Охорона здоров'я та ліки в Україні та світі

Продовжуємо знайомити читачів з доповідями спікерів в рамках XIII Щорічного аналітичного форуму «Фармавзгляд-2018

Продовжуємо знайомити читачів з доповідями спікерів в рамках XIII Щорічного аналітичного форуму «Фармавзгляд-2018. І корабель пливе ... (E la nave va ...) », який відбувся 15-16 лютого 2018 року в Києві. Організаторами виступили компанії «МОРІОН» та «УкрКомЕкспо». Генеральний аналітичний партнер - компанія «Proxima Research». Партнерську підтримку також надали Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників України «AIPM Ukraine», Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД», Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Аптечна професійна асоціація України (АПАУ), Асоціація «Оператори ринку медичних виробів», громадська організація «Фармацевтична асоціація «ФАРМУКРАЇНА». Генеральним інформаційним партнером виступив «Щотижневик АПТЕКА».

Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», ознайомив учасників форуму з регуляторними змінами, які очікуються на фармринку в поточному році Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», ознайомив учасників форуму з регуляторними змінами, які очікуються на фармринку в поточному році.

Одним з ключових регуляторних змін є введення в дію з 1 березня 2018 р окремих положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30 листопада 2016 р № 929 , Що стосуються імпорту лікарських засобів в Україну. Зокрема, зміни стосуються побудови системи контролю якості і укладення відповідних договорів між імпортером і виробником. На сьогодні багато імпортерів не готові до впровадження нових положень. Дане питання обговорювалося на засіданні робочої групи, в якому взяли участь представники МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) і профільних асоціацій, і була досягнута попередня домовленість про внесення змін до постанови № 929 або про перенесення термінів введення в дію цих положень, або ж про зміну підходів до регулювання ліцензування імпорту лікарських засобів.

Також в березні 2018 р можна очікувати прийняття постанови КМУ про затвердження Національної політики лікарських засобів на 2018-2025 рр. Проект даного документа в даний час знаходиться на фінальній стадії узгодження в міністерствах і відомствах.

Ще один з важливих питань - нова редакція Національного переліку основних лікарських засобів (Далі - Національний перелік). Експертний комітет до 1 липня 2018 року має розглянути заявки суб'єктів фармринку про включення препаратів до Національного переліку. За результатами вжитих за розглянутими заявками рішень комітет повинен сформувати чергову редакцію Національного переліку і подати її в МОЗ України. Після чого Міністерство має підготувати проект постанови КМУ про внесення змін до Національного переліку, прийняття якого очікується в жовтні-листопаді поточного року, а вступ в силу - з 1 січня 2019 р

В продовження теми Національного переліку орієнтовно в червні-липні 2018 р можуть бути внесені зміни в Положення про Національний перелік і в Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку з метою впровадження мультикритериальних аналізу, а також розширення підходів до оцінки медичних технологій (НТА). Вже давно обговорюється питання про створення НТА-агентства. За прогнозами доповідача, і липні-серпні поточного року може бути прийнятий нормативний документ про його створення.

Очікуються зміни і в Законі України «Про державні закупівлі» з метою забезпечення можливості використання переговорної процедури для закупівлі лікарських засобів і медичних виробів централізованої закупівельної організацією, яка створюється в даний момент. Така процедура широко застосовується в Європі. За оптимістичними прогнозами, прийняття таких змін можна очікувати в червні 2018 р

Згідно з нормами ст. 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» в складі закону про Державний бюджет на наступний рік має бути прийнята програма медичних гарантій, якою визначається перелік медичних послуг і лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок бюджетних коштів. Обсяг коштів, що спрямовуються на реалізацію даної програми, визначається щорічно законом про Державний бюджет і повинен становити не менше 5% ВВП.

Щодо розширення урядової програми «Доступні ліки» доповідач зазначив, що про це можна буде говорити в II півріччі поточного року, коли з'явиться можливість оцінити ефективність роботи програми, а також оцінити обсяг освоєних коштів. Крім того, стане зрозуміло, чи будуть вноситися зміни в закон про Державний бюджет на 2018 року в частині дофінансування програми.


