Це відео гра вирішена проблема навчання гітари

Я намагався брати уроки. Я спробував прочитати вкладки гітари онлайн. Єдине, що працювало, - це Rocksmith.

Музика давно вразила мене як своєрідну магію. З точки зору мого життєвого значення, вона посідає лише трохи нижче кисню, їжу, воду, притулок і любов. Протягом 11 років я намагався зачарувати деякі з цих чарів самостійно, навчаючись грати на гітарі.

Проте протягом більшості тих років я практикувався, і в якийсь момент я перестав покращуватися. Коли мій прогрес плато, так зробив мій ентузіазм. Незважаючи на задоволення, яке я отримую від спостереження за людиною з шістьма рядками, підключеними до підсилювача, вищипування та бренчання, щоб викликати гарний шум, мені здавалося, що їй призначено ніколи не повністю освоїти цей знаковий інструмент.

Але тоді я виявив відеоігри, які відродили мою одержимість. Вона називається Rocksmith , і вона розроблена спеціально, щоб навчити людей грати на гітарі. Більш ранні ігри, а саме Guitar Hero і Rock Band , показали, що десятки мільйонів людей могли зачепитися за фальшиві, спрощені інструменти, а підроблені, спрощені музичні записи прокручувалися по телевізорах. Після відліку декількох джем-сесій багато гравців навіть почали звучати компетентно. Але ця експертиза випарувала другий, гра відключалася.

Лоран Detoc, президент Північної Америки Ubisoft, студія розробки ігор, ненавидів прірву, яка розділяла фактичне і симульоване музичне мистецтво. У 2011 році він сказав « Сан-Франциско» , «я просто не міг повірити, скільки людей витрачається на пластикові гітари». Його компанія призначила дизайнерів, щоб зрозуміти, як зробити геймерами грати справжні гітари. як заклинювання на пластиковій репліці. Те, що вони придумали, є, на мій погляд, найчистішою демонстрацією сили гейміфікації - використовуючи принципи гри, щоб фактичне навчання відчувало звикання. Приклад: я навчився грати більше пісень за два з половиною роки з Rocksmith, ніж у попередні вісім років поєднаного слабкого прогресу.

Джеррі Кантрелл, провідний гітарист / вокаліст Аліси в ланцюгах, грає Rocksmith Мої спроби навчитися гітарі пішли по шляху, знайомому багатьом підлітковим ентузіастам. Вони почали з акустичної гітари, яку батьки подарували мені в 2004 році, на мій шістнадцятий день народження, і щотижневі заняття з вихователем. Мій вчитель - книжковий, пухкий, чоловік середніх років, який нічого не виглядав, як Джимі Хендрікс - був приписаний у його вказівці. Він сказав мені, що мій великий палець лівої руки повинен залишатися вказуючим у напрямку до задньої частини шиї, незалежно від необхідних нот або форм акордів. Ця диктума спантеличила і розлютила мене, оскільки жоден з популярних музикантів, яких я бачив у музичних кліпах, не був таким стриманим у своїй грі; скоріше, вони були текучими і котячими. Я хотів бути схожим на них.

Навчання читанню музики теж було небажаним завданням, особливо, коли мій сет-лист складався з дитячих віршів, які можна було викреслити за один раз. Я хотів вивчити гітару, тому що гравець-експерт прозвучав і виглядав здорово, але в сухих підходах мого викладача було не так багато, як було круто. Тому я кинув уроки.

Багато моїх улюблених пісень - з таких груп, як Tool, Led Zeppelin, Metallica і Rage Against The Machine - звучали тонкі і безкровні, коли невміло ласили на акустичній гітарі. Врешті-решт, мій гаманець обкладений грошима, врятованими від моєї першої роботи в посудомийній машині в ресторані Sizzler, я придбав бажане технологічне оновлення: електрична гітара - гарний, темно-синя копія класичного Fender Stratocaster - і 30-ватний підсилювач.

Як і мільйони гітаристів до мене, я почав намагатися грати, читаючи безкоштовну онлайн-табулатуру гітари, яка показує, де ноти і акорди розташовані на грифі, і як їх грати. Якийсь час я процвітав на цьому самостійному навчанні. Я сиджу перед екраном комп'ютера протягом годин, mp3s вибухові тому що я заглянув між tab та шиєю, навчання мої пальці як стискати ліс, заробляючи довідку ноти до відома. У вихідні дні я б джем з моїми більш талановитими друзями, сподіваючись, що завдяки осмосу я вберу їхні чудові здібності.

