Спадщина святих батьків - Свт. Василь Великий. Бесіди на Шестоднев. Бесіда 7. Про плазунів

1. Святі по вѣкам'

Святі по вѣкам'

Святі за алфавітом

Св. Василій Великій народився близько 330 р Вь Кесаріі Каппадокійской од благочестівих' і благородних' батьків-хрістіан'. Первісне дѣтское воспітаніе он 'дістав од благочестивої бабки своєї Макрини, а первия правила краснорѣчія слухав у батька свого Вь Неокесаріі. Досягши юношескаго віку, св. Василій відправився подорожувати по знаменітим' тогдашнім' городам', щоб довершити своє образованіе. Вь Аѳінах' он 'встрѣтіл' Григорія Богослова , Зійшовся зй нім 'і за все життя залишався вѣрнѣйшім' його другом'. Здѣсь он 'ізучал' граматику, риторику, астрологію, математику, філософію і медицину, і оказал' Вь ніх' самі блестящіе успѣхі. Владѣя високім' умом' і мудростію, св. Василій вмѣстѣ зй тѣм' відрізнявся благонравіем', кротостію і чістим' жітіем'. Повернувшись Вь Кесарію, св. Василій нѣсколько часу ісправлял' посаду адвоката; затѣм', прийнявши крещеніе, вмѣстѣ зй званіем' читця, он 'по схильності Кь чернецтву, відправився вивчати чернече життя Вь Сіріі, Палестінѣ і Егіптѣ. Повернувшись із 'свого путешествія, он' оселився Вь пустинѣ бліз' Неокесаріі, посвятів' себе подвігам' посту і молитви. далѣе >>

І рече Бог: так ізведут' води гади душ' жівих' за родом, і птиці летающія по тверді небеснѣй, за родом (Бут. 1, 20). За сотвореніі свѣтіл' наповнюються і води тваринами, щоб і ця область була прикрашена. Земля отримала вже украшеніе Вь свойственних' їй проізрастеніях'; і небо імѣло також цвѣти свої - звѣзди, і, немовби два ока, прикрашала його подружжя велікіх' свѣтіл'; залишалося і водам' дати пристойну украшеніе. Вийшло повелѣніе; і зразу рѣкі проізводят', і озера раждают' свойственниі себѣ і естественния породи; і море чревоболѣзнует' усякого виду плаваючими тваринами. Гдѣ тільки не була вода, Вь болотах' і тіністих' мѣстах', - вона не залишається бездѣйственною і не бере участі Вь размноженіі тварюк. Бо нѣт' сомнѣнія, що із 'води воскіпѣлі жаби, мошки і комарі. Видиме нинѣ служіт' доказом і прошедшаго. Так ', всяка вода спѣшіла виконати повелѣніе Зиждителя; дѣятельная і самодвіжно життя тварин, котрих породи навіть незліченні, негайно явлена ​​великою і невимовною Божіею силою, тому що повелѣніем' Божіім' повідомлена водам' здатність жівораждать.

Д а ізведут' води гади душ' жівих'. Тепер Вь перший раз твориться тварина істота і обдароване чувством'. Бо растенія і дерева, хоча їм приписується життя, как 'імѣющім' поживну і рослинну силу, ще не жівотния і не одушевленния тварі. Через це так ізведут' води гади. Все плаваюче, плавает' чи по поверхні Вод, або разсѣкает' водния глибини, прінадлежіт' Кь пріродѣ плазунів, тому що влачіт' тѣло по водѣ. Хоча нѣкотория із 'водяних' жівотних' імѣют' ноги і могут' ходити (особливо такі многія із' водоземних', как 'щось: тюлені, крокодили, бегемоти, жаби і раки); але їм свойственнѣе плавати. Отож, ізведут' води гади. Яка порода опущена Вь сих, немногіх' словах'? Чтó не включається Вь етом' зіждітельном' повелѣніі? Не включаються чи жівородящія, які: тюлені, Делфіно, гнюсі і подобния їм, так 'називаемия, хрящеватия риби? Не включаються чи мечущія ікру, які майже всѣ породи риб' твердочешуйних' і мягкочешуйних', снабженних' пір'ям і не снабженних' ними? Глас повелѣнія краток', або краще сказати, це не глас, а тільки мановеніе і устремленіе волі, але думка, яка полягає Вь повелѣніі, стільки ж многооб'емлюща, скільки є разлічій і сходств' у риб', котрих всѣх' описатидокладно той же значіт', чтó і сочесть морскія хвилі, або спробувати долонею вимѣрять воду Вь морѣ.