Крім того, стане зрозуміло, чи будуть вноситися зміни в закон про Державний бюджет на 2018 року в частині дофінансування програми

Відносно закупівель через міжнародні спеціалізовані організації Д. Алешко повідомив, що відповідно до чинного законодавства 2018 року є останнім роком здійснення таких закупівель. З огляду на той факт, що процес реформування системи державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів ще не завершений, централізована закупівельна організація не створена і не протестована належним чином, на сьогодні розглядається необхідність і доцільність продовження закупівель через міжнародні спеціалізовані організації ще на якийсь період. Д. Алешко зазначив, що створення такої централізованої організації і налагодження її ефективної роботи - досить складний і трудомісткий процес. Отже, в разі непродовження дії механізму міжнародних закупівель існує ризик, що може бути відновлений механізм закупівель, який діяв до передачі їх міжнародним організаціям. При цьому процедура закупівель може бути як централізованої, так і передаватися безпосередньо в регіони.

Тарас Лясковський, начальник Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України, підтвердив прогнози попереднього доповідача про те, що закупівельне агентство повноцінно зможе заробити не так скоро, як планувалося Тарас Лясковський, начальник Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України, підтвердив прогнози попереднього доповідача про те, що закупівельне агентство повноцінно зможе заробити не так скоро, як планувалося. Сьогодні одним із пріоритетних завдань Міністерства є впровадження системи eHealth, яка дозволить вести повний облік обігу лікарських засобів, призначень лікарів, обслужених рецептів, вести реєстр пацієнтів і т.д. Залежно від функціонування системи eHealth можна буде виробляти відповідні розрахунки. Таким чином, закупівельне агентство зможе заробити після впровадження системи eHealth.

Також МОЗ України опрацьовується питання розширення переліку нозологій за програмою «Доступні ліки». Зокрема, на сьогодні розглядається питання включення в програми декількох міжнародних непатентованих найменувань (МНН) лікарських засобів, що застосовуються при трансплантації. Крім того, є ініціатива Уряду щодо включення в систему відшкодування всіх препаратів з Національного переліку, які можуть застосовуватися в амбулаторному сегменті. Ця ініціатива буде впроваджена в найближчим часом. Протягом півроку будуть проведені відповідні розрахунки і мультикритериальних аналіз, і в кінці поточного - початку наступного року МОЗ винесе на розгляд конкретні пропозиції.

Результатами реалізації програми «Доступні ліки» в 2017 р стали зниження цін, збільшення споживання препаратів, вартість яких відшкодовується, а також збільшення кількості аптек, що беруть участь в програмі.

На порядку денному стоїть питання оптимізації цінових взаємин між виробниками і дистриб'юторами по препаратам, включеним в систему відшкодування. Відомі випадки, коли аптекам надходять пропозиції про постачання за цінами нижче задекларованої оптово-відпускної ціни виробника. МОЗ готове провести консультації з виробниками та дистриб'юторами з метою приведення цін на препарати, включені в систему відшкодування, до єдиного рівня в усіх аптеках України. Щодо оптимізації аптечної націнки Т. Лясковський заявив, що Міністерство вважає за необхідне введення поняття «фармацевтична послуга», тобто фіксована сума за обслуговування рецепта, яку держава буде компенсувати аптекам - учасникам програми.

В продовження теми реімбурсації Гжегож Орновського, міжнародний експерт фармацевтичного ринку, розповів про особливості впровадження та результати реалізації системи реімбурсації в Польщі В продовження теми реімбурсації Гжегож Орновського, міжнародний експерт фармацевтичного ринку, розповів про особливості впровадження та результати реалізації системи реімбурсації в Польщі.

За всю історію фармринку Польщі негативна динаміка його розвитку в грошовому вираженні був зафіксований один раз в 2012 р, після того як в 2011 р уряд змінив підходи до реалізації системи реімбурсації. За підсумками 2017 р частка реімбурсіруемих препаратів в загальному обсязі фармринку Польщі, до якого включено роздрібний і госпітальний сегменти, становить 32,4%, а в структурі аптечних продажів - 39,8%. У структурі аптечної маржі частка реімбурсіруемих препаратів становить 34%. В останні роки середня маржинальність реімбурсіруемих препаратів знаходиться на рівні 15%. Переходячи безпосередньо до функціонування системи реімбурсації, доповідач зазначив, що в травні 2011 р прийнятий закон «Про відшкодування витрат на ліки, продукти харчування особливого харчового призначення і медичні вироби», яким змінено підходи до реалізації системи відшкодування. Перелік відшкодовуються препаратів в Польщі оновлюється кожні 2 міс.

