Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012» | тижневик АПТЕКА

  1. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012» День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині...
  2. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»
  3. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»
  4. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»
  5. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»
  6. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»
  7. Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Свого часу в Великобританії «Закон про лікарські засоби» був приведений у відповідність до Директиви Ради ЄС 92/26 / ЄЕС «Про визначення категорій лікарських препаратів для людини». Всі лікарські препарати в Великобританії розділені на три категорії:

  • лікарські препарати, що відпускаються тільки за рецептом лікаря;
  • безрецептурні лікарські препарати, що відпускаються тільки через аптеки;
  • безрецептурні лікарські препарати, дозволені для продажу через загальну торговельну мережу (головна умова - наявність закритого приміщення для їх реалізації). У цій категорії входять невеликі упаковки анальгетиків, що містять ацетилсаліцилову кислоту / парацетамол (25 таблеток), велика частина антацидів, прості мікстури від кашлю, антисептики, льодяники для усунення симптомів фарингіту і ін.).

Україна пішла іншим шляхом: замість дозволу реалізації окремих груп безрецептурних лікарських засобів через загальну торговельну мережу створила такий вид структурного підрозділу аптечного закладу, як аптечний кіоск. Правила роздрібної реалізації лікарських засобів, які були затверджені постановою КМУ від 12.05.1997 р № 447 (втратило чинність на підставі постанови КМУ від 17.11.2004 р № 1570) легітимізували аптечні кіоски, дозволивши їх створення на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах, торгових центрах і т.п. Існування аптечних кіосків і сьогодні також передбачено державними будівельними нормами (ДБН), раніше - СН 535-81. Однак, після реалізації вимог п. 2 наказу МОЗ України від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» питання гармонізації та адаптації законодавства України до законодавства ЄС в частині відпустки окремих груп лікарських засобів залишиться під питанням.

На сьогодні колізії законодавства, зокрема, ігнорування ДБН В.2.2-10-2001 (Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я) не створюють впевненості в завтрашньому дні. Як наслідок, кожні 2-3 роки приймаються нові редакції Ліцензійних умов. Зміст кожного з них свідчить про лобіювання окремих норм конкретними учасниками фармринку, місце яких на «владному Олімпі» змінюється в залежності від політичної ситуації. Так, практично в кожній редакції Ліцензійних умов, в залежності від зміни керівництва в органах державного контролю, змінюються підходи до визначення мінімальних площ аптечних установ. Час від часу піднімається питання рецептурного відпуску без врегулювання ринкових механізмів (при цьому нікого не цікавить питання: «Чому в країнах, де введена страхова медицина або реімбурсація, відсутні зазначені проблеми?»). Питання регулювання ціноутворення на фармпродукції незрозумілим чином привели до погіршення її доступності для населення (фактично припинений відпустку фармпродукції за пільговими рецептами населенню). Завуальованим залишається питання вимог до рівня кваліфікації спеціалістів фармації, зокрема їх відповідності вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професійних працівників.

Другий блок першої сесії форуму послужив цінної платформою для обговорення особливостей ведення бізнесу на міжнародній фармацевтичній арені безпосередньо його операторами.

Досвідом роботи на російському фармацевтичному ринку поділилася Неллі Ігнатьєва, виконавчий директор Російської асоціації аптечних мереж (РААС), проаналізувавши вплив різних чинників на розвиток фармбізнесу Досвідом роботи на російському фармацевтичному ринку поділилася Неллі Ігнатьєва, виконавчий директор Російської асоціації аптечних мереж (РААС), проаналізувавши вплив різних чинників на розвиток фармбізнесу.

У 2011 р ситуація на роздрібному фармацевтичному ринку характеризувалася збільшенням фінансового навантаження на аптечні організації, пов'язаної із зростанням тарифів страхових внесків до державних позабюджетних фондів на тлі загального зростання тарифів на електроенергію, комунальні платежі, збільшення орендних ставок. У ситуації, що склалася намітилося падіння показників фінансово-господарської діяльності аптек.

Сьогодні в умовах зміни щільності аптечних організацій на російському роздрібному фармацевтичному ринку, як і на українському, широко обговорюються питання загострення конкуренції, зокрема, пов'язані з її ціновими методами. Поширення використання маркетингових інструментів, орієнтованих на «низькі ціни», створює ілюзію стабілізації цін, а в реальності зростання «аптек-дискаунтерів» веде до зниження якості лікарського забезпечення і відсутності дієвих механізмів контролю за ринком обігу лікарських препаратів з боку держави.

Небезпека дискаунтера для цивілізованого ринку полягає у відсутності мінімального порогу націнки для роздрібного аптечного бізнесу. В результаті відбувається розвиток неконтрольованої фармацевтичної роздробу. Наприклад, в Європі загальна торгова націнка досить висока - 50%, в діськаунтерах - 25%. А в Росії націнки в діськаунтерах складають 15%.

Аптечні дискаунтери в фармрозніце - це практично нонсенс, так як аптека за визначенням не може бути установою подібного формату. Так, згідно з Федеральним законом від 12.04.2010 р № 61-ФЗ (ред. Від 29.11.2010) «Про обіг лікарських засобів», аптечна організація - організація, структурний підрозділ медичної організації, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими препаратами, зберігання, виготовлення та відпуск лікарських препаратів для медичного застосування відповідно до вимог цього закону. У свою чергу, дискаунтер - це магазин низьких цін з вузьким асортиментом і мінімальним набором послуг для покупців.