Д а ізведут' води гади. Вь чіслѣ їхні знаходяться і морскія, і прібрежния, і водящіяся Вь глубінах', і жівущія на камнях', плавающія стадами і поодіначкѣ, кити, огромния і мелкія риби. Від цього тієї ж сили, од одінаковаго повелѣнія одержує битіе і велике і мале.

Д а ізведут' води. Сім' показано Тобі, що плавающія жівотния імѣют' природне спорідненість зй водою; чому риби, ненадовго разлученния зй водою, умірают', тому що не імѣют' диханія, щоб втягувати Вь себе етот' воздух'. Але чтó для земних' жівотних' воздух', то для породи плавающіх' вода. Причина сему очевидна. Вь нас' є легке, наповнене порожнечами і щілинами, і грудобрюшная, яка, чрез' расшіреніе грудей приймаючи Вь себе воздух', провѣтрівает' і прохлаждает' внутренній жар', а у ніх' расшіреніе і сжатіе жабер', прінімающіх' і випускающіх' воду, заступает' мѣсто диханія. У риб' власне своє назначеніе, власна своя природа, отдѣльная їжа, своєрідне життя. Тому жодне із 'плавающіх' жівотних' НЕ может сдѣлаться ручним' і взагалі терпѣть прікосновенія руки человѣческой.

Д а ізведут' води гади душ' жівих' породу. Тепер повелѣвает' проізойдті начаткам' кожної породи, і немовби нѣкоторим' сѣменам' єства, а безліч жівих' тварюк приховано Вь послѣдующем' преемствѣ, коли потрібно їм будет рости і множитися. Кь іншого роду прінадлежат', так 'називаемия, черепокожния, напрімѣр': раковини, гребінки, морскія равлики, Веретенко, і тисячі разнообразних' устріц'. Інший знову кромѣ цього рід составляют', так 'іменуемия, мягкочерепния: краби, раки тощо. Кь іншому сверх' цього роду прінадлежат', так 'названі, слимаки, імѣющіе плоть м'яку і губчасту: поліпи, каракатиці, і їм подібні. І між цими знову є незліченні разлічія; бо дракони, мурени, вугри, які водяться Вь ілістих' рѣках' і озерах', за подібністю природи своєї, прібліятаются болѣе Кь ядовітим' гадів, ніж Кь рибам'. Інший рід мечущіх' ікру, і інший - жівородящіх'. Жівих' дѣтей раждают' в'юни і мокриці, і взагалі жівотния, так 'називаемия, хрящеватия. Жівородящіе суть: велика частина кітов', Делфіно і тюлені, про які разсказивают', що вони новорожденних' дѣтей своїх, чѣм' небудь іспуганних', прийнявши знову Вь черево, прячут' там'.

Д а ізведут' води за родом. Інший рід составляют' кити, і інший - мелкія риби. І знову, між рибами є незліченні різниці, разлічаемия по родам'; у ніх' і імена свої, і їжа несхожих, і зовнішність, і величина, і якості плоті - все раздѣлено між собою, імѣет' вельми Великія різниці і відноситься Кь разлічним' відам'. Хто із 'наблюдавшіх' властивості риб' Вь состояніі перерахувати нам' різниці пород'? Хоча вони говорять про себѣ, що Вь велікіх' стадах' риб' могут' опредѣлять навіть число; проте ж хто із 'состарѣвшіхся на взморьях' і берегах может разсказать нам' детальну історію всѣх' риб'? Іния породи ізвѣстни риболовам' Індійскаго моря, іния рибним' промишленнікам' Егіпетскаго затоки, іния - островітянам', іния Маврузіям' [1] . Але все, і мале і велике, однаково вироблено оним' первим' повелѣніем', оною невимовною силою. Багато несходств' Вь образѣ життя, багато різниць і Вь расположеніі кожної породи. Велика частина риб' НЕ насіжівают' яіц', как 'птиці, що не вьют' гнѣзд', що не вскармлівают' зй трудом' дѣтей своїх, але вода, прийнявши виметанную ікру, проізводіт' із' нея тварина. І у кожної породи способ' распложенія неізмѣнен' і буває без 'смѣшенія зй другою природою. Неможливо таке ж распложеніе риб', как 'распложаются ослиці на сушѣ, або неможливі такія ж совокупленія, какія бувають у нѣкоторих' птіц', проізводящіх' од себе смѣшанния породи. Між рибами нѣт' вооруженних' зубами Вь половину, как 'в нас вол' і вівця. Бо жодна із 'ніх' НЕ імѣет' Жванія, виключаючи развѣ скара, про яке оце разсказивают'. Але всѣ риби забезпечені вельми частими і гострими зубами, щоб їжа при продолжітельном' жеваніі не розтікалася; бо, якби не скоро була раздробляема та передавання чреву, то під час самого ізмелченія могла б буря бути водою.