Серед ключових змін можна виділити:

  • введення єдиної прозорої процедури для входу продуктів в систему реімбурсації та встановлення офіційної ціни продажу для них;
  • введення процедури «виходу» продуктів з системи реімбурсації;
  • введення системи участі приватного сектора в розподілі ризиків з МОЗ;
  • кооптація лікарських засобів, що застосовуються в терапевтичних програмах по онкології, в тому числі хіміотерапії, а також продуктів харчування особливого харчового призначення в систему реімбурсації;
  • введення фіксованої ціни і маржі на продукти, включені в систему реімбурсації;
  • заборона на використання будь-яких «стимуляторів» продажів;
  • заборона на рекламу аптек і часткова заборона на рекламу магазинів, які мають право продавати лікарські засоби;
  • введення зобов'язання укладати контракти між аптеками і Національним фондом здоров'я;
  • введення зобов'язання застосовувати єдині умови контрактів на всьому ринку реімбурсації;
  • введення c 01.09.2016 р списку «S» (Senior) - безкоштовних препаратів для людей у ​​віці 75+ (117 молекул).

Як же відбувається процедура включення лікарських засобів в систему реімбурсації?

У разі якщо молекула відсутня в списку реімбурсації, заявник наймає ліцензоване агентство по оцінці медичних технологій, яке підготує оцінку технології з використанням даного препарату. Далі заявка подається до Міністерства і автоматично в державне агентство по оцінці медичних
технологій і тарифів МОЗ (далі - АОМТ і Т МОЗ), де проводиться аналіз даної технології і видається рекомендація голови агентства. Потім документи надходять в Економічний комітет (ЕК), який виділяє переговорну групу у складі 5 осіб для проведення переговорів з заявником. Результати переговорів фіксуються протоколом. Однак остаточне рішення про включення препарату в систему реімбурсації приймає міністр. Також Міністерство може вимагати від виробника участі в розподілі фінансових ризиків. При цьому абсолютно всі документи (за винятком сенситивной інформації) публікуються на сайті МОЗ і АОМТ і Т МОЗ.

Якщо молекула вже включена в список реімбурсації, процедура набагато простіше. Заявник просто подає заявку в МОЗ. Однак є одна умова: ціна повинна бути нижче, ніж встановлений ліміт ціни для даної молекули. Документація також передається в ЕК і ведуться переговори з виробником. Остаточне рішення про включення також залишається за міністром.

При проведенні переговорів заявник зобов'язаний надати рекомендацію голови АОМТ і Т МОЗ, інформацію про ціну даного препарату на території Республіки Польща за останній рік, а також інформацію про ціну препарату на ринках країн ЄС або держав - членів Європейської угоди про вільну торгівлю. Також необхідно надати інформацію про всіх системах мотивації і стимуляції продажів у всіх країнах ЄС. Крім того, необхідно надати вартість терапії із застосуванням даного препарату в порівнянні з аналогами, а також вартість продовження життя пацієнта на 1 рік при терапії даним препаратом.

На завершення доповіді Г. Орновського зазначив ключові особливості системи реімбурсації в Польщі:

  • держава може в будь-який момент вплинути на ринок реімбурсації шляхом проведення переговорів або введення нових інструментів;
  • ринок реімбурсації практично не демонструє приросту (+ 1,6% в грошовому вираженні);
  • включення в список реімбурсації не гарантує продажів і іноді вихід з системи реімбурсації дозволяє досягти успіху;
  • створюється враження, що результати при реалізації дорогих препаратів набагато краще;
  • навіть максимальні витрати за включення в список реімбурсації нижче, ніж витрати на команду медичних представників;
  • при введенні нових молекул необхідно ділити ризики з державою;
  • необхідно постійно стежити за списком і заявками конкурентів.

