпустку. Всі відповіли по-різному: комусь вистачає 45 тисяч, але багато сказали про 100 тисяч. Удвох з дружиною ми щомісяця витрачаємо близько 60 тисяч рублів, не рахуючи відпустки. Але у нас поки немає дітей і, наприклад, іпотеки.

Гарна архітектура

Нижній - це древній среднерусский місто з багатою історією. У нас в хорошому стані зберігся кам'яний кремль, побудований на початку 16 століття, а ще багато церков і храмів.

За часів СРСР Горький мав стати одним з міст майбутнього і кращим місцем для життя радянської людини. Тому в місті багато будинків побудовані за експериментальними і індивідуальними проектами.

Ока ділить місто на дві частини: гірську і зарічну. Вони сильно відрізняються один від одного. Нагорі на крутому горбистому березі височіє кремль, від якого віялом розходяться історичні вулиці, а за ними починаються мікрорайони із сучасною забудовою. Це центр міста.

Тут збереглися красиві дерев'яні та кам'яні будинки 19 століття: будівлі контор і магазинів, дохідні і житлові будинки, садиби. Більшість з них знаходиться в убитому стані. Коли хтось із приїжджих дивується, чому в центрі міста стоять гнилі бараки, ми обурюємося: «Це, взагалі-то, що не бараки, а дерев'яне зодчество і історичну спадщину!» Зносити пам'ятники архітектури не можна, але іноді старі будинки в центрі міста раптово «самовозгораются», а на їх місці потім будують елітне житло.

Нижню частину відбудували за часів СРСР, об'єднавши кілька сіл і робочих селищ навколо великих промислових об'єктів. Це великий спальний район для заводських робітників, але місцями там зустрічаються цілі шматки, де багато зроблено для комфортного життя людей: вулиці сплановані дуже грамотно, розбиті затишні зелені зони, а вдома малоповерхові.

Ще внизу ширше дороги і крупніше парки, там розташовані аеропорт, вокзал, цирк і планетарій, а до чемпіонату світу звели сучасний стадіон. Тому деякі райони нижній частині міста живуть своїм, окремим життям і наверх їх жителі виїжджають тільки на свята. Наприклад, коли жителі Автозаводу або Сормова кажуть: «Я в центр», це означає центр автозаводу або Сормова. Коли вони збираються в гірську частину, то кажуть: «Поїду в місто».

дороге житло

Люди, які шукають житло в Нижньому Новгороді, можуть вибирати з безлічі варіантів: на вторинному ринку вісім тисяч квартир, а кількість новобудов стає дедалі більше.

Зараз в Нижньому налічується 88 житлових комплексів, 40 з них вже здані. Це багатоповерхові будинки-мурашники, які стоять впритул один до одного, з недостатньою кількістю паркувальних місць і невеликими майданчиками для прогулянок.

Ціни на житло високі. На первинному ринку середня вартість квадратного метра становить 59,7 тисяч рублів, на вторинному - 61,2 тисяч. У сусідній Саратовській області середній житловий квадратний метр коштує 25,9 тисяч рублів, а в Ульяновської - 28,9 тисяч. згідно дослідження ринку житла , Щоб купити квартиру в Нижньому Новгороді, жителю міста потрібно збирати на неї в середньому вісім років. Це один з найвищих показників по Росії, вище тільки в Приморському краї.

Основна частина квартир на вторинному ринку відноситься до найнижчої цінової категорії: це однушки до 3 млн рублів, таких 57,5% від загального ринку житла. Двушки за ціною від 3 до 5 млн займають 28,5%. Вартість трикімнатної квартири в хорошому стані починається від 5 млн рублів, всього їх на ринку 13,9%. Половина розташована в історичному центрі міста, тому їх середня ціна - 8-10 млн.