У ситуації, що склалася потрібно консолідація фармацевтичного професійного співтовариства. Необхідна активізація роботи існуючих громадських організацій у фармацевтичній галузі в частині підготовки консолідованої експертної позиції з оцінкою регулюючого впливу на фармбізнес. Зокрема, серед передумов розширення діяльності професійних громадських організацій в РФ можна виділити:

  • зростання економіки, концентрація бізнесу, формування впливових галузевих компаній;
  • зростання конкуренції всередині галузі (необхідність створення бар'єрів для недобросовісної конкуренції);
  • посилення ролі держави в регулюванні бізнесу (необхідність відстоювання інтересів галузі у владних структурах);
  • вступ до СОТ (необхідність гармонізації галузевих стандартів з міжнародними нормами).

Саморегулювання в фармації - це механізм передачі соціальної відповідальності бізнесу. І в саморегулювання є певні переваги:

  • не дозволяє відображати галузевої або професійної специфіки, легше адаптується до вимог часу,
  • дає оцінку і пропозиції за чинним законодавством,
  • в більшій мірі піддається впливу з боку суб'єктів підприємницької і професійної діяльності,
  • має більш ефективні механізми вирішення спорів і пред'явлення санкцій до порушників встановлених правил,
  • менш затратно, знижує бюджетні витрати,
  • позитивно впливає на імідж бізнесу, професії.

Н. Ігнатьєва зазначила, що динамічність російського роздрібного фармринку вельми схильна до впливу зовнішніх факторів, пов'язаних як з макроекономічною ситуацією в країні, так і з впровадженням різних регуляторних ініціатив, що в сукупності призвело до збитковості аптечних організацій країни. При цьому вплив конкуренції, що загострилася на аптечному ринку є додатковим потужним фактором, негативно відбивається на прибутковості аптечного бізнесу у міру поширення демпінгу цін. Така ситуація вимагає своєчасного реагування з боку професійних асоціацій. При цьому Н. Ігнатьєва зазначила роль і заслуги РААС в діяльності російського роздрібного фармринку. РААС вдалося забезпечити продовження застосування спеціального податкового режиму ЕНВД (єдиний податок на поставлений дохід) для аптечних організацій на 2009-2010 рр., Першою ініціювала поправки до вступу в силу Федерального закону від 12.04.2010 р № 61-ФЗ «Про обіг лікарських засобів », зберігши тим самим товарний асортимент« лікувальна косметика »в аптеках країни і ін.

Підводячи підсумок виступу, Н. Ігнатьєва закликала до обміну досвідом між країнами.

Про турецькому фармринку присутні дізналися з вуст його оператора - Алі Таха, директора українського представництва компанії «Sanovel» (Туреччина) Про турецькому фармринку присутні дізналися з вуст його оператора - Алі Таха, директора українського представництва компанії «Sanovel» (Туреччина). В даний час на турецькому фармринку працює близько 300 фармацевтичних компаній, більшість з яких локальні. На ринку близько 90% зареєстрованих лікарських засобів рецептурного відпуску, вітаміни реєструються як ОТС-препарати, а препарати на рослинній основі - як дієтичні добавки.

У сегменті дистрибуції на турецькому фармринку близько 70-80% товарообігу акумулює 2 оператора. В середньому в Туреччині дистриб'юторські поставки в аптеки здійснюються 3-4 рази на день, а в разі термінових замовлень їх кількість може досягати 10-12. Термін відстрочки платежу, що допускається дистриб'юторами для аптек, становить 60-180 днів, при цьому передоплата не застосовується.

У роздрібному сегменті турецького фармринку кількість аптечних установ становить 23,8 тис. При цьому в середньому на 1 аптеку доводиться 3-3,3 тис. Жителів. Загальний обсяг фармацевтичного ринку Туреччини оцінюється в 10 млрд дол.

Які умови відкриття аптеки в Туреччині? Аптеку може відкрити виключно фармацевт, отримавши дозвіл від Турецької асоціації фармацевтів. Приміщення для відкриття аптеки повинно відповідати наступним вимогам: висота стель - не менше 2,4 м, площа приміщення - не менше 35 кв. м, а також повинна бути лабораторія. При цьому в країні на законодавчому рівні заборонені аптечні мережі, тобто можливі лише поодинокі аптеки. Вартість відкриття аптеки становить близько 40-50 тис. Дол.

Вся система ціноутворення в Туреччині регулюється Міністерством охорони здоров'я. Зокрема, в країні діє система референтного ціноутворення. Як референтних цін за основу приймаються ціни як мінімум в 5, як максимум - в 10 країнах - членах ЄС, ціни вважаються в євро, встановлюється обмеження на рівні мінімальної ціни в референтних країнах. Ціни на оригінальні лікарські засоби розраховуються на підставі ціни, за якою виробник реалізує їх дистриб'ютору з урахуванням знижок. Ціни на генеричні препарати встановлюються в процентному співвідношенні від ціни оригинатора в залежності від конкуренції в генеричному сегменті.

Основним платником на турецькому фармринку виступає Інститут соціального захисту, який в рамках системи реімбурсації відшкодовує витрати на лікарські засоби, вартість яких не більше ніж на 15% перевищує референтний рівень. Пацієнти також беруть участь в оплаті лікарських засобів - відсоток співоплати для пенсіонерів складає 10% ціни препарату, а для інших споживачів - 20%. Держава відшкодовує аптекам кошти за реімбурсіруемие препарати протягом 30-90 днів.

Цікавою особливістю обороту лікарських засобів на турецькому фармринку, за словами Алі Таха, є те, що на упаковках препаратів замість традиційних штрих-кодів використовується сучасний QR-код (Quick Response Code), що дозволяє простежити пересування кожної упаковки лікарського засобу по всій товаропровідної ланцюжку до споживача (ідентифікуються назви компаній-виробників, дистриб'юторів, аптек і особистість покупця). Така система дозволяє уникнути нелегального обігу лікарських засобів та пересування контрафактної продукції, а також скорочує зайве використання ліків.