Наталя Шимко, заступник директора департаменту регулювання державних закупівель, начальник відділу політики державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), розповіла про впроваджені зміни в систему електронних закупівель ProZorro в 2017 р, а також про плани удосконалення на 2018 г Наталя Шимко, заступник директора департаменту регулювання державних закупівель, начальник відділу політики державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), розповіла про впроваджені зміни в систему електронних закупівель ProZorro в 2017 р, а також про плани удосконалення на 2018 г. На сьогодні наказом МЕРТ від 15.09.2017 р № 1372 затверджено порядок укладення та виконання рамкових угод, який дозволяє визначити коло потенційних постачальників на 4 роки. Технічна реалізація цієї процедури в системі ProZorro запланована на II кв. 2018 г. Крім того, в систему ProZorro інтегровані дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій, а також дані Державного реєстру лікарських засобів України.

27.01.2018 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» в частині онлайн-моніторингу процедури закупівель Державної аудиторською службою, які дозволяють проводити моніторинг за автоматичним ризик-індикаторами, зверненнями органів влади і т.д., а також обмінюватися інформацією та рекомендаціями через систему ProZorro.

Серед ключових удосконалень, реалізація яких запланована в поточному році, Н. Шимко виділила наступні:

  • удосконалення системи оскарження, яка дозволить оплачувати скарги безпосередньо через систему, оскаржити мультилотових закупівлі, скасування процедури закупівель і відхилення пропозицій. Також вживаються заходи щодо зменшення можливостей для «троллінгу», зокрема неможливість відкликати скаргу;
  • підготовлені зміни, які дозволять учасникам торгів усувати всі недоліки пропозиції протягом 24 год у разі, якщо за результатами розгляду замовником такі будуть виявлені;
  • йде процес інтеграції з базою Державної фіскальної служби, який дозволить автоматично перевіряти інформацію про наявність / відсутність заборгованості зі сплати податків, а також з Казначейської службою, що дасть можливість автоматично обмінюватися інформацією для реєстрації договору і отримання інформації про платежі за цими договорами;
  • планується введення електронних каталогів, в які будуть включатися кваліфіковані відповідними органами постачальники і їх продукція, що дозволить замовникам закуповувати товари без проведення тендеру;
  • виконання зобов'язань щодо гармонізації з ЄС. Зокрема, введення нових процедур закупівель, таких як торги з обмеженою участю та переговорна процедура. Також планується надання можливості подачі пропозицій від декількох юридичних осіб. Особлива увага буде приділятися оцінці пропозицій з аномально низькою ціною (антидемпінг).

Сергій Мироненко, директор компанії «Pharmasiсh», в доповіді про розвиток інноваційного біофармацевтичної сектора в Тайвані (КНР) представив рекомендації для розвитку такого сектора в Україні Сергій Мироненко, директор компанії «Pharmasiсh», в доповіді про розвиток інноваційного біофармацевтичної сектора в Тайвані (КНР) представив рекомендації для розвитку такого сектора в Україні.

У 80-90-ті роки минулого століття ряд факторів, таких як біотехнологічна революція в США, акт Бея-Доула, глобалізація призвели до вертикальної дезінтеграції фарміндустрії. Почалася ера глобального аутсорсингу і виникли сприятливі умови для появи нових гравців, одним з яких став Тайвань.

У 1982 р біотехнології проголошувалися одним з національніх пріорітетів. Створено спеціалізований державний науково-дослідний центр, Який проводити базові R & D-дослідження и трансфер технологій від транснаціональніх корпорацій и державних біотехнологічніх компаний. Однак перші 2 створені компанії, які виробляли вакцини за технологіями «Санофі», були закриті в 1995 р через неефективність. Здавалося б, на цьому ера розвитку біотехнологій повинна була закінчитися, проте в 1995 р затверджена нова стратегія розвитку інноваційного сектора.

«Хрещеними батьками» і адвокатами тайванської біотехнологічної індустрії стали 2 американці китайського походження, які повернулися на о. Тайвань. Це Нобелівський лауреат Ян Лі (Lee Yuan-Tseh) і авторитетний онколог Ву Чен-вень (Wu Сheng-Wen), які в чималому ступені розробили і реалізували нову стратегію розвитку. У Тайвані була обрана модель розвитку Go small, фундаментом якої мало стати велика кількість маленьких біотехнологічних стартапів. При цьому уряд відмовився самостійно визначати пріоритети і директивно керувати. Стратегічні рішення приймалися на підставі рекомендацій широкого кола учасників індустрії.