П шукаючи ж разлічним' рибам' опредѣлена різна, по роду кожної. Однѣ харчуються ілом', другія Пороста, іния задовольняються травами, що ростуть Вь водѣ, велика ж частина пожірают' друг 'одного, і менша із' ніх' служіт' поживою більшою. Іноді трапляється, що овладѣвшая меньшею себе дѣлается здобиччю іншого, і обѣ переходят' Вь одне черево послѣдней? Чтó ж інше дѣлаем' і ми люди, пригнічуючи нізшіх'? Чѣм' різниться од цього послѣдней риби, хто по зажерливістю богатолюбію у всепоглощающія нѣдра свого хабарництва сокривает' безсільних'? Он 'овладѣл' достояніем' ніщаго, а ти, уловів' його самого, сдѣлал' частію свого стяжанія. Ти виявився несправедлівѣе несправедлівих' і любостяжательнѣе любостяжательнаго. Дивись, щоб і тебе не постіг' однаковий конец' зй рибами - уда, верша, або сѣть. Без 'сомнѣнія ж, і ми, совершів' багато неправд', що не ізбѣгнем' послѣдняго наказанія.

П рімѣчая вже і Вь слабом' жівотном' багато хитрості і лукавства, бажаю, щоб ти ізбѣгал' подражанія дѣлающім' зло. Рак' жаден' до м'яса устриці; але йому важко зловити цю здобич, у якій оболонці череп'. Бо сама природа несокрушімим' оплотом' убезпечила нѣжную плоть устриці, чому і називається вона черепокожною. І позаяк двѣ вогнутия раковини, щільно прілаженния одна Кь інший, абсолютно закривают' устрицю; то кліщі рака за потребою залишаються недѣйствітельнимі. Що ж он 'дѣлает'? Как скоро відіт', що устриця Вь безвѣтреном' мѣстѣ зй наслажденіем' грѣется і откривает' половинки свого черепа солнечним' лучам', непрімѣтно вбросів' Вь ніх' камінь, препятствует' закритися і овладѣвает' здобиччю, недостаток' сили замѣнів' вигадки. Така зловмисно Вь жівотних' НЕ одаренних' ні разумом', ні словом! А я хочу, щоб ти, подражающій умѣнью і спритності раков' снискивать їжу, утримувався од шкоди бліжнім'. Таков' тот, хто зй коварством' пріходіт' Кь братові, содѣйствует' невзгодам' ближнього, радіє чужими бѣдамі. Бѣгай того, щоб наслідувати людям' предосудітельним'; задовольняйся собственним'. Злидні, при істінном' самодовольствѣ, для цѣломудренних' предпочтітельнѣе всякого наслажденія.

Н е можу промовчати про лукавствѣ і злодійкуватості поліпа, який всякій роз'єм прінімает' цвѣт' каменю, Кь якому легко прістает'; чому многія риби, без 'опасенія плаваючи, наближаються Кь поліпу, точно как Кь каменю, і дѣлаются готовою здобиччю хитруна. Такі нравом' тѣ, які угождают' всякої переважної влади, кожен роз'єм погодяться зй обставинами, не тримаються постійно одного і того ж намѣренія, зручно дѣлаются то тѣм', то другім', зй цѣломудреннимі уважают' цѣломудріе, зй нестримливі нестримливі, Вь угодность всякому перемѣняют' расположенія. Від цього такіх' людей не легко ухилитися, і врятуватися од наносімаго ними шкоди; тому що задумане ними лукавство глибоко закрито личиною дружби. Людей такого характеру Господь називает' вовками хижими, які є у одеждах' овчіх' (Матѳ. 7, 15). Бѣгай на все ізворотліваго і многолічнаго вдачі, домагайся істини, щирості і простоти. Змѣя пестровідна, за те і засуджена плазувати. Праведнік' НЕ лукав', как 'і Іаков' (Бут. 25, 27). Тому вселяет' Господь едіномисленния Вь домь (Пс. 67, 7).