Український роздрібний сегмент в рамках першого дня форуму представила Наталія Касьянова, генеральний директор «Мед-сервіс груп», поділившись історією розвитку своєї аптечної мережі та досягненнями на шляху до лідируючих позицій в національному рейтингу аптечних підприємств по товарообігу Український роздрібний сегмент в рамках першого дня форуму представила Наталія Касьянова, генеральний директор «Мед-сервіс груп», поділившись історією розвитку своєї аптечної мережі та досягненнями на шляху до лідируючих позицій в національному рейтингу аптечних підприємств по товарообігу. Перша аптека компанії «Мед-сервіс» була відкрита в Дніпропетровську в 1995 р, потім планомірно відкривалися нові аптеки і в даний час число аптек мережі досягло 315. Більш того, аптеки компанії представлені в 108 містах усіх регіонів України. Слід також зазначити, що компанія «Мед-сервіс» є піонером на українському аптечному ринку в сфері відкриття фарммаркетов з відкритою викладкою товару, що працюють у форматі самообслуговування.

В даний час компанія «Мед-сервіс» активно впроваджує різні інноваційні проекти, в числі яких запуск власних торгових марок, впровадження програми лояльності, відкриття спеціалізованих аптек (до мережі входять 11 спеціалізованих дитячих аптек). При цьому особлива увага приділяється розвитку кадрового потенціалу, як однієї з важливих складових успішного розвитку аптечного бізнесу. Щомісяця для персоналу компанії всіх регіонів проводять навчальні тренінги: як товарні, так і по впровадженню інноваційних програм і проектів. Не рідше 1 разу на рік в компанії проводиться атестація персоналу аптек, що включає перевірку і оцінку рівня професійної підготовки, професійного та особистісного потенціалу, відповідності та присвоєння співробітникам аптечних підрозділів кваліфікаційної категорії. Така система - додатковий стимул до підвищення кваліфікації співробітників, так як її результати впливають на розмір заробітної плати, а також кар'єрні перспективи.

Також в компанії взята за правило реалізація лікарських засобів тільки підтвердженої якості. Впевненість в якості продукції досягається за рахунок таких заходів, як:

  • закупівля аптеками тільки зареєстрованих і офіційно завезених в Україну (або вітчизняних) препаратів у виробників і офіційних дистриб'юторів;
  • суворе дотримання правил зберігання та транспортування лікарських засобів;
  • здійснення подвійного контролю якості вхідної продукції (на центральному складі і безпосередньо в аптеках).

Для впевненості покупців в якість придбаної ними продукції в аптеках мережі «Мед-сервіс» з 2012 р впроваджена система перевірки якості товару - все аптеки обладнані спеціальними системами, які за допомогою зчитування сканером коду на упаковці дозволяють клієнту протягом 30 з отримати необхідну інформацію про якість товару (відповідний сертифікат якості і зразок оригінальної упаковки товару).

В рамках дискусій учасники форуму отримали безпрецедентну можливість поділитися думками з усіх актуальних для фармринку питань, а також почерпнули цінний досвід своїх колег на шляху до підвищення ефективності бізнесу.

Зокрема, експерти галузі прийшли до висновку, що цінове регулювання ринку лікарських засобів поза контекстом впровадження системи реімбурсації не забезпечить дотримання рецептурного відпуску та підвищення комплайенса пацієнтів призначається терапії, так як у споживача не буде фінансової зацікавленості.

Інтерес аудиторії також був звернений до питання є чи аптечний заклад торговим підприємством або складової системи охорони здоров'я. В процесі обговорення учасники форуму дійшли висновку, що незважаючи на те, що соціальна функція аптек є пріоритетною, комерційна складова також відіграє значну роль.

Далі буде ...

Анна Шибаєва

З доповідями конференції можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua и www.morion.ua.

Цікава інформація для Вас:

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн., 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012»

День перший. 26-28 травня в Ялті - перлині Криму - відбувся міжнародний фармацевтичний форум «АПТЕКИ МИРА - 2012», що зібрав гостей з різних куточків світу. Організаторами заходу виступили компанії «МОРІОН» та «Агентство медичного маркетингу» за спонсорської підтримки компанії «Bayer HealthCare».

Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України Першу сесію конференції відкрила Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби України з лікарських засобів, представивши позицію держави щодо ключових проблем, що турбують нині фармринок України.

Важливим параметром рівня розвитку фармацевтичного сектору є відповідність суб'єктів господарювання стандартам, прийнятим в нашій країні або міжнародному співтоваристві. Зокрема, поряд з впровадженням в Україні стандартів GMP, намітилися певні успіхи в цьому напрямку і в сегменті дистрибуції вже 2 оператора ринку мають подібного роду сертифікати - компанії «Фалбі» та БаДМ ».

Крім того, з 1 липня 2012 р ввезення в Україну лікарських засобів, вироблених на майданчиках, які не мають підтвердженого сертифіката GMP, буде зупинений. При цьому за словами І. Демченко, на українському фармринку не очікується дефіциту лікарських засобів. На підтвердження цього спікер навела приклад Казахстану, де подібні заходи, незважаючи на істотно менші обсяги внутрішнього фармвиробництва в порівнянні з нашою країною, були успішно реалізовані без шкоди для доступності ліків для населення.

І. Демченко також звернула увагу на широко обговорюваний у професійних колах пілотний проект щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії в Україні, згідно з яким буде введено державне регулювання оптово-відпускних цін на них.