Сталінки на Верхневолжской набережній. Тут високі стелі і красивий вид з вікна. В одному з таких будинків знаходиться найдорожча квартира Нижнього, вона стоїть 50 млн рублів

Ціни на оренду житла адекватніше. Однокімнатні квартири в нижній частині міста знімають за 9-13 тисяч, у верхній - за 10-40 тисяч. Оренда трикімнатних квартир внизу стоїть 10-25 тисяч, нагорі - 20-80 тисяч. Шукають житло зазвичай через друзів або знайомих агентів. Невеликі квартири часто здаються без застави. За гарне житло в центрі можуть попросити заставу в розмірі трьох місячних платежів.

У мене трикімнатна квартира в цегляному будинку 2003 року побудови, за комуналку я плачу 7 тисяч влітку і 9 тисяч взимку. Друзі за однушку в новобудові платять 3500, за двокімнатну - 6-7 тисяч. У хрущовках комуналка обходиться в 3500-5000 на місяць, в сталінках - від 8 до 10 тисяч за рахунок великої площі квартири.

Складна транспортна система

Нижній навпіл розділяє широка Ока. Через неї в межах міста перекинуто чотири мости. У годину пік на них утворюються пробки: вранці наверх, ввечері вниз. Якщо на мостах трапляються аварії, починається сильний дощ або сніг, то в пробці можна простояти кілька годин. Інша причина пробок - вузькі вулиці і відсутність дублерів для головних проспектів.

У Нижньому працюють всі основні види громадського транспорту, навіть міська електричка , Яка з'єднує околиці міста на двох берегах без необхідності їхати через центр.

Пам'ятник нижегородському трамваю. Російський трамвай з'явився саме в Нижньому. Першу лінію відкрили на честь Всеросійської художньо-промислової виставки 1896 року

Квиток коштує 28 Р. Якщо купити транспортну карту, можна протягом години робити необмежену кількість пересадок на різні види транспорту, разово заплативши 26 Р. Такий же квиток на півтори години коштує 40 Р. У багатьох приватних маршрутках це не працює, і з карти кожен раз будуть зніматися гроші. Зате навіть в маршрутках можна платити пейпассом.

У місті є метро, ​​третє за віком на території Росії. Але з 15 станцій 14 знаходяться в нижній частині міста. Нагорі тільки одна станція, зате завдяки їй в годину пік люди доїжджають з центру до вокзалу без пробок.

Проїзд в метро теж коштує 28 Р, якщо платити пейпассом - 26 Р

Раніше все місто був заповнений газелями і Пазік - продукцією місцевого автопрому. Перед ЧМ -2018 керівництво міста закупило просторі автобуси. Були навіть комфортні автобуси-гармошки з кондиціонерами і без сходинок. Останнім часом я їх зовсім не бачу: кажуть, все гармошки перевели вниз, тому що в центрі вузькі вулиці і таким автобусам складніше розгортатися.

Я живу в центрі міста і громадським транспортом користуюся рідко. Зазвичай їжджу на машині, і для мене місто велике, але компактний: без пробок в будь-яку частину Нижнього добираюся в межах півгодини.

У спокійний час по центру таксі возять за 100 Р. Поїздка від стадіону в нижній частині міста до житлового району нагорі коштує 150-200 Р. З центру на вокзал можна доїхати за 150-170 Р, це 4,5 км. В аеропорт - за 400-500 Р, до нього 18 км.

До Нижнього дістався каршерінг. В середньому хвилина оренди автомобіля коштує 5-7 Р, з шести до восьми ранку - 3 Р. Сервіс прийшов до нас на початку 2018 року з 50 автомобілями, але до кінця року парк хочуть довести до 350. Часто зустрічаю такі машини нагорі, особливо у дворах житлових будинків. Мабуть, сервіс користується попитом у ніжегородцев.

Хтось залишив «Делімобіль» на парковці ТЦ в центрі міста Автобус ПАЗ в новому дизайні. Чорне в чохлі - це підйомник для дитячих колясок і інвалідних крісел. Забезпечити безбар'єрне середовище на транспорті було одним з вимог ФІФА

Ще в місті діє канатна дорога, яку запустили в 2012 році. Вона пов'язує Нижній з містом Бором на іншій стороні Волги. По звичайній дорозі відстань між містами - 27 км, безпосередньо по канатці - 4 км.

