Вчителі про зміни в шкільних програмах.

1. Російська мова та література: без «Ромео і Джульєтти» і «Дами з собачкою»
2. Беларуская мова і літаратура: Алексіевіч - на вибар настаўніка
3. Історія Білорусі та всесвітня історія: «Вперше за 10 років зміни зачепили всі класи»
4. Математика: пара нових підручників і кілька старих проблем
5. Англійська мова: «Іноземний, який викладають в наших школах, мало хто використовує»

До нового навчального року Міносвіти скоригував шкільні програми з усіх предметів. TUT.BY попросив педагогів оцінити ці доробки, відзначити, що добре, а на що розробникам ще варто звернути увагу.

Знімок використовується в якості ілюстрації. Фото: Вадим Заміровський, TUT.BY

Під час виступу в парламенті Олександр Лукашенко зажадав від міністра освіти Ігоря Карпенко вдвічі скоротити терміни підготовки нової програми для середньої школи.

- Інакше навіщо міністра міняли. Зробіть це все за літо, до нового навчального року. Головне - дати вчителю цю програму. Він уже за програмою повинен знайти ці знання, ці підручники, хрестоматії та інше ... Але ми можемо і книжки написати швидко і оперативно. Треба виділити ці кошти, невеликі, і попросити, щоб написали нові підручники.

Президент вважає, що багато підручників занадто складні для школярів, матеріал під силу лише малій кількості «яйцеголових».

- А середніх і вище середнього ми угробили і відштовхнули складністю матеріалу. Це ж кошмар. Олександр Михайлович (Радьков, екс-міністр освіти і колишній перший заступник голови адміністрації президента. - Прим. TUT.BY), займіться негайно, ви ж здорова людина, людина президента - напишіть ці підручники, зберіть людей! Ми ж знущаємося над дітьми!

Російська мова та література: без «Ромео і Джульєтти» і «Дами з собачкою»

Учитель: Анна Северінець, педагогічний стаж 10 років

Предмети: російська мова та література

Анна Северінець. Фото: Аліна Орлова

Програми і за мовою і з літератури цього року істотно змінилися: багато тем виключені, деякі додані.

- Очевидно: укладачі прагнули спростити матеріал і більше адаптувати його до потреб сучасних школярів, - каже Анна. - Порадували зміни в програмах з російської мови: нарешті-то потроху зникають теми, пов'язані з жанрами мовлення - баластні в колишні роки.

Обрадує дітей і насторожить педагогів об'єднання деяких тем в одну і переведення їх з категорії «для вивчення» в категорію «для ознайомлення», продовжує вчитель. Тепер зворотність і невороття, перехідність і непереходность дієслів, а також дієслова безособові вивчаються в одному параграфі і ознайомчо.

- Але як тоді пояснити дітям освіту дієприкметників і безособові пропозиції або прямі і непрямі додатки? - задається питанням педагог. - Будемо дивитися на практиці.

На думку Анни, зміни в програмі з літератури суперечливі.

- Не можу не вітати, що з програми виключили «Пісня про купця Калашникова» і «Повеcть про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем». Твори безсумнівно прекрасні, але і дітям вони важкі, і для вчителя важкі, - зазначає співрозмовниця. - Звичайно, при великої попередньої роботи, додаткових завданнях і з цих уроків можна зробити подія. Але якщо вже і треба щось прибирати - то, мабуть, це виняток найбільш безболісно.

Чого, зазначає Анна, не можна сказати про оповідання Чехова «Іонич» і «Дама з собачкою», оповіданнях Івана Буніна із циклу «Темні алеї».

- За дивним збігом обставин, всі ці розповіді - про любов, і адже саме про любов діти в старших класах читають охочіше за все, - міркує педагог. -
Постраждав і Шекспір ​​- виключена трагедія «Ромео і Джульєтта».

- Тема кохання в сучасній школі чомусь виявилася поза програмою, - ділиться думкою вчитель. - Дивує і те, що діти більше не будуть вивчати «Матренин двір» Олександра Солженіцина. Але ж тематику і проблематику цих уроків замінити просто нічим.

Беларуская мова і літаратура: Алексіевіч - на вибар настаўніка

Хто: Юрась Каласоўскі, педагагічни стаж 10 гадоў

Прадмети: білоруська мова і літаратура

Юрась Каласоўскі. Фото: Анжеліка Василевська, TUT.BY

Настаўнік адразу адзначае: зменаў у праграме па літаратури криху больш, чим па мове.