Так пішло на кілька приємних років.

І тоді я розчарувався. Я не знав, як покращити свій набір навичок, і втратив мотивацію. Інструмент сидів непорушно протягом декількох місяців. Роки, навіть. Моя гітара стала частиною домашнього декору.

Було б потрібно щось особливе, щоб підняти мене з цього фанку. У серпні 2012 року я виявив диск з відеоіграми, позначений Rocksmith , який прийшов з тим, що виглядало як звичайний гітарний кабель. Більшість людей не чули про гру - вона продається в кількох мільйонах екземплярів по всьому світу, але якщо ви не переглядали в магазині або не відбувалися огляди, ви не знали б про неї. Графіка виглядає досить добре, але в механіці гри немає нічого дивного. Але мені все одно.

Ось чому: навчитися гітарі важко. Існує причина, що мільйони людей починають вивчати його, але мало хто дотримується цього. Крива навчання крута, і це може зайняти роки, перш ніж ви почуєте нічого, крім некомпетентного. Грати з інтелектуальним, інтуїтивно зрозумілим дизайном, який підтримує та мотивує цей складний акт, є одним з найбільш незвичайних досягнень в історії дизайну відеоігор.

Ідея Rocksmith проста: покращити Guitar Hero і Rock Band , підключивши фактичні гітари до ігрової консолі. Технологічне розуміння, яке зробило можливим, було кабелем «реального тону» Ubisoft. Кабель підключається до гітари для захоплення звуку з приладу, перетворює сигнал з аналогового на цифровий і надсилає результат до Rocksmith через USB-з'єднання. Потім Rocksmith виявляє нотатки в сигналі приладу в реальному часі і відображає ці дані на екрані як "хіт" або "промах".

Програмне забезпечення в значній мірі спирається на роботу «нот-трекерів» Ubisoft, таких як Брайан МакКун. У перший день McCune в офісі в Сан-Франциско, в листопаді 2010 року, він грав рано побудувати гру протягом семи годин. МакКун підігнав гру, підключив кабель реального тону до електричного гніздового гнізда і вибрав "You Are Gonna Go My Way", влучний в 1993 році сингл Ленні Кравіца. Свинцевий риф пісні відтворюється високо на шиї гітари, подвиг, який вимагає спритності зі згинанням струн. У той час МакКун відчував себе компетентним як музикант, але посередній як гітарист. "Ця річ перевела мене на наступний рівень", говорить він. - Це було нереально.

Він зауважив, що функція "динамічної складності" Rocksmith інтуїтивно запропонувала йому рідкісний потік нот, який м'яко прокручувався по екрану. Як McCune успішно підходив до нот і акордів, як вони з'явилися, нотатки прийшли швидше, перш ніж гра в кінцевому підсумку показав повну механіку пісні. "Я міг сказати, з першого дня - ця річ дійсно працює", говорить МакКун. "Я був настільки схвильований наслідками цієї технології, і як так багато людей отримають можливість досягти того, чого вони завжди хотіли, але не знали, як туди потрапити". день: “Це моя робота ? Ви серйозно ? Це фантастично!

Він описує роль, яку він найняв, як «детальний аналіз і транскрипція музики». «Ми переписуємо кожну ноту і нюанс будь-якої гітари або баса, що з'являється на записі. Це крок один, - каже він. "Наступний крок - це розбивати продуктивність на невеликі ітерації кожної музичної фрази". По суті, це означає, що за кожні п'ять секунд музики, трекер-нотатори прописують принаймні одну ноту, щоб гравець намагався розсердитись. на гітарі; якщо гравець досягне успіху, додаткові нотатки вводяться без проблем. МакКун , бородатий 31-річний, унікально підходить для цієї спеціалізованої ролі - він провів багато років, організовуючи музику для конкурсних гімназійних оркестрів, крім того, щоб грати в США та в Карнегі-Холі в Нью-Йорку як класично навчений перкусіоніст, оркестратор і композитор.