В ході виступу І. Демченко була піднята тема вивісок на аптечних установах. Так, з 1 липня 2012 року починає дію положення, згідно з яким з вивісок аптек повинна зникнути інформація, що містить рекламу. Відповідна норма міститься в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У п. 2.12 розділу II Ліцензійних умов зазначено: «На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно з його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням тільки його виду, а саме:« Аптечний склад (база) »,« Аптека »,« Аптечний пункт »,« Аптечний кіоск ». Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщуються інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має бути наявна інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек. За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик, який не є рекламою ». Ця норма введена з метою недопущення маніпулювання свідомістю споживачів, адже останнім часом широкого поширення набули вивіски, в яких підкреслюється, що аптечний заклад нібито направлено на певні верстви населення, або в ньому, за їхнім твердженням, низькі ціни.

При цьому суб'єкти господарювання звернулися до І. Демченко як представнику центральних органів виконавчої влади з питанням щодо перегляду даної норми з метою поділу понять недобросовісна конкуренція і ідентифікація товарної марки.

Також на порядку денному сьогодні гостро стоять питання доставки лікарських засобів і інтернет-торгівлі. І. Демченко зазначила, що закордонний досвід свідчить про те, що за допомогою доставки і інтернет-торгівлі лікарськими засобами проходить значна частина фальсифікованої продукції. На цьому тлі Держлікслужбою спільно з громадськими організаціями розробляються зміни до Ліцензійних умов, які регламентують вимоги до такої послуги, як доставка замовлення лікарських засобів споживачеві за вказаною ним адресою.

Коментар із залу: доставка - це корисна послуга для споживачів, які з тих чи інших причин не в змозі самостійно здійснити покупку лікарських засобів безпосередньо в аптечному закладі. Тому необхідно обмежувати не сам факт доставки, а привести його у відповідність до Ліцензійних умов. Що стосується інтернет-торгівлі ліками, то вона неприпустима але допустимим є інформування споживачів про наявність лікарських засобів і цінах на них в аптечних установах за допомогою мережі Інтернет.

Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків) Питання ефективного кадрового забезпечення фармацевтичного сектора в своїй доповіді висвітлив Валентин Черних, ректор Національного фармацевтичного університету (Харків). Вибір професії - важлива складова життя кожної людини. При цьому пріоритети і затребуваність різних напрямків діяльності істотно змінюються з плином часу. За даними рейтингів кадрових агентств, через 5-10 років топ-5 професій сформують такі, як медико-фармацевтичний напрямок, IT-технології, маркетинг / менеджмент, хімія / біологія. Лише за 2011 р в Україні потреба в спеціалістах на фармацевтичному ринку зросла на 3,2% в порівнянні з попереднім роком. Однак даний ринок характеризується високими показниками плинності кадрів - протягом року кожен п'ятий співробітник міняє місце роботи.

Говорячи про основні тенденції кадрового менеджменту в фармації, В. Черних зазначив, що кількість вакансій для провізорів майже в 6 разів перевищує кількість претендентів. При цьому значна кількість вакантних місць (майже 2/3) призначене для висококваліфікованих фахівців з зарплатою від 500 дол. США, а кожна 20-я вакансія передбачає зарплату понад 1000 дол. Щорічні темпи приросту заробітної плати на фармринку становлять близько 9-10%.

Отже, сьогодні на вітчизняному фармринку поряд з високою плинністю кадрів існує проблема браку фахівців. Така ситуація, на думку В. Черних, в деякій мірі обумовлена ​​проблемами, з якими стикаються співробітники аптечних закладів, серед яких - завищені норми тривалості робочого дня, некомфортні умови праці, правова і соціальна незахищеність (проблеми з нарахуванням пенсій, стажем). Доповідач також проаналізував ключові тенденції розвитку фармринку в даний час, а також навів приклади функціонування аптечних закладів в зарубіжних країнах, з акцентом на тих їх переваги, які прийнятні для нашої країни.

Фармацевтична освіта тримається на трьох китах - додипломної освіти, післядипломна освіта і самоосвіта / саморозвиток. У післядипломній освіті важливим критерієм ефективності є його безперервність. При цьому, дотримуючись вимог сучасності, традиційні підходи у післядипломній освіті доповнюються новітніми інформаційними технологіями. Зокрема, Національний фармацевтичний університет спільно з компанією «МОРІОН» запускають проект дистанційного післядипломної освіти для фармацевтів і провізорів. Підсумок свого виступу ректор Національного фармацевтичного університету підвів фразою: «Знань багато не буває».

Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі» Про ключових аспектах розвитку фармринку на тлі регуляторних ініціатив на підставі даних компанії «Proxima Research» розповів Михайло Пасічник, президент Аптечної професійної асоціації України, президент компанії «Фалбі». У 2011 р фармринок України виправдав оптимістичні очікування операторів - сумарний обсяг аптечних і госпітальних продаж лікарських засобів збільшився на 15% в грошовому вираженні в порівнянні з попереднім роком, проте в натуральних величинах його обсяг ледь досяг докризового рівня, збільшившись лише на 1%. При цьому сподіватися на зростання державних закупівель лікарських засобів в короткостроковій перспективі - не найкраща стратегія, так як питома вага госпітального сегменту в структурі ринку в 2007-2011 рр. зменшився (з 19 до 14% в грошовому вираженні).

Якщо говорити про сегмент аптечних продажів лікарських засобів, то до кінця року темпи приросту обсягу продажів сповільнюються, що особливо яскраво проявилося в 2011 р - в II півріччі середньомісячні темпи приросту аптечних продажів лікарських засобів знизилися з 20 до 10% в порівнянні з початком року. У розрізі рецептурного статусу препаратів в 2011 р намітилася тенденція до нарощення в структурі аптечних продажів частки рецептурних лікарських засобів, яка за підсумками березня 2012 р досягла 55% в грошовому вираженні. Отже, сегмент рецептурних препаратів демонструє випереджальні темпи приросту роздрібної реалізації на тлі ОТС-сегмента - темпи приросту їх продажів за підсумками I кв. 2012 р склали 15 і 10% відповідно. Така ситуація може бути в деякій мірі обумовлена ​​зниженням фізичної доступності безрецептурного продукції в зв'язку з закриттям аптечних кіосків, що спеціалізуються на її реалізації. Так, за станом на 01.03.2012 р кількість аптечних кіосків в порівнянні з 01.01.2011 р скоротилося вдвічі - з 3706 до 1903. А в цілому по ринку кількість торгових точок всіх типів в цей період скоротилося на 9% - з 21 671 до 19 615. Загальне скорочення кількості аптечних установ неминуче негативно відбивається на динаміці аптечного ринку.