- Змінити - гета пеўни рух, - падкреслівае Юрась. - Кажуць, што ні робіцца - усьо так лепшага. І я задаволени, што ми не займаюсь па старих праграмах.

Канешно, кажа спадар Юрась, меркаванні наконт цяперашніх вучебних праграм розния. Яму, наприклад, падабаецца, што вучняў визвалілі пекло темаў, якія патрабуюць ад дзяцей теаретичних ведаў лінгвістичнай накіраванасці.

- Тия ж віди аднасастаўних сказаў и разради часціц, - кажа суразмоўца. - Зараз яни падаюцца толькі для азнакамлення. І гетага дастаткова, паколькі гетия ТЕМи больш разлічани на студентаў-філолагаў. А для развіцця ў дзяцей камунікацийних уменняў, на што цяпер робіцца галоўни акцент, нічога НЕ даюць.

Вельмі добра, што ў V-VІІ класах у асобния раздзели вилучани ТЕМи «Маўленне» и «Текст», а ў старейших класах шераг темаў пераведзени з узроўню теаретичнага асенсавання на ўзровень практичнага примянення. Гета дазваляе рабіць акцент нема на засваенні вучнямі теориі, а на развіцці іх маўленчай дзейнасці, на ўдасканаленні камунікацийних уменняў.

Сярод змен у літаратури, кажа суразмоўца, шмат абмяркоўвалі інфармацию пра тое, што з праграми прибралі творити Ригора Барадуліна.

- Ото пашкадаваў, што ми з маімі васьмікласнікамі НЕ Будз вучиць «Треба будинку биваць часцей», - згадвае Юрась. - Альо ўсё ў парадку, верш на месцев. Праўда, вершити «Бацьку» и «Ми - білоруси ...» перанеслі з 6-га і 7-га класаў у 11-и. Там творчасць Барадуліна падаецца як манаграфічная тема, каб целасна асенсаваць спадчину Паета.

- Асабіста мені Шкадов, - кажа настаўнік, - што ў сёмим класі ў спіс твораў для дадатковага читання перавялі «Сірочи хліб» Янкі Бриля и «Жуль Верн» Івана Навуменкі. Гетия творити вельмі падабаюцца дзецям свае рамантичнасцю и цеплинёй. Разам з критим адзначу, што нова праграма прадугледжвае гадзіни для дадатковага читання. А значиць, многае залежиць пекло настаўніка, Які можа знайсці магчимасць и за гадзіну ПРАЦІ зацікавіць пеўним творити вучняў.

- многія настаўнікі билі абурани, што прибралі твор «Родния дзеці» Ніла Гілевіча.

- творити вельмі вялікі - цели раман у вершити, - адказвае настаўнік. - Ен, безумоўна, цікави. З аднаго боку, мені Шкадов, што яго перанеслі ў спіс твораў для дадатковага читання; з другог - розумію, што за два ўрокі, колькі на яго адводзілася, якасна вивучиць яго вельмі Складанний.

Плиг гетим, парируе настаўнік, «Нову Зямля» Коласа будуць читаць поўнасцю, а не як ранньої - уриўкамі.

- Такія Редагувати сведчаць пра тое, што праграма перапрацавана з акцентам нема на колькасць прачитаних твораў, а на якасць іх вивучення, - кажа Юрась.

- ЦІ yoсць у гета праграме творити нашага нобелеўскага лаўреата Святлана Алексіевіч?

- У межах ТЕМи «Сучасний проза» прапануецца на вибар настаўніка звярнуцца та твора «У Вайни НЕ жаночае аблічча», перакладзенага на білоруську мову.

Історія Білорусі та всесвітня історія: «Вперше за 10 років зміни зачепили всі класи»

Хто: Наталія Олександрівна, педагогічний стаж 10 років

Предмети: історія Білорусі і всесвітня історія

Знімок використовується в якості ілюстрації. Фото: Дмитро Брушко, TUT.BY

- Зміни, які внесли в програми з історії, передчасні і не зовсім продумані, - вважає Наталія Олександрівна. - Вперше за мою педагогічну практику вони зачепили всі класи. Звичайно, автори нових програм намагалися розвантажити учнів, але в підсумку прибрали частину важливих і потрібних для розуміння того, що відбувається понять.