Наша канатка - друга за довжиною в Європі з тих, що використовуються як громадський транспорт. Кожен день жителі Бора приїжджають на ній в Нижній на роботу. Я завжди ката гостей на канатці, тому що з неї відкриваються красиві види на місто з річки. Ціна квитка в одну сторону - 100 Р, час у дорозі - 12 хвилин.

Вид на опори нижегородської канатної дороги

Зручний зв'язок з іншими містами

Від нас до Москви на машині 424 км, або 5-6 годин, приблизно стільки ж до Казані. До Пітера близько 1100 км через Москву, або 15 годин. До чорноморського узбережжя теж не дуже далеко, всього 2500 км. Одного разу я проїхав цю відстань за 30 годин з короткими зупинками.

До Москви можна доїхати на швидкісному поїзді за чотири години. Ходять дешеві «Ластівки» з квитками від 500 Р і поїзди покомфортнее: «Стрижі» і «Сапсан», від 1400 Р. Цього року запустили «Сапсан» до Петербурга. Квитки коштують від 5 тисяч в одну сторону, зате, виїхавши о п'ятій ранку, вдень вже будеш в Північній столиці.

Летіти до Москви 45 хвилин, тому Нижній очолив рейтинг міст Росії , Жителі яких найчастіше літають через столичні аеропорти. Прямий рейс до Москви коштує від 4 тисяч. Квитки на рейси в Петербург - від 7 тисяч. Ще літаки літають в Ростов, Казань, Перм і Самару. У весняно-літній сезон з'являються рейси до Сочі за ціною від 10 тисяч рублів. За кордон безпосередньо з Нижнього літають літаки в Мінськ, Дубай, Анталью і Пхукет.

Ще в Нижньому є річковий порт, тому влітку на теплоході можна дістатися до Москви, Пітера, Ростова-на-Дону, Астрахані, Пермі і невеликих міст на Волзі.

Сильна наука і освіта

У Нижній Новгород добре приїжджати вчитися, особливо якщо не вистачає грошей або балів ЄДІ для Москви або Пітера. У місті вісім університетів, п'ять інститутів і три академії.

Головний вуз міста - Нижегородський державний університет ім. Н. І. Лобачевського. Він заснований в 1918 році на базі евакуйованого в роки Першої світової Варшавського політехнічного інституту. Навчання на фізичному факультеті коштує 109 000 Р в рік, за напрямом «наноелектроніка» - 120 500 Р.

Нижегородський технічний університет ім. Р. Є. Алексєєва готує інженерів і конструкторів для всіх заводів нашого міста. Він знаменитий розробками судів на підводних крилах і екранопланів - це такі літаки-кораблі, які летять над поверхнею води. Навчання за напрямом «авіаційна та ракетно-космічна техніка» коштує 163 000 Р в рік.

Ще в Нижньому Новгороді є архітектурно-будівельний, лінгвістичний, педагогічний і медичний університети, сельхозакадемия, академія МВС і школа ФСБ, консерваторія, а також вуз, де готують моряків і конструкторів-суднобудівників.

У місто їдуть іноземні студенти з Африки, Близького Сходу і Південно-Східної Азії. Але по співвідношенню ціни і якості освіту в Нижньому програє сусіднім регіонам. Мій друг з Єгипту хотів приїхати до нас, щоб вчитися на інженера, але порахував всі витрати і вибрав Іжевськ: жити і вчитися там виявилося дешевше.

Медицина

Кілька разів я потрапляв в нижегородські лікарні. Там чисто, в багатьох місцях свіжий ремонт і в цілому порядок. Правда, одного разу мені намагалися продати операцію, яку повинні були зробити безкоштовно.

У 2017 році я пройшов диспансеризацію в районній поліклініці. Це не сучасний госпіталь з американських фільмів, але все було пристойно і без черг. Єдину багатогодинну чергу я вистояв, щоб зробити безкоштовну флюорографію.

