Іпотека - один із головних ризиків банків РК
Банки другого рівня Казахстану стримано ставляться до іпотечного кредитування. Окремі фінінститути і зовсім заморозили даний продукт. На обмежений попит впливають невизначеність розвитку ринку нерухомості та невпевненість населення в здатності обслуговувати борг. Ці факти містяться в звіті Нацбанку, заснованому на результатах опитування БВУ.
Звіт за підсумками кредитного ринку за I квартал поточного року з прогнозом на II квартал вийшов буквально на днях. Правда, не зовсім зрозуміла мотивація регулятора, який публікує очікування банків за період, який вже добігає кінця.
Отже, підсумки I кварталу
- Жорсткість кредитної політики: підвищення вимог до фінансового стану позичальників і застав (до слова, в більшості БВУ земельні ділянки в якості застави не розглядаються з урахуванням їх низької ліквідності), збільшення процентних ставок по кредитах і маржі по ризикованих позик;
- 16% банків відзначили зниження попиту з боку населення на іпотечні кредити, 10% - на споживчі;
- перехід іпотечного кредитування в низькоактивних фазу (подальші перспективи його розвитку в короткостроковому періоді обмежені через відсутність чинників зростання і дефіциту довгого тенгових фондування).

На встановлення жорсткої кредитної політики вплинули макроекономічна невизначеність в країні, ризик погіршення вартості заставного забезпечення і висока вартість фондування.
У II кварталі банки очікують:
- незначне погіршення якості позичкового портфеля (для зворотного ефекту БВУ використовують пільговий період і обмеження кредитування на одного позичальника);
- збереження високого інтересу позичальників до реструктуризації кредитів: конвертація валютних позик в тенгових, отримання пільгового періоду;
- пом'якшення умов кредитної політики: зниження процентних ставок і незначне ослаблення умов банківського кредитування;
- невелике зростання попиту через сезонне пожвавлення в усіх сегментах кредитного ринку (іпотека на 9%, споживче кредитування на 24%).

Стабілізація курсу тенге і поліпшення ситуації з ліквідністю в банківському секторі зменшили валютний, процентний і ліквідний ризики.
У той же час до кінця II кварталу банки не бачать передумов для істотного поліпшення умов кредитування на тлі несприятливих зовнішньоекономічних умов. Подальше падіння цін на нафту і скорочення доходів позичальників в середньостроковій перспективі чинитимуть тиск на рівень простроченої заборгованості.