В середньому по ринку аптечних продажів місячний виторг з розрахунку на 1 торгову точку за підсумками 2011 р склав 116 тис. Грн., Для порівняння роком раніше цей показник був на рівні 90 тис. Грн. (Табл. 1). Найбільш значний приріст середньомісячного виторгу з розрахунку на 1 торгову точку в цей період відзначений для аптечних кіосків, що можливо обумовлено тим, що в першу чергу закриваються найменш рентабельні з них.

Таблиця 1 Місячна виручка на 1 торгову точку за підсумками 2010-2011 рр. Види торгових точок Грн. 2010 Грн., 2011 Аптека 114 000 137 000 Аптечний кіоск 68 000 105 000 Аптечний пункт 50 000 62 000 Разом 90 000 116 000

У розрізі регіонів України максимальні середньомісячні виторги на 1 торгову точку характерні для областей з великими мегаполісами, зокрема - Київ (232 тис. Грн.), Донецька обл. (155 тис. Грн.) Та ін. У Західному регіоні ці показники значно поступаються, наприклад, мінімальний виторг на 1 торгову точку - 49 тис. Грн. Забезпеченість аптечними установами в регіонах України також неоднорідна і варіює в діапазоні 1900-2800 чоловік на 1 торгову точку. М. Пасічник також відзначив, що доступність аптечних установ доцільно розглядати з точки зору забезпеченості населення торговими точками, а не пішохідної доступності.

В умовах знижується споживчого попиту аптечні установи не мають можливості підвищувати роздрібні націнки - в період з 2009 по квітень 2012 року її показник знизився з 30 до 26%. При цьому розмір маржі корелює з загальноринковою динамікою.

Примітно, що 100 аптечних мереж забезпечують 57% роздрібного товарообігу на аптечному ринку України. При цьому навіть лідери ринку не можуть похвалитися часткою ринку більше 3% (табл. 2). Ще однією особливістю аптечного ринку України є неоднорідність розподілу впливу аптечних мереж в різних регіонах - у багатьох областях лідерство належить різним аптечним підприємствам, більш того, в межах свого регіону такі мережі можуть акумулювати чималу частку в аптечних продажах.

Таблиця 2 Рейтинг аптечних мереж на національному рівні за обсягом роздрібної реалізації в грошовому вираженні за підсумками 2011 р № Аптечне підприємство 1 Мед-Сервіс груп (Дніпропетровськ) 2 Фармація (Луганськ) 3 Український аптечний холдинг (Донецьк) 4 Фармастор (Київ) 5 Арніка (Донецьк) 6 Аптека-Магнолія (Запоріжжя) 7 Фармація КП (Київ) 8 Бажаємо здоров'я Сіріус-95 (Київ) 9 Фалбі (Київ) 10 Титан (Харків) 11 Гамма-55 (Харків) 12 Донбас-Фармація-Трейдинг (Донецьк ) 13 Полтавафарм (Розсошенці) 14 Маркет-Сервіс (Київ) 15 Руан РАС (Дніпропетровськ) 16 Аптеки медичної академічної і (Дніпропетровськ) 17 3І (Львів) 18 ФарТоп (Дніпропетровськ) 19 Фірма Віста (Сімферополь) 20 АКС (Одеса)

У своїй доповіді М. Пасічник також представив проект змін до Ліцензійних умов, підготовлений АПАУ, в якому знайшли своє відображення і питання, пов'язані з вивісками аптечних установ (табл. 3).

Таблиця 3 Пропозиції ВГО «Аптечна професійна асоціація України» до Наказу МОЗ від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» II. Загальноорганізаційні вимоги 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что НЕ є їх власністю, забороняється. 2.7. Зберігання у пріміщеннях аптечних закладів лікарськіх ЗАСОБІВ та супутніх товарів, что Їм це має належати, забороняється, кроме віпадків, передбачення законодавством. 2.8 суб'єкт господарювання повинен Забезпечити: - Дотримання граничних надбавок, встановлення Кабінетом Міністрів України. Факт відпуску або наявності в аптечному закладі лікарського засоби, гранична надбавка на Який перевіщує встановлення Кабінетом Міністрів України, унеможлівлює Виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. Вилучити Сейчас абзац як такий, что суперечіть поважної законодавству. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним Виключно увазі закладу, а самє: «Аптечний склад (база)», «Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск» .Біля входу в аптечний заклад на видному місці розміщується інформація про суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу. Для аптек та їх структурних підрозділів обов'язково має буті наявна інформація про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. 2.12. На фасаді Будівлі, де розміщується аптечний заклад, согласно Із его призначення винна буті вивіска Із зазначеним увазі закладу. На видному місці перед входом в аптечний заклад розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та про Місцезнаходження чергової (Цілодобової) та найбліжчої аптек. У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під Яким аптечний заклад Провадо свою діяльність, у вівісках та Зовнішній рекламі аптечних закладів НЕ допускається использование будь-якіх відомостей, що містять тверджень относительно уровня або Іншої ознака цен та соціальної спрямованості аптечного закладу, Які могут вплінуті на намірі спожівачів относительно придбання товарів в такому аптечному закладі.

Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук Больові точки регулювання фармацевтичної діяльності в Україні та світі висвітлив у своєму виступі Віталій Пашков, заступник директора ПОКП «Полтавафарм», доктор юридичних наук. Доповідач звернув увагу на чинники, що безпосередньо впливають на формування фармацевтичного ринку, в тому числі на повідомлення про дефіцит фармпрепаратів в деяких розвинених державах, що стало, в тому числі, результатом не цілком продуманою в цьому напрямку політики регуляторних органів. Завдання державної законодавчої політики і полягає в тому, щоб виправляти перекоси адміністративного регулювання. Хоча, на думку багатьох експертів, за формальними ознаками законодавство України в основній своїй частині повністю відповідає такому розвинених країн ЄС, тобто гармонізовано з законодавством ЄС. Однак відкритими залишаються питання адаптації цього законодавства до реалій життя і наявності механізмів його впровадження.

В Україні напрямок формування і розвитку цивілізованого фармацевтичного ринку було поставлено Законом України «Про лікарські засоби». З одного боку, цей закон можна вважати своєрідною концепцією розвитку на короткочасну перспективу. З іншого - ті незначні зміни, які були до нього, суперечать практиці розвинених країн.

Прикладом є неправильне тлумачення окремих статей Закону України «Про лікарські засоби» з подальшою ініціативою про внесення змін до ч. 3 ст. 19 Закону. Як відомо, в ч. 1 ст. 19 зазначено, що оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається в порядку, встановленому КМУ. Однак, ч. 3 ст. 19 встановлювала, що вимоги ч. 1 цієї статті не поширюються на діяльність, пов'язану з оптовою закупівлею, оптовою та роздрібною реалізацією лікарських засобів, які можуть відпускатися населенню без рецепта лікаря. Реалізація зазначених лікарських засобів здійснюється відповідно до Правил торгівлі, які затверджуються КМУ.

Свого часу в Великобританії «Закон про лікарські засоби» був приведений у відповідність до Директиви Ради ЄС 92/26 / ЄЕС «Про визначення категорій лікарських препаратів для людини». Всі лікарські препарати в Великобританії розділені на три категорії:

  • лікарські препарати, що відпускаються тільки за рецептом лікаря;
  • безрецептурні лікарські препарати, що відпускаються тільки через аптеки;
  • безрецептурні лікарські препарати, дозволені для продажу через загальну торговельну мережу (головна умова - наявність закритого приміщення для їх реалізації). У цій категорії входять невеликі упаковки анальгетиків, що містять ацетилсаліцилову кислоту / парацетамол (25 таблеток), велика частина антацидів, прості мікстури від кашлю, антисептики, льодяники для усунення симптомів фарингіту і ін.).

Україна пішла іншим шляхом: замість дозволу реалізації окремих груп безрецептурних лікарських засобів через загальну торговельну мережу створила такий вид структурного підрозділу аптечного закладу, як аптечний кіоск. Правила роздрібної реалізації лікарських засобів, які були затверджені постановою КМУ від 12.05.1997 р № 447 (втратило чинність на підставі постанови КМУ від 17.11.2004 р № 1570) легітимізували аптечні кіоски, дозволивши їх створення на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах, торгових центрах і т.п. Існування аптечних кіосків і сьогодні також передбачено державними будівельними нормами (ДБН), раніше - СН 535-81. Однак, після реалізації вимог п. 2 наказу МОЗ України від 31.10.2011 р № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» питання гармонізації та адаптації законодавства України до законодавства ЄС в частині відпустки окремих груп лікарських засобів залишиться під питанням.

На сьогодні колізії законодавства, зокрема, ігнорування ДБН В.2.2-10-2001 (Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я) не створюють впевненості в завтрашньому дні. Як наслідок, кожні 2-3 роки приймаються нові редакції Ліцензійних умов. Зміст кожного з них свідчить про лобіювання окремих норм конкретними учасниками фармринку, місце яких на «владному Олімпі» змінюється в залежності від політичної ситуації. Так, практично в кожній редакції Ліцензійних умов, в залежності від зміни керівництва в органах державного контролю, змінюються підходи до визначення мінімальних площ аптечних установ. Час від часу піднімається питання рецептурного відпуску без врегулювання ринкових механізмів (при цьому нікого не цікавить питання: «Чому в країнах, де введена страхова медицина або реімбурсація, відсутні зазначені проблеми?»). Питання регулювання ціноутворення на фармпродукції незрозумілим чином привели до погіршення її доступності для населення (фактично припинений відпустку фармпродукції за пільговими рецептами населенню). Завуальованим залишається питання вимог до рівня кваліфікації спеціалістів фармації, зокрема їх відповідності вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професійних працівників.

Другий блок першої сесії форуму послужив цінної платформою для обговорення особливостей ведення бізнесу на міжнародній фармацевтичній арені безпосередньо його операторами.

Досвідом роботи на російському фармацевтичному ринку поділилася Неллі Ігнатьєва, виконавчий директор Російської асоціації аптечних мереж (РААС), проаналізувавши вплив різних чинників на розвиток фармбізнесу Досвідом роботи на російському фармацевтичному ринку поділилася Неллі Ігнатьєва, виконавчий директор Російської асоціації аптечних мереж (РААС), проаналізувавши вплив різних чинників на розвиток фармбізнесу.

У 2011 р ситуація на роздрібному фармацевтичному ринку характеризувалася збільшенням фінансового навантаження на аптечні організації, пов'язаної із зростанням тарифів страхових внесків до державних позабюджетних фондів на тлі загального зростання тарифів на електроенергію, комунальні платежі, збільшення орендних ставок. У ситуації, що склалася намітилося падіння показників фінансово-господарської діяльності аптек.