У Нижньому працює інститут травматології і ортопедії - НІІТО. Туди на лікування везуть пацієнтів з інших регіонів. Людей з травмами в НІІТО збирають буквально по частинах. Я лежав у ньому зі складним переломом руки: роздроблену на друзки кістка мені зібрали через два маленьких проколу в плечі і вставили всередину кістки титановий штифт. Сама операція, «запчастини» і тиждень в комфортній двомісній палаті обійшлися мені в 50 тисяч, але туди потрапляють і з безоплатної квотою.

Ще в місті багато приватних медичних центрів. До деяких можна прикріпитися по ОМС і частина медичних послуг отримувати безкоштовно: як у звичайній поліклініці, тільки без сидіння в черзі. Уже 10 років я лечу собі так зуби: в хорошій приватній стоматології і абсолютно безкоштовно.

Торгівля и громадське харчування

Навколо Нижнього багато сільгоспугідь, рибницьких і фермерських господарств, тому з якісними продуктами проблем не виникає, якщо знати, де їх купити. Наприклад, гарне м'ясо і молочка продаються в нижегородської мережі «Мяснов», а риба - в гастрономі «Море & more». У верхній частині міста постійно відкриваються маленькі фермерські магазини і сирні лавки, а потім закриваються, тому що ціни там вище і звичайні ніжегородци закуповуються в федеральних мережах: «Спар», «Ашані», «Перехресті», «Пятерочка», «Магніт», «Стрічці», «Окее» і «Метро».

Я закуповувати в «Ашані», потрібні продукти докуповую в «Спар» біля будинку, але там дорожче. Зазвичай в тиждень на продукти у нас з дружиною йде 3000-3500 Р, в цілому за місяць ми витрачаємо на їжу 12-15 тисяч.

Екзотичні продукти в Нижньому поки що рідкість. Наприклад, пітахайю я вперше побачив в наших магазинах тільки влітку 2018 року Хумус теж став помічати на прилавках тільки на початку 2018 року

Щомісяця в місті відкриваються нові заклади громадського харчування: спочатку трапився бум хинкальную, потім Нижній накрила хвиля барів і бургерной. Тенденція останнього року - стрітфуд у всіх його проявах: фалафель, хумус, фрикадельки і хот-доги.

У більшості закладів багатолюдно тільки під час бізнес-ланчу, а вечорами рідко де зустрінеш повну посадку. Бізнес-ланч коштує 280-350 Р за три страви. Якщо замовляти з основного меню, то поїсти виходить в середньому на 500-700 Р без алкоголю, а з алкоголем - на 1000-1500 Р.

Десять років тому на зупинці у середньому ринку навпроти нижегородської телевежі відкрився ларьок, в якому, як і всюди, стали продавати шаурму. З незрозумілої причини люди з усього центру почали ходити за шаурмою саме туди. Якось у неділю о першій годині ночі я проїжджав повз і побачив, що черга за шаурмою розтягнулася метрів на сто. Потім ларьок знесли, але ті ж господарі відкрили новий заклад на сусідній вулиці і назвали його «Та сама шаурма на середньому». З тих пір місце стало легендарним: кожен житель міста знає, що якщо хочеш дешево і смачно поїсти, особливо вночі, то потрібно їхати за шаурмою на середньому.

У кожному районі по кілька торгових центрів. Деякі з них не витримують конкуренції і прогорають. У самому центрі Нижнього один з ТЦ виставлений на продаж за 80 млн рублів - рік тому за нього просили мільярд.

Найбільший ТЦ - це «Мега». Її головна цінність для ніжегородцев в тому, що там є Ікея. Влітку 2018 року внизу відкрили «Леруа Мерлен», так що товарами для ремонту ніжегородци тепер забезпечені.

Насичене культурне життя

У Нижньому Новгороді п'ять великих державних театрів: драми, комедії, опери та балету, ляльок і юного глядача. Працюють і незалежні майданчики. Наприклад, мій знайомий відкрив «Центр театрального майстерності» , Де ставлять вистави молодих російських драматургів, а у вільний час проводять акторські курси для всіх бажаючих.