Наприклад, продовжує педагог, з всесвітньої історії для 6-го класу виключили питання «Коран - священна книга мусульман». Іслам, каже вона, - основа мусульманського життя. Не знаючи нічого про нього, складно зрозуміти історію мусульман. Тим більше, в наступних класах це питання не розглядається.

- У курсі історії Білорусі 6-го класу необов'язковими для запам'ятовування стали такі базові поняття, як «східні слов'яни», «Київська Русь», «Полоцьке і Туровський князівство», - перераховує співрозмовниця. - Звичайно, за програмою діти як і раніше повинні знати дати освіти тієї ж Київської Русі, вміти знайти її на карті. Але, як мені здається, учням потрібно розуміти суть поняття, а не тільки володіти хронологічними і просторовими уявленнями про нього.

У 8-му класі всесвітню історію «полегшили» на 11 питань, зазначає педагог. Що, загалом-то непогано. Лише з двома темами «Іван Грозний» і «Москва - Третій Рим», вважає Наталія Олександрівна, в міністерстві поквапилися, їх краще було б залишити.

- Помітно менше став і підручник з історії Білорусі за 8-й клас, - продовжує педагог. - Якщо детально і змістовно розібрати ці зміни, то обуритися є чому. З іншого боку, програма для 8-класників найскладніша за весь курс шкільної історії Білорусі, і її давно потрібно було спростити.

«Розвантажили» і курс історії за 9-й клас, при цьому, зазначає педагог, якщо з історії Білорусі, Західної Європи, країнам Америки і Азії матеріал скоротили успішно, то з історією Російської держави справа йде туго.

- Виключені питання «Російсько-японська війна», «Падіння самодержавства», «Росія напередодні Жовтневої революції», - перераховує співрозмовниця. - Звичайно, для сприйняття вони дуже важкі. Але як без них людина зрозуміє всю складність історії Росії початку ХХ століття? Погодьтеся, математики не відмовляються від таблиці множення, тільки тому що її важко запам'ятати.

Виключили, говорить педагог, з обов'язкових для запам'ятовування такі базові терміни, як «Перша світова війна», «Вітчизняна війна 1812 р», «Лютнева революція», «Жовтнева революція».

- Ще більше мене здивувало, що з курсу історії Білорусі для 11-го класу з обов'язкових для запам'ятовування понять прибрали «комунізм», - продовжує Наталія Олександрівна. - Але як можна вивчати радянську історію, коли ти не знаєш, що таке комунізм? Це як вивчити біографію письменника, але не знати його імені і прізвища.

Математика: пара нових підручників і кілька старих проблем

Хто: Наталя, педагогічний стаж 26 років

Предмет: математика

Знімок використовується в якості ілюстрації. Фото: Дмитро Брушко, TUT.BY

- У порівнянні з минулим роком особливих змін в новій програмі з математики немає, - ділиться враженнями співрозмовниця. - Єдине, з вересня учні 5-го і 7-го класів почали займатися за новими підручниками. Оцінити допомоги поки складно, спочатку з ними потрібно попрацювати.

З мінусів нововведення, каже Наталя, - зміни в програмі для 6-го класу. Побудована вона так, що вчителю доводиться «стрибати» через параграфи.

- Крім того, в програмі для 6-го класу запланований матеріал з підручників 5-го класу, а книг-то немає, - продовжує педагог. - Гаразд, будинки деякі діти можуть займатися з електронним підручником, але на уроці така можливість відсутня, доводиться носити роздруківки. Схожа ситуація і з алгеброю за 10-й клас, де проходять теми з підручника 11-го класу.

Друкувати, каже Наталя, п'ятикласникам і шестіклашкам доведеться і практикоорієнтовний завдання. Їх ввели в навчання в минулому році, і, як і раніше, умови цих завдань є тільки на сайті Міністерства освіти.
На думку педагога, працюючи над новою програмою з математики, в міністерстві не врахували і ще кілька важливих моментів. Наприклад, кількість годин з математики.

- До сьомого класу у хлопців п'ять уроків на тиждень, з восьмого - чотири, - каже Наталя. - Але низькі бали на ЦТ показують: предмета повинно бути більше.

- Але ж цього літа тести в загальному здали краще.

- Так, але все одно в середньому по республіці математика далека навіть від 50 з 100 можливих балів.

Ще одна проблема, яка, на думку вчителя, залишилася непоміченою - час на вивчення алгебри і геометрії в 8-м і 9-му класі.