Державне фінансування і субсидії розподілялися дисперсно великому числу наукових і R & D-стартапів, щоб ініціювати якомога більше дослідних проектів в самих різних областях, методом проб і помилок визначити зони потенційного успіху і сконцентрувати зусилля на них. У сфері кадрового забезпечення ставка була зроблена на американських фахівців китайського походження. Під них створили численні наукові установи і державні агентства. У парламенті для них виділялася квота. Таким чином, нова індустрія будувалася за кращою в світі американської моделі.

Пізніше держава визнала, що біотехнологічний сектор занадто складний для директивного управління і стає модератором зусиль вчених і індустрії для досягнення синергії. Створюються децентралізовані механізми розподілу державних субсидій на R & D. Це призвело до виникнення безлічі напівдержавних агентств і дослідницьких установ, які конкурують за отримання фінансування. Для координації учасників індустрії і консультаційного обслуговування інвесторів і стартапів був створений координаційний орган. Також в Тайвані була сформована модель економічного розвитку, при якій держава, академічні установи та індустрія є рівноправними партнерами.

Варто відзначити, що в 2013 р Тайвань приєднався до PIC / S, а в 2015 р повністю імплементований належну виробничу практику (Good Manufacturing Practice - GMP).

Які ж досягнення тайванської інноваційної біофармацевтичної індустрії?

З 2008 р біотехнологічний сектор знаходиться в стадії «пізньої інкубації», і почав викликати великий інтерес інвесторів. В період 2008-2016 рр. капіталізація сектора зросла на 700% і досягла 30,2 млрд дол. США. В першу чергу, тайванські компанії концентруються на хворобах, які превалюють в Східній Азії, а також на розробці препаратів традиційної китайської медицини відповідно до принципів сучасної доказової медицини. Інноваційний біофармацевтичний сектор представлений виключно невеликими компаніями. Внаслідок браку ресурсів вони змушені продавати свої препарати глобальним компаніям на ранніх стадіях розробки.

Однак останні 3-4 роки деякі тайванські компанії досить зміцніли, щоб самостійно виводити на ринок власні препарати, хоча ще і не здатні проводити їх маркетинг і виробництво на глобальному рівні, передаючи права регіональним партнерам.

З метою прискорення створення глобальних компаній уряд сприяє процесам консолідації в індустрії. Для цих цілей в 2016 р створено державно-приватний фонд обсягом 3,15 млрд дол. Тому в найближчі 5-10 років вірогідна поява вертикально інтегрованих тайваньських фармкомпаній, які зможуть увійти в клуб Big Pharma.

Які ж уроки культивації інновацій повинна винести українська Фарма?

Приклад Тайваню свідчить про те, що роль держави є ключовою для масштабного переведення галузі на інноваційні рейки, оскільки тільки вона має достатні управлінські і регуляторні важелі і фінансові ресурси. Однак пріоритети українського уряду дещо інші, і ніяких заходів по підтримці вітчизняної фармпромисловості до 2020 р не передбачено. Інновації в Тайвані реалізовувалися вихідцями з США, які розбиралися в передових практиках. Тому для реалізації інновацій доцільно залучати висококласних зарубіжних фахівців як в індустрію, так і в регуляторні органи. А також зовнішніх консультантів на базі аутсорсингу і культивувати інновації в спеціально створених дочірніх підрозділах. Роль академічних установ повинна бути переосмислена. Вони повинні припинити робити дисертації, а стати повноцінним учасником індустрії і драйвером інновацій. Фарміндустрія може на першому етапі ширше залучати академії до співпраці шляхом заснування грантового фонду для підтримки прикладних академічних дослідницьких проектів.

Доповідь на тему «Чому не хочеться змін, або Сізіфові пора на пенсію» представив Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку Доповідь на тему «Чому не хочеться змін, або Сізіфові пора на пенсію» представив Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку.