Ще в місті є цирк, планетарій і великий краєзнавчий музей в шикарній купецької садиби. У Нижегородському художньому музеї представлена ​​багата колекція робіт російських та європейських художників, наприклад зараз проходить виставка російських імпресіоністів. Нове мистецтво зазвичай виставляють на приватних майданчиках, наприклад в галереї сучасного мистецтва «Футуро».

У плані культури моє найулюбленіше місце в місті - державний центр сучасного мистецтва «Арсенал». Там часто проходять виставки, присвячені історії та сучасності міста, приїжджають іноземні гості, які читають лекції і проводять майстер-класи. Вхідний квиток на експозиції коштує 200 Р, але щосереди в музеї вільний вхід.

Нижегородський академічний театр драми працює в цій будівлі вже 122 роки. У місті сформувалася своя акторська школа, в 2018 році їй виповнилося 100 років На футбольних матчах повно людей: ніжегородци приходять подивитися на новий стадіон

У Нижньому кілька нічних клубів і концертних майданчиків. До нас постійно приїжджають московські та іноземні артисти. Наприклад, «брейншторм» і «Мгзавребі» бувають у нас щороку. Бейонсе і «Депеш мод» у Нижній чомусь не заглядають, а ось «А-ха» або «Скорпіонс» з черговим прощальним туром бувають.

Щороку недалеко від міста, на природі, проходять два заходи, на які з'їжджаються люди з усієї центральної Росії: фестиваль стихій «Вафест» і рейв в чистому полі «Альфа-Ф'юче-піпл».

Ще одна розвага ніжегородцев - спорт. Нижегородська хокейна команда «Торпедо» відіграє в КХЛ і виходила в чвертьфінал Кубка Гагаріна в 2012 і 2016 роках. Футбольний клуб «Нижній Новгород», відроджений після появи в місті сучасного стадіону, грає в першому дивізіоні і б'ється за вихід у прем'єр-лігу. Квиток на хокей коштує від 600 Р, на футбол - від 200 Р.

Сині паркани і стріт-арт

Місцеві іноді називають місто Сінезаборском, тому що останні 15 років все, що в Нижньому ремонтується, будується, розвалюється або закинуто, закривали синіми будівельними парканами.

Наприклад, на нижневолжских набережній синій паркан стояв 10 років, поки влада намагалася навести там порядок. Вдалося їм це тільки перед самим початком ЧС, але вийшло цілком симпатично.

Зараз синіх зборів стало набагато менше, і нижньогородці навіть стали по ним сумувати: хтось називає в їх честь закладу, хтось влаштовує інсталяції.

Ось такими синіми парканами був заставлений весь місто

В останні роки в Нижньому виросло ціле покоління вуличних художників, які своїми роботами стали привертати увагу городян до того, в якому стані знаходяться вулиці і будинки.

Хтось навіть називає Нижній столицею російського стріт-арту, тому що у нас проводиться фестиваль «Місце» , На який з'їжджаються вуличні художники зі всієї країни.

Природа і туризм

Нижній - мальовниче місто. З високого пагорба на кремлівської, або Верхневолжской, набережній в гарну погоду видно на багато кілометрів навколо. Коли я привожу гостей на набережну, вони округлюють очі і кажуть: «Так ось навіщо сюди всі їдуть!»

За річкові пейзажі місто люблять кінематографісти: у недавно вийшла комедії «Я худну» головні герої живуть в будинку з вікнами на Волгу і кожен день милуються її видами. Герой Хабенського з серіалу «Метод», який повністю знімали у нас, живе на покинутому елеваторі під Метромена. А в «Жмурках» Олексій Балабанов зняв центральні вулиці Нижнього ще до реставрації, щоб передати атмосферу розрухи і криміналу кінця 90-х.