З ІЕ море велике і просторе; тамо гади, ихже нѣсть числа, тваринна мала зй великими (Пс. 103, 25). Однак ж у ніх' є мудрий і упорядкованих порядок'. Ми не засуджувати тільки повинні риб'; у ніх' є нѣчто і гідне подражанія. Яким-'чином кожна порода риб', получів' Вь удѣл' зручну для себе країну, не дѣлает' нашествій на другія породи, але жівет' Вь собственних'' своїх предѣлах'? Ні одін' землемѣр' НЕ отводіл' їм жіліщ', онѣ НЕ огороджені стѣнамі, що не отдѣлени рубежами, але безспірне кожної породѣ віддана корисне. Одін' залів' прокармлівает' такія породи риб', а інший - другія; у множествѣ водящіяся здѣсь риби рѣдкі Вь другіх мѣстах'. Чи не раздѣляет' гора, підносить острия вершини, що не пересѣкает' переходу рѣка; але є якийсь закон' природи, який так само і правдиво, згідно зй потребами кожної породи, распредѣляет' їм ​​мѣста проживання. Але ми не такі. Йзь чого оце видно? Йзь того, що прелагаем' предѣли вѣчния, яже положили батьки наші (Прип. 26, 28). Перерѣзиваем' землю, совокупляем' домь Кь дому і село Кь селу, та ближнього от'імем' що (Іс. 5, 8). Кити знают' опредѣленное їм природою мѣстопребиваніе; вони зайняли море, що лежить внѣ обітаемих' стран', що не імѣющее островів, за котрим нѣт' вже жодної твердої землі; чому воно не кораблеходно; ні цікавість, ні яка-небудь злидні не побуждают' пловцев' пускатися Вь нього. Оце-то море заняв' кити, завбільшки, как 'сказивают' самовидці, уподобляющіеся велічайшім' горам', пребивают' Вь собственних'' своїх предѣлах', що не дѣлая шкоди ні островам', ні пріморскім' городам'. Так ', кожна порода поселяється Вь назначенних' їй частях' моря, немовби Вь городах', або селах', або древніх родових' отчінах'.

А є і перехожія риби. Онѣ, немовби за загальним совѣщанію зібравшись на переселеніе, всѣ відправляються под однім' знаменем'. Бо, как 'скоро наступіт' опредѣленное для ніх' час чадородія, піднявшись із' разних' залівов', і побуждаемия общім' законом' природи, поспѣшают' Вь сѣверное море. Під час цього восхожденія побачиш риб', соедіненних' немовби Вь одін' поток', і текущіх' чрез' Пропонтиду Вь Евксінскій Понт'. Хто ж їхні двіжет'? Яке царський повелѣніе, какіе укази прибиті на площі ізвѣщают' про наступівшем' срокѣ? Хто у ніх' провідники? Бачиш, как 'Божіе распоряженіе все замѣняет' собою і доходіт' до самих' малих' тварюк!

Р иба НЕ прекословіт' Божу закону; а ми человѣкі НЕ соблюдаем' спасітельних' наставленій. Чи не зневажай риб' тому, що онѣ абсолютно безмовна і нерозумні; але бійся, щоб не сдѣлаться Тобі неразумнѣе і риб', чрез' протівленіе постановленію Творця. Вислухай, чтó ледь не говорять Тобі риби своїми дѣйствіямі: «ми для продолженія роду збираємося Вь це далеке странствованіе». У ніх' нѣт' свого розуму, але є природний закон', крѣпко Вь ніх' заснований, і показивающій, чтó їм дѣлать. «Підемо, - говорять онѣ, - Вь сѣверное море». У ньому вода солодше, ніж Вь прочіх' морях', тому що сонце стоїть над ним не довго, і не ізвлекает' із 'нього променями всього годнаго Кь пітію. А солодощі любят' і мешканці морів, чому часто упливают' Вь рѣкі і, прагнуть далечінь од моря. Тому Понт' перевага ними прочім' залівам', как 'благопріятний Кь рожденію і воспітанію дѣтей. Але как скоро досить виконано бажане; знову всією юрбою повертаються онѣ додому. І яка тому причина? вислушаем' у безмолвних'. «Сѣверное море, - говорять онѣ, - неглибоко, і будучи відкрито для сільних' вѣтров', мало імѣет' берегов' і убѣжіщ', чому вѣтри зручно взволновивают' його до самого дна, так що і глубокій песок' мѣшают' зй хвилями. Кь того ж воно зимової часом холодно, как 'наполняемое багатьма і великими рѣкамі ». Тому риби, Вь ізвѣстной мѣрѣ насолодившись їм під час лѣта, Кь зімѣ знову поспѣшают' Вь теплоту глубін' і Вь країни лежащія под солнцем', і ізбѣгая бушеванія сѣверних' вѣтров', ховаються Вь залівах' менѣе обуреваемих'.