Чому ж не хочеться змін? Аналіз опитування топ-менеджменту фармкомпаній, що оперують в Україні, дав такі варіанти відповіді:

  • Тому що вони вже відбулися.
  • Тому що все, що не робиться, - то на краще, а то, що робиться - навпаки.
  • Подобається бути собою.
  • Хіба це зміни? Це макіяж.
  • Ми не проти змін. Ми проти цих «переменщіков»!

Доповідач зазначив, що серед значної кількості гравців фармринку спостерігаються ознаки апатії. Причини апатії:

  • загальна втома (сума персональних втоми);
  • недовіру (до людей, словами, меседж, ЗМІ, власних суджень);
  • низький рівень загальної достовірності (гібридна ноосфера);
  • недостатній рівень розуміння (мало знань і здібностей робити знання з інформації);
  • завчена звична безпорадність (багатий життєвий досвід вимушених компромісів).

Які ж зміни вже відбулися, незважаючи на наше небажання?

  • Виросло і ще не все виїхало молоде здорове покоління, яке переживе всіх нинішніх керманичів.
  • Ми бачили своїми очима, в кого за 2 дні перетворився грізний диктатор.
  • Ми бачимо на власні очі, як народні кумири виявляються звичайними, нелабораторнимі щурами. Не залишилося ні страху, ні сліпої віри в ставленні влади.

З усього вищеозначених випливає висновок: якщо Сізіф звик завжди відкочуватися разом з каменем вниз і вміє тільки це, йому пора поступитися дорогою молодим. Робити це слід зараз, поки у них відсутня звичка до компромісів, немає досвіду раціонального пояснення своєї нерішучості, зате є бажання особистого успіху в своїй власній країні. І доповідач передав мікрофон молодим.

Юрій Бугай, «eHealth» -коордінатор, «Transparency international Ukraine», і Андрій Заєць, прес-секретар Асоціації «eHealth», розповіли про процес впровадження системи eHealth в Україні Юрій Бугай, «eHealth» -коордінатор, «Transparency international Ukraine», і Андрій Заєць, прес-секретар Асоціації «eHealth», розповіли про процес впровадження системи eHealth в Україні.

Проектний офіс «eHealth» розробив центральну компоненту системи, тобто той функціонал, який необхідний Міністерству охорони здоров'я для старту медичної реформи. ТА 7 лютого цей продукт був переданий МОЗ України для подальшого адміністрування. З цього моменту подальшою розробкою і впровадженням eHealth займається МОЗ, для чого було створено ДП «Електронне здоров'я». Ю. Бугай зазначив, що запуск цього продукту - лише питання часу. На сьогодні продукт готовий для задоволення базових потреб - ведення реєстрів медичних установ, лікарів та пацієнтів, що дозволить оцінювати обсяг коштів, витрачених на кожного пацієнта при наданні первинної медичної допомоги. Крім того, він має функціонал для підтримки програми «Доступні ліки», зокрема можливість виписувати електронні рецепти. Попередньо пілотний проект з електронного рецепту запланований на квітень 2018 г. Однак поки немає чіткого розуміння, в яких регіонах він буде проводитися, і як це буде працювати.

Андрій Заєць додав, що серед розробників медичних IT-систем, які приєдналися до розробки системи eHealth, переважно фахівці в області медичних інформаційних систем (МІС), які погодилися безкоштовно розробити програмне забезпечення (ПО) для інтеграції державних клінік в центральну компоненту Андрій Заєць додав, що серед розробників медичних IT-систем, які приєдналися до розробки системи eHealth, переважно фахівці в області медичних інформаційних систем (МІС), які погодилися безкоштовно розробити програмне забезпечення (ПО) для інтеграції державних клінік в центральну компоненту. У той же час розробники інформаційних систем для аптек не готові безкоштовно розробляти ПО для інтеграції аптечних підприємств в центральну компоненту. Тому вони будуть змушені самостійно оплачувати ці послуги. При цьому доступ до самої центральної компоненті на сьогодні безкоштовний.

Центральна компонента розроблена таким чином, щоб до неї могла приєднатися будь-яка інформаційна система, передаючи обсяг даних, які необхідні на центральному рівні. Таким чином, відпаде необхідність у використанні для роботи декількох продуктів, всі дані можуть бути інтегровані в систему.