МакКун і його команда нота-трекерів уважно слухають кожну пісню і кропітко переписують окремі ноти та акорди в спеціально розроблену програму Ubisoft. Вони уповільнюють пісні, ізолюють певні діапазони частот і шукають живі кадри, щоб побачити, де на грифі музиканти грають. "Ми чуємо все відразу", говорить він. "Це вимагає багато скрупульозного, стомленого, тонкого уповільнення музичних розділів".

Після відстеження всіх нотаток, наступний крок - найбільш трудомісткий - працювати на динамічних рівнях складності кожної пісні. "Це цікавий стиль адаптивного навчання: ми хочемо переконатися, що ми представляємо гравцям шлях найменшого опору вивченню музичної фрази", - говорить він. "Це начебто гігантська головоломка: ви повинні розкопати всю інформацію, а потім продемонструвати розумний спосіб представити інформацію комусь, хто ніколи раніше не бачив її".

Rocksmith - це відео-гра, але її мета - вирішити проблему реального світу. Існує назва для цього процесу: гейміфікація, слово, придумане в 2002 році англійським комп'ютерним програмістом Ніком Пеллінг при маркетингу його консультації , Які допомагали виробникам обладнання «розвивати свої електронні пристрої в розважальних платформах». Проте, до 2010 року цей термін був популяризований як застосування ігрової механіки і нагородження для менш очевидно гри-подібних контекстів.

Додаток для смартфонів Зомбі, біжи! - яка заохочує неохоче бігунів уявити, що вони переслідуються зомбі, використовуючи звукові підказки - це прекрасний приклад цієї передумови. Так само Minecraft , надзвичайно популярна гра для пісочниці, яка пропонує незначні вказівки новим гравцям, замість того, щоб заохочувати вільну думку, експериментування, вирішення проблем і просити про допомогу. Коли я писав про популярність Minecraft серед маленьких дітей у 2012 році один з австралійських батьків, який користувався приватним сервером і грав разом зі своїми близькими 11-річними хлопцями та їхніми друзями, сказав мені: «Це майже освітлення за прихованим характером, під виглядом відеоігор. Це як приховати цвітну капусту в картопляному пюре.

Сама фраза вже давно проблематична. Жорсткі гравці і ті, що знаходяться в традиційній індустрії розвитку, схиляються до концепції. "Гейміфікація - це фігня", - писав автор і дизайнер Іан Богст у 2011 році Визначивши його як «маркетингове фігня, винайдене консультантами як засобом захоплення дикого, бажаного звіра, який є відеоігри, і приручити його для використання в сірих, безнадійних пустирях великого бізнесу, де все одно панує фішка». використання 'як більш точний опис використання gamification: щоб зробити продаж як можна простіше.

Такі побоювання є законними, але Rocksmith зовсім не відчуває себе як експлуатація. "З Rocksmith , ви граєте в неї, потім вимикаєте консоль, і це все ще там", стверджує Елліотт Руднер, 31-річний житель Торонто, який керує популярним сайтом фанатів, Riff Repeater . ��Якщо ваша збережена гра буде знищена, що ви дійсно втратили? Ви програли, але у вас ще є можливість грати на гітарі.

Paul CrossWhen Пол Кросс, директор дизайну для Rocksmith , приєднується до мого Skype-дзвінка з McCune в студії Ubisoft в Сан-Франциско, я запитую, що для нього означає gamification. Після паузи він відповідає: "Це лише пошук шляхів, щоб люди займалися цим питанням". Пізніше, додав Хрест, "приємніше сказати, що ми можемо навчитися гітаристом" Guitar Hero ".

Ключовою особливістю Rocksmith є отримання негайного зворотного зв'язку з вашою грою: якщо ви потрапите достатньо нот підряд, пісня стане більш важкою, але якщо ви боретеся, ця гра буде легкою для вас, поки ви не наздоженетесь. Після кожної пісні чоловічий голос - відомий серед шанувальників Rocksmith хлопець "- видає заяви, починаючи від" Може бути краще "до" Ти будеш суперзіркою! " Rocksmith хлопець ніколи не каже вам, що ви смоктати, або що ви повинні відмовитися від гітари і спробувати трикутник, замість цього. Це позитивне підкріплення м'яко мотивує; це заспокоює бачити і чути, що ви зробили добре.