У ідѣл' я це, і дивувався у всем 'Божої премудрості. Якщо неразумния тварі догадливі і вправні Вь попеченіі про собственном' своем спасеніі, і якщо риба знает', чтó їй обрати, і чого їй бѣгать; чтó скажемо ми, відрізнення разумом', наставлені законом', спонукання обѣтованіямі, навчені Духом, і при всем 'том' распоряжающіе своїми дѣламі неразумнѣе риб'? Бо онѣ умѣют' промишляти нѣсколько про будущем', а ми, отрінув' надію на майбутнє, губім' життя Вь скотском' сластолюбіі. Риба мѣняет' стільки морів, щоб найдти яке-небудь зручність; що ж скажеш ти, провождающій життя Вь неробства? Неробство - початок злих' дѣл'. Нехай ніхто не вибачається невѣдѣніем'. Вь нас' вложен' природний разум, який учіт' привласнювати себѣ добре, а видаляти од себе шкідливе.

Н про перестану представляти Вь прімѣр' морскіх' мешканців; тому що вони подлежат' нашому разсмотрѣнію. Чув я од одного пріморскаго жителя, що морський еж', тварина, звичайно, мале і презрѣнное, часто дает' знати пловцам' про тішінѣ і бурѣ. Коли предчувствует' он 'волненіе од вѣтров', зійшовши на який-небудь значний камінь, на нем', как' на якорѣ, зй твердостію виносіт' бурю, бо тяжкість каменю препятствует' захопити його волнам'. І как скоро мореплавці усматрівают' етот' прізнак'; знают', що треба очікувати сільнаго двіженія вѣтров'. Ні якої звѣздочет', жодної Халдей, предугадивающій по восхожденію звѣзд' волненія Вь воздухѣ, що не учіл сему їжака, але Господь моря і вѣтров' і Вь малом' жівотном' поклав ясні слѣди великій своїй премудрості. У Бога ніщо не залишено без 'промишленія і попеченія; все назірает' оце недремленное Око, всьому Воно притаманне, предустрояя спасіння кожної тварі. Якщо і їжака НЕ ​​ісключіл' Бог із 'Свого нагляду; то як НЕ наглядати Йому за твоєю жізнію?

М ужіе, любите дружин (Еф. 5, 25), хоча ви чужі були друг 'одного, коли вступали Вь шлюбне общеніе! Цей вузол 'єства, оце ярмо, покладених Зй благословеніем', так будуть 'едіненіем' для вас ', бівшіх' далекими! Єхидна, сама люта із 'плазунів, для шлюбу сходиться зй морською мурен, і свістом' ізвѣщая про своем прібліженіі, визивает' її із' глубін' для супружескаго об'ятія. І вона слухається і вступает' Вь соедіненіе зй отруйних єхидною. Кь чого хилиться сія рѣчь? Кь того, що якщо і суров', якщо і дік' нравом' співмешканець, дружина повинна переносити це і ні под яким-предлогом' не погоджуватися на расторженіе союзу. Он 'буен'? Але муж. Он 'п'яниця? Але соедінен' по єству. Он 'груб' і своенравен'? Але твій вже член' і навіть драгоцѣннѣйшій із 'членов'.

Д а вислушает' і муж пристойне йому наставленіе! Єхидна, поважаючи брак', попередньо ізвергает' свій яд'; Невже ж ти із 'уваженія Кь союзу не відкласти жестокосердія і безчеловѣчія? Але прімѣр' вб'є, может бути, і інакше послужіт' нам 'Вь користь; тому що соедіненіе єхидні зй мурен є нѣкоторое прелюбодѣяніе Вь пріродѣ. Так прийдуть до розуму ж тѣ, які посягают' на чуже шлюбне ложе; якому плазує уподібнюються вони? У мене одна цѣль - все звертати Вь назіданіе Церкви. Так приборкав пристрасті невоздержних' - обуздиваемия прімѣрамі взятими зй суші і моря!