- 2,5 години в тиждень - алгебра, 1,5 - геометрія. І відразу питання: як розділити урок на дві частини? - запитує Наталія. - Нам запропонували: спочатку, наприклад, місяць проходимо тему з алгебри, потім - по геометрії. Ось тільки потім, коли учні переходять з предмета на предмет, їм потрібен час, щоб згадати пройдене. А у вчителя на це часу немає.

Дітям, каже Наталя, зручніше, коли алгебра і геометрія йдуть паралельно.

- Доводиться коригувати розклад, - ділиться досвідом наставник. - Припустимо, один тиждень три алгебри і геометрії, другу - два на два. Але чому б цей момент відразу не прописати в програмах?

Англійська мова: «Іноземний, який викладають в наших школах, мало хто використовує»

Хто: Андрій Григор'єв, викладач, репетитор, член Громадської Ради при Міністерстві освіти

Предмет: англійська мова

Андрій Григор'єв. Фото: Юлія Волчёк, TUT.BY

Зміни, які внесли в програму з англійської, вважає педагог, незначні, і торкнулися вони в основному лексику і граматику.

- Мене насторожило інше: пропозиція вивчати англійську через білоруську реальність, - говорить Андрій Григор'єв. - Цю ідею озвучила заступник міністра освіти Раїса Сидоренко.

- Що це означає?

- Я так розумію, якщо зараз, наприклад, на уроках діти говорять про визначні пам'ятки Лондона, то потім це будуть пам'ятки Білорусі, - відповідає співрозмовник. - З одного боку, непогано, але з іншого - дивно. Адже, щоб зрозуміти мову, потрібно знати культуру країни. Припустимо, в Англії в листівках на Новий рік і Різдво вітають коротко: Happy New Year, I wish you a Merry Christmas. Довгі побажання, як у нас, ніхто не пише. В цьому проявляється різниця менталітетів, і для комунікації це варто знати.

Компроміс у цій ситуації педагог пропонує наступний: два уроки на тиждень вивчати мову на основі англійської реальності, один - на основі білоруської.

- Підготуйте для цього окремий підручник на 10-12 тим з інформацією про наших письменників, пам'ятниках - і можна займатися, - ділиться думкою співрозмовник і переводить розмову на тему підручників. - Вдалих посібників з англійської у нас практично немає. В Англії є чудові книги, розроблені за світовими стандартами. Книги, які пройшли апробацію. Чому не взяти їх за основу? Навіщо писати свої і винаходити велосипед? Ні для кого ж не секрет, що в школах і гімназіях, де мову викладають на високому рівні, вчителі користуються саме цими посібниками.

Те, що вивчається в наших школах, вважає Андрій Григор'єв, років на 10 відстає від світових стандартів.

- Чому іноземці швидше засвоюють мову? - задається питанням репетитор. - Тому що у них на першому місці - комунікація. А у нас, як колись в СРСР, - граматика. Але чи потрібна вона людині? Звичайно, якщо дитина хоче поступати в лінгвістичний, так. Більшості ж мова потрібна просто для життя. Наприклад подорожей. А значить, людині достатньо лише донести іноземцю свою думку. Нехай і з помилками. Звідси: основна ставка на уроках повинна бути на комунікацію.

- У нових програмах вона є?

- У документах є, але на уроках по факту немає, - відповідає педагог. - Чому? Тому що для цього потрібно міняти начинку занять - тексти в підручниках, їх подачу, робити більший наголос на аудіо і відео.

Не варто, зазначає педагог, забувати і про те, що мова дуже швидко змінюється. З'являються нові слова, ідіоми.

- Англійська, який викладають в наших школах, використовують дуже мало людей, - обурюється викладач. - Він правильний, красивий, але неживої. Уявіть, ви звертаєтеся до знайомого: «Їсти подано». Ясно, що він вас зрозуміє. Але, швидше за все, подумає, як-то дивно ви говорите. У світі все більше людей, які спілкуються англійською і не є носіями цієї мови. І забувати про це не варто.

Іноземні підручники, продовжує педагог, враховують постійні зміни в граматиці і лексиці. У них можна «почути» англійський німців, французів, поляків ... Відчути їх «фішки» і акценти.

- А у нас на уроках діти досі слухають дикторів, які ідеально щось наговорюють, - наводить приклад фахівець. - А потім виходить, школяр забув узгодити дієслово в 3-й особі однини - he speaks. У нас це груба помилка. У світі ж більшість неносителей мови закінчення -s вже давно не використовують. Все згладжується.