Хрест каже, що між оригінальним випуском і оновленою версією Rocksmith 2014 , ігри продали понад три мільйони копій, а нові користувачі становили близько 70 відсотків аудиторії 2014 року. «З Rocksmith 2014 », говорить він, «ми мали більше підходу:« Давайте зробимо чудові інструменти; що ми повинні зробити, щоб надати нашим основним користувачам - людям, які просто хотіли вивчати пісні, і все це? »

Я потрапляю в цю категорію: за два з половиною роки після того, як ці ігри увійшли до мого життя, я рідко ризикував виходити за перший пункт меню "Вивчити пісню". (Варто зазначити, однак, що 'Режим сеансу' дозволяє гравцям грати з віртуальною групою, а 'Guitarcade' містить міні-ігри, щоб практикувати певні прийоми. Там також 'Мультіплеер', який вимагає додаткового кабелю 'реального тону' грати з другом.)

Новим гітаристам також рекомендується зареєструватися на Rocksmith2014 60-денний виклик , який просить їх щодня вкладати щонайменше годину на гітарі, обмінюючись прогресом з іншими гравцями в Інтернеті. Гра привернула велику підтримку спільноти через Ubisoft форумах , гра Сторінка Facebook (498 000 вболівальників), активний subreddit (11 600 абонентів) і a щотижневий прямий ефір що включає розробників, що виконують нові випуски на Twitch.TV. Типовий пост Reddit, під назвою "Початок у грудні, це результат 4 місяці пізніше", показує фотографію телевізійного екрану, на якому гравець досяг 100-відсоткового рейтингу пісні Bullet For My Valentine після відтворення його 49 разів. "Протягом 4 місяців ви робите велику роботу", - відповів інший Redditor. "Дотримуйтеся цього!"

Попросіть Paul Cross назвати особливий момент, оскільки він почав працювати над титулами в 2009 році, і він виховуватиме Одрі Шиду, 11-річного хлопця, який живе в Японії. "Це все ще запаморочливий, бачачи її прогрес, і перейти від когось, гітара якого довша за неї - і вона може грати в розцвічуючу річ!" Він сміється.

Одрі Шида та її сестра, Кейт Аудрі, живуть зі своєю матір'ю-американкою Хезер та японським батьком у місті, який знаходиться в годині їзди від Нагасакі. Вона грала в Rocksmith з вісім років, починаючи з музичних знань. Після того, як вона заохочувала її до півгодини грати щодня перед школою, і довше у вихідні дні, її батьки почали знімати її прогрес і завантажувати її до YouTube .

У липні 2014 року Одрі перетворилася на вірусне відчуття, після одне відео показала, що вона досягає 97 відсотків на треку Slayer "War Ensemble", а її молодша сестра Кейт давала жваву спробу на ревіння, треш-вокальний вокал прямо біля неї. Надзвичайно дивитися, коли Одрі - тоді у віці 10 років - виконує таку технічну, складну музику з очевидним безтурботністю, а іноді подвоюючись у сміху над витівками своєї молодшої сестри. Зіставлення жорстоко агресивної маскулінності та забави дівчат робить його одним з найбільш чарівних відео, які я коли-небудь бачив.

Коли я з'єднався з Одрі через Skype в кінці березня, вона на короткий весняний перерва перед початком шостого класу в квітні. Батько Одрі є аматорським акустичним гітаристом, і він думав, що гра може бути цікавим завданням для всієї родини. - Я відмовилася, - сміється Хізер. "Це стало незручно, тому я зупинився." Папа Одрі намагався теж з більшою успіхом. Він скоро переконав Одрі зробити щотижневий виклик на форум . "Це було дуже весело, тому що люди на форумах були настільки приємні", - згадує Хізер. «Вони дійсно допомагали їй відчувати себе дуже добре, намагаючись щотижня докладати більше зусиль, і змушували її відчувати себе дуже добре. Вони могли б бути цілою купою ривок », - каже вона. "Але вони не були!"