З дѣсь прінуждают' мене покласти конец' слову і тѣлесная неміч і вечірній час, хоча для любителів слушанія і міг би я додати ще багато достоудівітельнаго про морскіх' проізведеніях', про самом' морѣ: как вода отвердѣвает' Вь сіль; как многоцѣнний камінь коралл' Вь морѣ буває травою, а коли винесен' на воздух', одержує твердість каменю; звідки природа Вь саме малоцѣнное тварина - устрицю вклала драгоцѣнний бісер'. Чого домагаються царскія скарбниці, то разсипано на взморьях', при берегах, біля диких каменів і лежить Вь оболочках' устріц'. Йзь чого морскія пір'я [2] возращают' злату хвилю, цвѣту якої доселѣ НЕ умѣл' наслідувати ні одін' красільщік'? Йзь чого равлики дарят' царям' порфіри, котория доброцвѣтностію перевершили і польові цвѣти?

Д а ізведут' води. І що ж'із 'необходімаго не проведено ними? Що із 'многоцѣннаго не дарований життя? Одне створено на службу человѣкам', а інше для того, чтрби он 'созерцал' чудеса творенія; інше ж для нас' страшно, щоб навчати нашу недбайливість.

З відчини Бог кити велікіі (Бут. 1, 21). Великими названі вони не тому, що більше ніж сквілла і міна [3] , Але тому що огромностію тѣл' дорівнюють зй самими великими горами, а іноді здаються островами, якщо вспливают' на поверхню води. І вони при такій велічінѣ не у берегов' водяться і не на взморьях', але жівут' Вь, так 'називаемом', Атлантіческом' морѣ. Такі жівотния созданния нам 'Вь страх' і Вь ужас'. Але якщо чуєш, що малѣйшая рибка прілпуша останавлівает' велічайшіе кораблі, при благополучном' вѣтрѣ несущіеся на полних' парусах', і що вона довгий час держіт' корабель неподвіжним', мовби б їм середи самого моря пущені коріння; то і Вь цієї малої рибкѣ НЕ імѣешь чи такого ж докази про могуществѣ Творця? Бо не тільки Мечі, Пили, Аккули, Балени і Молотки риби страшні, але не менѣе страшні - жало риби пілохвоста, навіть мертвої, і риба пінагор, тому що онѣ пріносят швидку і неізбѣжную загибель. В такий спосіб Творец' всѣм' хочет' пріучіть тебе Кь пильності, щоб ти, Вь надеждѣ на Бога, ізбѣгал' прічіняемаго ними шкоди.

Н о, врятувавшись із 'глубін', прібѣгнем' на тверду землю. Бо чудеса мірозданія, одне за другім' пригнічуючи нас' собою, немовби подібно волнам', частими і безперервними притоками, тримали слово ваше погруженним' Вь водах'; хоча для мене і то будет дивно, якщо думка наше не встрѣтіт' на твердій землѣ ще большіх' чудес' і, по прімѣру Іони, що не побѣжіт' знову Кь моря. Але мнѣ здається, що слово моє, захопившись тисячами чудес', забуло соразмѣрность, і піддалося однієї долі зй плаваючими але морю, які, не імѣя непремѣнних' знаков' Кь ізмѣренію свого двіженія, часто вже не знают', чи далеко відпливли. Те ж, здається мнѣ, сталося і зй нами; поки слово обтічні твореніе, ми і не відчули безлічі нами сказаннаго. Але хоча чесне оце собраніе і імѣет' полювання Кь слушанію, і для слуху рабов' пріятно повѣствованіе про чудесах' Владичніх'; А коли ми здѣсь ввівши слово Вь пристань, подождем' дня, щоб переказати інше. Востанем' ж всѣ, возблагодарім' за сказане, і помолимося об'єк ісполненіі оставшагося. Нехай буде у вас 'і під час прінятія їжі предметом' застольних' бесѣд' как то, чого торкнулося слово утром', так' і те, що излагало воно Ввечері; Вь мислях' про сем' заскочені сном', і відпочиваючи, та насолодіться дневним' веселіем', щоб можна було сказати вам' про себѣ: аз сплю, а серце моє бдіт' (Пѣсн. 5, 2), день і ніч поучаясь Вь законѣ Господа, Якому слава і влада у віки вѣков'. Амінь.

Прімѣчанія:
[1] Жителям Маврітаніі.
[2] Так 'називаються раковини, Вь котрих заключающіяся жівотния випускают' із' себе шелк'.
[3] Породи морскіх' раков'.