Приїжджі кажуть, що Нижній - дуже зелене місто. У центрі збереглися масиви приватного сектора, сади і вулиці яких засаджені деревами. У 15 хвилинах від кремля розташований Щелковский хутір - це велика зелена зона з гаями і озерами. А на іншому березі Волги відразу починається ліс, тому восени все місто їде туди за грибами.

Горьковское море - штучне водосховище у місцевої ГЕС. Тут чиста вода, тому купатися одне задоволення, тільки від міста далеко

Навколо Нижнього Новгорода розташовано багато туристичних місць: Городець з народними промислами та містом майстрів, Семенов, на фабриках якого виробляють хохлому. У Виксі вже багато років проводять масштабний фестиваль урбаністики та проектування комфортного міського середовища - «Арт-яр». Завдяки йому Викса тепер - це один великий арт-об'єкт і перше місце для відвідування в Нижегородської області після Нижнього.

Ще в двох годинах їзди від міста є озеро Светлояр - пам'ятник природи федерального значення. За легендою, під товщею води знаходиться невидимий град Кітеж, який пішов під воду з усіма своїми жителями, щоб сховатися від монголо-татарських військ. Кажуть, в особливі дні з глибини доноситься передзвін міських дзвонів, а крізь водну гладь можна розглянути храми і будинки.

У православну обитель в селі Дивеево стікаються віруючі з усієї країни, щоб припасти до мощів святого Серафима Саровського і набрати води з святих джерел. А в селі Велике Болдіно знаходяться колишні володіння Пушкіна, там пройшов період його творчості, який потім назвали Болдинской восени.

Навколо Нижнього безліч мальовничих озер з чистою водою, і влітку там НЕ продихнути від напливу городян. До цих озер від міста їхати півтори години, тому тут тихо і безлюдно

Як кажуть в НиНо

Приїжджі помічають, що нижньогородці окают і якают, наприклад в словах «дев'яносто» або «Яйце». Близькість до Москви стирає цю особливість в самому Нижньому, але в області вона зустрічається часто.

Ще у нас використовують слівце «чай», наприклад у фразах «Ну ми, чай, з тобою друзі» або «Ну він, чай, здогадається».

Буває, літні батьки бурчать, що їхні діти виглядають як «одяжкі», тобто бездомні. А друзі, які переїхали до Пітера, скаржаться, що іноді їх не розуміють, коли вони говорять «забратися» в значенні «поміститися кудись», наприклад: «Мої речі не забралися в чемодан». Якщо у нас хочуть щось полагодити, то кажуть «обігнати», тому все місто перед ЧС був грунтовно «зробив».

Про дві частини міста - гірську і зарічну - ніжегородци кажуть «нагорі» і «внизу». Наприклад, в розмові нижегородец може зізнатися: «Та я взагалі внизу живу».

Іноді приїжджі для простоти називають місто «НиНо», і ця форма поступово приживається - є навіть однойменний готель. Така фамільярність бісить багатьох городян, але мені, навпаки, подобається.

Олень - ще один символ Нижнього. Раніше диваків в нашому місті часто жартома називали оленями

Підсумки

Для мене Нижній Новгород - це золота середина, в ньому все в міру: місто в міру великий, в міру сучасний і в міру затишний. Він не дає казкових перспектив, але й не висмоктує всі життєві сили. Я не відчуваю, що живу в європейському місті, де все продумано і організовано, але це і не сумна провінція.

Сподіваюся, що поліпшення, що почалися перед чемпіонатом, будуть йти в місті і далі, хоча б до 2021 року, коли Нижній відзначить своє восьмісотлетіе. А там подивимося: Росія - це не країна для довгострокового планування.

Чи варто переїжджати в Нижній Новгород? Навіть не думайте. Нам тут і так норм. А ось гостям ми завжди раді.

Живете в Росії? Напишіть нам

Ми шукаємо людей, які живуть у великих містах в регіонах. Якщо ви готові написати статтю про ваше місто і ціни в ньому - на житло, продукти, транспорт, розваги - поділіться з нами досвідом: [email protected]