Сьогодні в умовах зміни щільності аптечних організацій на російському роздрібному фармацевтичному ринку, як і на українському, широко обговорюються питання загострення конкуренції, зокрема, пов'язані з її ціновими методами. Поширення використання маркетингових інструментів, орієнтованих на «низькі ціни», створює ілюзію стабілізації цін, а в реальності зростання «аптек-дискаунтерів» веде до зниження якості лікарського забезпечення і відсутності дієвих механізмів контролю за ринком обігу лікарських препаратів з боку держави.

Небезпека дискаунтера для цивілізованого ринку полягає у відсутності мінімального порогу націнки для роздрібного аптечного бізнесу. В результаті відбувається розвиток неконтрольованої фармацевтичної роздробу. Наприклад, в Європі загальна торгова націнка досить висока - 50%, в діськаунтерах - 25%. А в Росії націнки в діськаунтерах складають 15%.

Аптечні дискаунтери в фармрозніце - це практично нонсенс, так як аптека за визначенням не може бути установою подібного формату. Так, згідно з Федеральним законом від 12.04.2010 р № 61-ФЗ (ред. Від 29.11.2010) «Про обіг лікарських засобів», аптечна організація - організація, структурний підрозділ медичної організації, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими препаратами, зберігання, виготовлення та відпуск лікарських препаратів для медичного застосування відповідно до вимог цього закону. У свою чергу, дискаунтер - це магазин низьких цін з вузьким асортиментом і мінімальним набором послуг для покупців.

У ситуації, що склалася потрібно консолідація фармацевтичного професійного співтовариства. Необхідна активізація роботи існуючих громадських організацій у фармацевтичній галузі в частині підготовки консолідованої експертної позиції з оцінкою регулюючого впливу на фармбізнес. Зокрема, серед передумов розширення діяльності професійних громадських організацій в РФ можна виділити:

  • зростання економіки, концентрація бізнесу, формування впливових галузевих компаній;
  • зростання конкуренції всередині галузі (необхідність створення бар'єрів для недобросовісної конкуренції);
  • посилення ролі держави в регулюванні бізнесу (необхідність відстоювання інтересів галузі у владних структурах);
  • вступ до СОТ (необхідність гармонізації галузевих стандартів з міжнародними нормами).

Саморегулювання в фармації - це механізм передачі соціальної відповідальності бізнесу. І в саморегулювання є певні переваги:

  • не дозволяє відображати галузевої або професійної специфіки, легше адаптується до вимог часу,
  • дає оцінку і пропозиції за чинним законодавством,
  • в більшій мірі піддається впливу з боку суб'єктів підприємницької і професійної діяльності,
  • має більш ефективні механізми вирішення спорів і пред'явлення санкцій до порушників встановлених правил,
  • менш затратно, знижує бюджетні витрати,
  • позитивно впливає на імідж бізнесу, професії.

Н. Ігнатьєва зазначила, що динамічність російського роздрібного фармринку вельми схильна до впливу зовнішніх факторів, пов'язаних як з макроекономічною ситуацією в країні, так і з впровадженням різних регуляторних ініціатив, що в сукупності призвело до збитковості аптечних організацій країни. При цьому вплив конкуренції, що загострилася на аптечному ринку є додатковим потужним фактором, негативно відбивається на прибутковості аптечного бізнесу у міру поширення демпінгу цін. Така ситуація вимагає своєчасного реагування з боку професійних асоціацій. При цьому Н. Ігнатьєва зазначила роль і заслуги РААС в діяльності російського роздрібного фармринку. РААС вдалося забезпечити продовження застосування спеціального податкового режиму ЕНВД (єдиний податок на поставлений дохід) для аптечних організацій на 2009-2010 рр., Першою ініціювала поправки до вступу в силу Федерального закону від 12.04.2010 р № 61-ФЗ «Про обіг лікарських засобів », зберігши тим самим товарний асортимент« лікувальна косметика »в аптеках країни і ін.

Підводячи підсумок виступу, Н. Ігнатьєва закликала до обміну досвідом між країнами.

Про турецькому фармринку присутні дізналися з вуст його оператора - Алі Таха, директора українського представництва компанії «Sanovel» (Туреччина) Про турецькому фармринку присутні дізналися з вуст його оператора - Алі Таха, директора українського представництва компанії «Sanovel» (Туреччина). В даний час на турецькому фармринку працює близько 300 фармацевтичних компаній, більшість з яких локальні. На ринку близько 90% зареєстрованих лікарських засобів рецептурного відпуску, вітаміни реєструються як ОТС-препарати, а препарати на рослинній основі - як дієтичні добавки.

У сегменті дистрибуції на турецькому фармринку близько 70-80% товарообігу акумулює 2 оператора. В середньому в Туреччині дистриб'юторські поставки в аптеки здійснюються 3-4 рази на день, а в разі термінових замовлень їх кількість може досягати 10-12. Термін відстрочки платежу, що допускається дистриб'юторами для аптек, становить 60-180 днів, при цьому передоплата не застосовується.

У роздрібному сегменті турецького фармринку кількість аптечних установ становить 23,8 тис. При цьому в середньому на 1 аптеку доводиться 3-3,3 тис. Жителів. Загальний обсяг фармацевтичного ринку Туреччини оцінюється в 10 млрд дол.

Які умови відкриття аптеки в Туреччині? Аптеку може відкрити виключно фармацевт, отримавши дозвіл від Турецької асоціації фармацевтів. Приміщення для відкриття аптеки повинно відповідати наступним вимогам: висота стель - не менше 2,4 м, площа приміщення - не менше 35 кв. м, а також повинна бути лабораторія. При цьому в країні на законодавчому рівні заборонені аптечні мережі, тобто можливі лише поодинокі аптеки. Вартість відкриття аптеки становить близько 40-50 тис. Дол.