На сьогодні, на жаль, неможливо інтегрувати реєстр лікарських засобів, оскільки він не готовий. У систему буде внесена інформація про препарати в рамках системи реімбурсації. Однак в подальшому повинен бути розроблений оновлений реєстр лікарських засобів, з яким можна буде інтегруватися через будь-який API (application programming interface). При цьому оператори ринку висловили думку, що він обов'язково повинен мати прив'язку до кодів АТС-класифікації. На завершення Ю. Бугай додав, що система eHealth в Україні тільки впроваджується і з часом буде вдосконалюватися. Проектний офіс готовий приєднуватися до обговорень про стратегію подальшого розвитку даної системи.

Євген Заїка, генеральний директор в Україні і СНД «Асино Фарма Старт», висловив думку, що всі аптечні підприємства повинні запропонувати співпрацю розробникам системи eHealth і негайно почати процес інтеграції в неї, щоб в подальшому всі працювали в єдиній системі Євген Заїка, генеральний директор в Україні і СНД «Асино Фарма Старт», висловив думку, що всі аптечні підприємства повинні запропонувати співпрацю розробникам системи eHealth і негайно почати процес інтеграції в неї, щоб в подальшому всі працювали в єдиній системі. Щодо динаміки фармринку він зазначив, що зростання ринку, як і в минулому році, буде обумовлений інвестиціями Фарма і більшою мірою інфляційної складової, ніж зростанням в упаковках. В умовах жорсткої конкуренції між зарубіжними та вітчизняними компаніями актуальним буде питання зниження собівартості продукції при збереженні якості.

Раджив Гупта, генеральний директор групи компаній «Кусум», підкреслив, що в умовах мінливого ринку маркетингові активності, спрямовані виключно на кінцевого споживача, вже не дають належного результату, тому необхідно використовувати всі канали промоції, в тому числі спрямовані і на лікарів, і на фармацевтів Раджив Гупта, генеральний директор групи компаній «Кусум», підкреслив, що в умовах мінливого ринку маркетингові активності, спрямовані виключно на кінцевого споживача, вже не дають належного результату, тому необхідно використовувати всі канали промоції, в тому числі спрямовані і на лікарів, і на фармацевтів. Одним з ключових чинників успішності є швидкість реагування на зміни ринку і регуляторного поля.

Георгій Вікторов, голова представництва компанії «Abbott Laboratories GmbH» в Україні, зазначив, що в 2018 р продовжиться тренд збільшення частки зарубіжних препаратів в натуральному вираженні Георгій Вікторов, голова представництва компанії «Abbott Laboratories GmbH» в Україні, зазначив, що в 2018 р продовжиться тренд збільшення частки зарубіжних препаратів в натуральному вираженні. Сьогодні ринок перебуває в стадії посткризового відновлення. Криза у нас перетворюється в перманентне явище, і зараз, схоже, що це добре. Адже саме криза дає індустрії новий заряд енергії і саме під час кризи починається пошук нових підходів для розвитку і втілення нових ідей.

Андрій Розумний, директор компанії «Валартін Фарма», зазначив, що впровадження медичної реформи стане одним з ключових регуляторних змін, які будуть впливати на галузь в 2018 р і особливо в 2019 р Швидше за все, процес буде хаотичним через нестачу системності та проходити під впливом електоральних настроїв в передвиборний рік Андрій Розумний, директор компанії «Валартін Фарма», зазначив, що впровадження медичної реформи стане одним з ключових регуляторних змін, які будуть впливати на галузь в 2018 р і особливо в 2019 р Швидше за все, процес буде хаотичним через нестачу системності та проходити під впливом електоральних настроїв в передвиборний рік. Тут PR-ефекти будуть важливішими, ніж установка і досягнення правильних індикаторів реформи. А ринок буде і далі стикатися з недосконалістю або недоліком регуляцій в питаннях переліків, протоколів, компенсацій і т.п.

Далі буде ...

Денис Кірсанов, фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Як же відбувається процедура включення лікарських засобів в систему реімбурсації?
Які ж досягнення тайванської інноваційної біофармацевтичної індустрії?
Які ж уроки культивації інновацій повинна винести українська Фарма?
Чому ж не хочеться змін?
Хіба це зміни?
Які ж зміни вже відбулися, незважаючи на наше небажання?