Хізер пояснює, що сім'я живе в сільській частині Японії. "У нас є рисові поля скрізь, вулканічні гори з одного боку, і ніхто навколо", говорить вона. Що добре; вони можуть бути дуже голосними, вони можуть стрибати і кричати і ніхто не піклується, але було б дуже важко для нас, щоб Одри вивчити гітару. Ми повинні подорожувати протягом години кожен шлях до міста. Ми, напевно, зробимо це раз на тиждень… »- перериває Одрі: - Людина, яка б смоктала! "Але тут, ви можете робити Rocksmith кожен день, і отримувати нову музику щотижня", говорить Хізер, посміхаючись старшій дитині. - У подруги є дочка, яка класично вивчає гітару. Це просто так суворо: «Продовжуйте робити це знову і знову; ні, ви ще не можете вивчити пісню, ви повинні зробити все це інше речі спочатку ... 'Це було здорово просто дивитися Одрі насолоджуватися грою на гітарі до пісні, яка вона любить, і дійсно весело з ним.

Існує ключове слово, яке часто пов'язане з гейміфікацією: цікаво . Створення гри з завдання, яке часто є втомливим, або важким, або обома. У багатьох відношеннях навчання гітарі є ідеальним кандидатом для цього лікування, оскільки це популярне глобальне хобі, яке багато людей підбирають, але мало хто навчається. Марти Шварц знає про це трохи. Він був учителем гітари протягом більше двох десятиліть, і зараз є одним з найпопулярніших онлайн-викладачів. Його вільні уроки YouTube накопичили приголомшливе 468 мільйон Комбіновані погляди протягом останніх семи років, і він створив відомий бізнес навколо уроків guitarjamz.com . Пару років тому Ubisoft звернувся до музиканта з Сан-Дієго, щоб просувати Rocksmith 2014 року . Вони запросили його на презентацію в Сан-Франциско, де вони завантажили 'Session Mode', передавши йому гітару, запросили його вибрати шкалу і почати заклинювання з віртуальним діапазоном.

Йому сподобалося те, що він бачив і почув, і відразу побачив, що його потенціал є інструментом практики. Шварц, 40 років, підписав річний контракт на суму $ 20 000 для просування гри в серії з відео ; контракт з тих пір закінчився, але він все ще має тільки добрі слова для створення Ubisoft. "Я міг би сміття гри прямо зараз, якщо я хотів," говорить він з усмішкою. "Але я просто чесний: я думаю, що це приголомшливо, і це чудовий інструмент для вивчення гітари".

Ubisoft завжди був обережний, щоб продавати гру як доповнення до формальних уроків, а не заміну. Природно, вони прагнули підкреслити цю позицію під час їхніх ранніх обговорень з Шварцем. "Вони не хотіли йти:" Гей, ми створили цю річ, яка замінить вас - ви хочете просувати її? ", - каже він. Але, як вчитель гітари, я ніколи не хочу, щоб хтось не спробував щось - навіть іншого вчителя гітари. Якщо ви хочете навчитися гітарі фламенко на стороні, я не можу це зробити, так що дозвольте мені знайти когось, хто може. З Rocksmith , ви можете встановити свій власний темп, у свій час, і ніхто не судить вас. Це всього лише інший інструмент на панелі інструментів.

Після інтерв'ю з Cross та McCune я привів у дію Rocksmith 2014 і провів наступні дві години, вивчаючи нові треки і граючи у старі фаворити, в той час як змінював гітару та бас у різноманітних настройках та музичних стилях. Пам'ятні моменти включали забивання гуляючої бас-гітарі «Манічної депресії» Джимі Хендрікса та гровова середня вісімка «Bombtrack» від Rage Against The Machine; потужний через м'язові рифи, які укладають «Лицарі Cydonia» Музи та величну прогресію акорду «Херувимської рок» (The Smashing Pumpkins); noodling timeless ведуча лизати Franz Ferdinand''s Візьміть Me 'та eerie, спускаюче riff у' Мій Власний Літо (Shove It) 'Deftones.

Рідкісним є ігровий досвід, який викладає освіту та насолоду так легко і без зусиль. Вона навіть не відчуває, що я граю в відеоігри, тому що контролер - це гітара, і грати її ніколи не відчувала себе марною тратою часу.

Існує не так багато відеоігор, чий перший пункт меню дає гравцям можливість вивчити пісню, граючи на справжньому музичному інструменті. Існує не так багато ігор, які дозволяють як починаючим, так і усталеним музикантам стати справжніми гітарними героями - принаймні, у своїх кімнатах для відпочинку. Фактично, є тільки одна.