Вся система ціноутворення в Туреччині регулюється Міністерством охорони здоров'я. Зокрема, в країні діє система референтного ціноутворення. Як референтних цін за основу приймаються ціни як мінімум в 5, як максимум - в 10 країнах - членах ЄС, ціни вважаються в євро, встановлюється обмеження на рівні мінімальної ціни в референтних країнах. Ціни на оригінальні лікарські засоби розраховуються на підставі ціни, за якою виробник реалізує їх дистриб'ютору з урахуванням знижок. Ціни на генеричні препарати встановлюються в процентному співвідношенні від ціни оригинатора в залежності від конкуренції в генеричному сегменті.

Основним платником на турецькому фармринку виступає Інститут соціального захисту, який в рамках системи реімбурсації відшкодовує витрати на лікарські засоби, вартість яких не більше ніж на 15% перевищує референтний рівень. Пацієнти також беруть участь в оплаті лікарських засобів - відсоток співоплати для пенсіонерів складає 10% ціни препарату, а для інших споживачів - 20%. Держава відшкодовує аптекам кошти за реімбурсіруемие препарати протягом 30-90 днів.

Цікавою особливістю обороту лікарських засобів на турецькому фармринку, за словами Алі Таха, є те, що на упаковках препаратів замість традиційних штрих-кодів використовується сучасний QR-код (Quick Response Code), що дозволяє простежити пересування кожної упаковки лікарського засобу по всій товаропровідної ланцюжку до споживача (ідентифікуються назви компаній-виробників, дистриб'юторів, аптек і особистість покупця). Така система дозволяє уникнути нелегального обігу лікарських засобів та пересування контрафактної продукції, а також скорочує зайве використання ліків.

Український роздрібний сегмент в рамках першого дня форуму представила Наталія Касьянова, генеральний директор «Мед-сервіс груп», поділившись історією розвитку своєї аптечної мережі та досягненнями на шляху до лідируючих позицій в національному рейтингу аптечних підприємств по товарообігу Український роздрібний сегмент в рамках першого дня форуму представила Наталія Касьянова, генеральний директор «Мед-сервіс груп», поділившись історією розвитку своєї аптечної мережі та досягненнями на шляху до лідируючих позицій в національному рейтингу аптечних підприємств по товарообігу. Перша аптека компанії «Мед-сервіс» була відкрита в Дніпропетровську в 1995 р, потім планомірно відкривалися нові аптеки і в даний час число аптек мережі досягло 315. Більш того, аптеки компанії представлені в 108 містах усіх регіонів України. Слід також зазначити, що компанія «Мед-сервіс» є піонером на українському аптечному ринку в сфері відкриття фарммаркетов з відкритою викладкою товару, що працюють у форматі самообслуговування.

В даний час компанія «Мед-сервіс» активно впроваджує різні інноваційні проекти, в числі яких запуск власних торгових марок, впровадження програми лояльності, відкриття спеціалізованих аптек (до мережі входять 11 спеціалізованих дитячих аптек). При цьому особлива увага приділяється розвитку кадрового потенціалу, як однієї з важливих складових успішного розвитку аптечного бізнесу. Щомісяця для персоналу компанії всіх регіонів проводять навчальні тренінги: як товарні, так і по впровадженню інноваційних програм і проектів. Не рідше 1 разу на рік в компанії проводиться атестація персоналу аптек, що включає перевірку і оцінку рівня професійної підготовки, професійного та особистісного потенціалу, відповідності та присвоєння співробітникам аптечних підрозділів кваліфікаційної категорії. Така система - додатковий стимул до підвищення кваліфікації співробітників, так як її результати впливають на розмір заробітної плати, а також кар'єрні перспективи.

Також в компанії взята за правило реалізація лікарських засобів тільки підтвердженої якості. Впевненість в якості продукції досягається за рахунок таких заходів, як:

  • закупівля аптеками тільки зареєстрованих і офіційно завезених в Україну (або вітчизняних) препаратів у виробників і офіційних дистриб'юторів;
  • суворе дотримання правил зберігання та транспортування лікарських засобів;
  • здійснення подвійного контролю якості вхідної продукції (на центральному складі і безпосередньо в аптеках).

Для впевненості покупців в якість придбаної ними продукції в аптеках мережі «Мед-сервіс» з 2012 р впроваджена система перевірки якості товару - все аптеки обладнані спеціальними системами, які за допомогою зчитування сканером коду на упаковці дозволяють клієнту протягом 30 з отримати необхідну інформацію про якість товару (відповідний сертифікат якості і зразок оригінальної упаковки товару).

В рамках дискусій учасники форуму отримали безпрецедентну можливість поділитися думками з усіх актуальних для фармринку питань, а також почерпнули цінний досвід своїх колег на шляху до підвищення ефективності бізнесу.

Зокрема, експерти галузі прийшли до висновку, що цінове регулювання ринку лікарських засобів поза контекстом впровадження системи реімбурсації не забезпечить дотримання рецептурного відпуску та підвищення комплайенса пацієнтів призначається терапії, так як у споживача не буде фінансової зацікавленості.

Інтерес аудиторії також був звернений до питання є чи аптечний заклад торговим підприємством або складової системи охорони здоров'я. В процесі обговорення учасники форуму дійшли висновку, що незважаючи на те, що соціальна функція аптек є пріоритетною, комерційна складова також відіграє значну роль.

Далі буде ...

Анна Шибаєва

З доповідями конференції можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua и www.morion.ua.

Цікава інформація для Вас:

При цьому нікого не цікавить питання: «Чому в країнах, де введена страхова медицина або реімбурсація, відсутні зазначені проблеми?
Які умови відкриття аптеки в Туреччині?
При цьому нікого не цікавить питання: «Чому в країнах, де введена страхова медицина або реімбурсація, відсутні зазначені проблеми?
Які умови відкриття аптеки в Туреччині?